Постанова № 41998484, 22.12.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 914/3158/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Желіка М.Б.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Греділь М.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Мельник В.В.;

від позивача - Чорній О.Б.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" вих.№ 82/2354 від 20.11.2014 року (вх.№ 01-05/5539/14 від 25.11.2014р.)

на рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р.

у справі № 914/3158/14, суддя Цікало А.І.

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м.Львів

про стягнення 327998 грн. 01 коп. ( з яких: 255251, 88 грн. - основний борг; 17671, 83 грн. - пеня; 5685, 47 грн. - 3% річних; 17867, 63 грн. - 7% штрафу; 31521, 20 грн. - інфляційні),

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р. у справі №914/3158/14 (суддя Цікало А.І.) позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17 671,83 грн. пені, 5 685,47 грн. 3% річних, 17 867,63 грн. 7% штрафу, 31 521, 20 грн. інфляційних та 6 559, 97 грн. сплаченого судового збору. Провадження у справі в частині стягнення 255 251, 88 грн. основного боргу припинено.

Не погодившись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р. у даній справі скасувати з підстав порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставини справи та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 25.11.2014р. справу за № 914/3158/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 26.11.2014р. у склад колегії для розгляду справи введено суддів Желіка М.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.11.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2014р.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р. у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вирішила, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 25.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець та позивач у справі) та Публічним акціонерним товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - покупець та відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 3Е2512-ПР (далі - договір).

31.07.2013 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 25.12.2012 р. № 3Е2512-ПР.

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.3.3., 3.4. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку: оплата в розмірі 30 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплата в розмірі по 35 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. п. 7.1., 7.2. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором. У разі невиконання покупцем (відповідачем) пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю (позивачу), крім суми заборгованості, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 11.1. договору такий набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки природного газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

На виконання умов договору, позивачем поставлено відповідачу природний газ у 2013 році в обсязі 26247,727 тис. м. куб. на загальну суму 122 074 919,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками обох сторін та скріпленими відтисками їх печаток без жодних зауважень та застережень, а відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за газ виконував з порушенням строків оплати, і станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становила 255 251 грн. 88 коп.

Вказані обставини слугували підставою для звернення Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 327 998, 01 грн. з яких: 255251,88 грн. - основний борг; 17671,83 грн. - пеня; 5685,47 грн. - 3% річних; 17867,63 грн. - 7% штрафу; 31521,20 грн. - інфляційні.

Розглянувши матеріали справи, місцевий господарський суд позов задоволив частково стягнувши з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17 671,83 грн. пені, 5 685,47 грн. 3% річних, 17 867,63 грн. 7% штрафу, 31 521, 20 грн. інфляційних та 6 559, 97 грн. сплаченого судового збору та припинивши провадження у справі в частині стягнення 255 251, 88 грн. основного боргу.

Судова колегія погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу №ЗЕ2512-ПР від 25.12.2012р. виконав належним чином, поставивши відповідачу природний газ у 2013 році на загальну суму 122 074 919,88 грн., а відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості поставленого природного газу. Станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становила 255 251 грн. 88 коп.

Проте, 22.10.2014р., після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі, відповідач здійснив оплату за природний газ по договору № ЗЕ2512-ПР від 25.12.2012 р. на суму 255 251 грн. 88 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням від 22.10.2014р. № 1041675988 та актом звіряння взаєморозрахунків станом на 24.10.2014р.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення 255 251 грн. 88 коп. основного боргу на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Згідно з ч. 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору купівлі продажу природного газу від 25.12.2012 р. № ЗЕ2512-ПР, сторони передбачили забезпечення виконання зобов'язань відповідача по оплаті вартості природного газу у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також за прострочення платежу понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Враховуючи наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем обов'язку по своєчасному здійсненню оплати за отриманий від позивача природний газ за договором від 25.12.2012 р. № ЗЕ2512-ПР, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, здійснивши перерахунок належних до стягнення з відповідача на користь позивача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 17671,83 грн. пені, 5685,47 грн. 3% річних, 17867,63 грн. 7% штрафу та 31521,20 грн. інфляційних

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р. у даній справі.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2014р. у справі №914/3158/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 24.12.2014р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.