Ухвала суду № 41998303, 10.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року м. Львів № 9104/147742/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Савицької Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника відповідача ТзОВ «Вопак-Трейд» Мельничука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вопак-Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Ойл» про стягнення коштів одержаних за нікчемними правочинами,-

В С Т А Н О В И В:

27.10.2011 року позивач Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби ( далі Луцька ОДПІ ) звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вопак-Трейд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Ойл» про стягнення коштів в сумі 9 163 500 грн. 00 коп. отриманих за нікчемними правочинами.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року в позові відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, апелянт Луцька ОДПІ подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити.

Представник відповідача ТзОВ «Вопак-Трейд» Мельничука В.В. в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення коштів за нікчемними правочинами оскільки, позивач не довів, що правочини які укладені відповідачами є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, як можливої підстави для визнання недійсним господарського зобов'язання.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, Луцька ОДПІ 05.04.2011 р. провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Вопак-Трейд» у зв'язку з ненаданням відповіді на письмовий запит податкового органу.

За наслідками перевірки складено акт № 2141/23-3/34745403 від 05.04.2011 року яким виявлено порушення:

- підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 1527250,00 грн.

- підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року на суму 1527250,00 грн.

Перевіркою встановлені порушення ст. 203,215,228,662,655,656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

06.12.2010 р. між ТзОВ «Вопак-Трейд» та ТзОВ «Еталон Ойл» укладено договір № 12/9 поставки олії соняшникової нерафінованої першого ґатунку українського походження врожаю 2010 р. у кількості 745 т. на суму - 91635000 грн. в тому числі ПДВ 1 527 250 грн.

Факт поставки товару продавцем ТзОВ «Еталон Ойл» позивачу ТзОВ «Вопак-Трейд» підтверджується актами приймання товару по кількості і якості №№ 1-3 від 24.12.2010 р., 30.12.2010 р., видатковими накладними № РН - 0000011, № 0000012, № 0000013 від 24.12.2010 р., 30.12.2010 р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПМ № 249313 від 24.12.2010 р., податковими накладними № №10 -12 від 24.12.2010 р., 3012.2010 р., платіжним дорученням на суму 7959911,61 грн., товарно-транспортними накладними від 29.12.2010 р. № 44,26, № 541965, № 541967, № 541970, від 30.12.2010 р. № 30/' 12-10-1, договором комісіє № 8к від 06.12.2010р., банківськими виписками від 10.06.2011 р., протокол сертифікаційних випробувань № 1179 від 29.12.2010 р., посвідченням про якість товару № 33 від 07.12.2010 р., експлуатаційними дозволами, висновками державної санепідемекспертизи від 05.05.2009 р. № 75.

Вказані документи підтверджують наявність технічної можливості та відповідних ресурсів для виготовлення олії соняшникової, що була предметом поставки для ТзОВ «Еталон Ойл» а від нього ТзОВ «Вопак-Трейд».

Дані первинні документи, договори, в судовому порядку визнані недійсними не були, судових спорів щодо правильності їх складання немає, що підтверджується Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2011р. (яка набрала законної сили) якою визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 20.04.2011 р. № 0000852302. В даній справ досліджувались та встановлювались обставини реальності здійснення господарських операцій між ТзОВ «Вопак-Трейд» та ТзОВ «Еталон Ойл».

На момент здійснення спірних господарських операцій ТзОВ «Еталон Ойл», ТзОВ «Вопак-Трейд» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявні свідоцтва платника податку на додану вартість які не були анульовані.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

ч. 2 ст. 215 , ч. 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України зокрема, це : правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом першої інстанції не встановлено зазначених умов, а позивач не надав доказів, які б свідчили про відсутність волевиявлення за істотними умовами договору однією із сторін та спільних дій відповідачів спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, не довів, що на момент здійснення господарських операцій відповідачі діяли з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі за № 2а-0370/2928/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Н.В. Савицька

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель