Постанова № 41998140, 18.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа№ 17/155-11/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Колода Є.Г., посв. № 354

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Розточчя"

на рішення Господарського суду Київської області

від 10.09.2014 р.

у справі № 17/155-11/14 (судді Зайця Д.Г.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна

України по Київській області, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Компанія "Розточчя"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю

"Неотехінформ"

про розірвання договору купівлі-продажу державного

майна, визнання права власності на житловий

будинок, витребування та передання майна,

стягнення 1700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» про розірвання договору купівлі-продажу державного майна, визнання права власності на житловий будинок, витребування та передання майна, стягнення 1700,00 грн.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23 жовтня 2012 року за №01-16-3459 (вх.№17603 від 24 жовтня 2012 року) позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1700,00 грн. штрафу, розірвати договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року, укладений між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Компанія «Розточчя», повернути РВ ФДМУ по Київській області об'єкт незавершеного будівництва - « 60 квартирний житловий будинок», що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борова, вул. Миру, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Рішенням господарського суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі №17/155-11/14 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Неотехінформ» про розірвання договору купівлі-продажу державного майна, визнання права власності на житловий будинок, витребування та передання майна, стягнення 1700, 00 грн. позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 23 жовтня 2013 року у справі №17/155-11/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 травня 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» задоволено, рішення господарського суду Київської області від 23 жовтня 2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року у справі №17/155-11/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір № 21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні, від 13 червня 2003 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 19028107) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" (81053, Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Степана Бандери, 30, код 20776004). Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області об'єкт незавершеного будівництва - " 60 квартирний житловий будинок", що знаходиться за адресою: вул. Миру, с. Борова, Фастівський район, Київська область, шляхом підписання акту приймання-передачі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. штрафу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" в дохід державного бюджету України 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі..

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Розточчя" до провадження та призначено розгляд справи на 14.10.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014р. у справі № 17/155-11/14 було відкладено розгляд справи на 04.11.2014р.

03.11.2014р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, тому просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 скасувати.

Представником третьої особи неодноразово було подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Обґрунтовуючи клопотання, третя особа посилається на те що судом першоїі інстанції безпідставно і необґрунтовано відмовлено у задоволенні даного клопотання, також судом не досліджено всі докази які мають зазначення для прийняття законного рішення.

Представник позивача заперечує проти даного клопотання.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, будівельно-технічної експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскільки підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, є порушення відповідачем умов договору №21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року, а саме, відповідач у встановлені договором строки (13 червня 2011 року) не добудував спірний об'єкт та не ввів його в експлуатацію.

Направляючи справу на новий розгляд, колегія суддів Вищого господарського суду зазначила, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про проведення у справі будівельно-технічної експертизи за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів щодо ступеня готовності об'єкта незавершеного будівництва на момент розгляду справи.

Оскільки судом встановлено, що будівництво спірного об'єкта не здійснювалось, третьою особою не надано відповідного обгрунтування на підтвердження проведення будівельно-технічної експертизи, відповідно до ст. 79 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для проведення будівельно-технічної експертизи, таким чином зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Також від третьої особи надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

Обгрунтовуючи дане клопотання, третя особа зазначає, що ним до Київського апеляційного господарського суду подано заяву № 01-04/11 від 04.11.2014р. про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р..

Представник позивача заперечує проти даного клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Враховуючи те, що третьою особою не надано відповідних доказів на підтвердження необхідності зупинення даної справи до розгляду зави про про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. у справі № 17/155-11/14, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення даного клопотання.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 13 червня 2003 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено договір №21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні.

Згідно пункту 1.1 продавець зобов'язується передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва - «60 квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: 08520, Київська область, Фастівський р-н, с. Борова, вул. Миру, на земельній ділянці - 0,3 га, питання відведення, купівлі або довгострокової оренди якої вирішується покупцем самостійно з місцевими органами влади в порядку, установленому чинним законодавством, і є об'єктом приватизації згідно з наказами Фонду державного майна України від 19 квітня 2002 року за №710 і Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 30 квітня 2002 року за №5-27-1/16, - а покупець зобов'язується прийняти цей об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Згідно пункту 1.2 договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 1.5 договору вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 6500,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що покупець зобов'язаний, серед інших обов'язків: зареєструвати цей договір в місячний термін в місцевій раді та надати продавцю документ про реєстрацію; добудувати об'єкт протягом 5 років (з можливою зміною первісного призначення); у разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань терміни завершення будівництва можуть бути змінені спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір; на вимогу продавця покупець зобов'язаний надавати продавцю необхідні документи щодо виконання умов цього договору.

Згідно з пунктом 11.3 договору у разі невиконання однією із сторін умов цього договору, він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду.

Спірний договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва було нотаріально посвідчено державним нотаріусом Фастівської державної нотаріальної контори Левченко Г.І. та зареєстровано в реєстрі за №2024.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, 3 липня 2003 року між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі державного майна об'єкта незавершеного будівництва - «60 квартирний житловий будинок», згідно якого продавець передав, а покупець прийняв об'єкт незавершеного будівництва - «60 квартирний житловий будинок», що розташований за адресою: 08520, Київська область, Фастівський р-н, с. Борова, вул. Миру, згідно з актом обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва від 30 квітня 2002 року та наступні документи: акт приймання-передачі проектно-кошторисної та виконавчої документації на об'єкт незавершеного будівництва від 30 квітня 2002 року на 1 арк.; акт приймання-передачі технічної документації на устаткування та обладнання, що приватизується разом з об'єктом незавершеного будівництва від 30 квітня 2002 року на 1 арк.; акт обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва від 30 квітня 2002 року на 1 арк.; інвентаризаційний опис придбаних для об'єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і невикористаних для будівництва від 30 квітня 2002 року на 1 арк.; інвентаризаційний опис придбаного для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу від 30 квітня 2002 року на 1 арк.

22 липня 2008 року між позивачем та відповідачем було підписано договір №6 про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні, згідно умов якого сторони дійшли згоди п. 5.1.5 договору викласти у наступній редакції: «В термін до 13 червня 2011 року добудувати та ввести в експлуатацію (з можливою зміною первісного призначення)».

Вказаний договір про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва було нотаріально посвідчено державним нотаріусом Фастівської міської державної нотаріальної контори Бойко О.О. та зареєстровано в реєстрі за №2-2909.

У травні 2011 року позивач звернувся до відповідача з листом №04.14-1026 від 6 травня 2011 року щодо виконання умов договору купівлі-продажу, у якому зазначив про проведення 17 травня 2011 року на об'єкті перевірки щодо виконання умов договору купівлі-продажу. Факт направлення позивачем листа відповідачу підтверджується реєстром відправки кореспонденції - 2011 рік травень.

17 травня 2011 року робочою групою РВ ФДМУ по Київській області на об'єкті незавершеного будівництва - «60 квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: 08520, Київська область, Фастівський р-н, с. Борова, вул. Миру, проводилась перевірка виконання умов договору купівлі-продажу, за результатами якої складено та підписано акт про недопущення до перевірки та ненадання відповідачем документів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на момент укладення спірного договору) при приватизації майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» при приватизації об'єкта державної власності шляхом його викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Пунктом 2 абзацу 4 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є також невиконання або неналежне виконання умов продажу об'єкта і зобов'язань покупця щодо основних напрямів розвитку і функціонування приватизованого об'єкта.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту укладення сторонами спірного договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва та у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо добудови та введення в експлуатацію в термін до 13 червня 2011 року об'єкту незавершеного будівництва - 60 квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Миру, с. Борова, Фастівський район, Київська область, не виконав, що також підтверджується актом від 17 травня 2011 року про недопущення до перевірки та ненадання документів.

Відповідно до листа Борівської селищної ради Фастівського району Київської області від 08.09.2014р. та висновку про загальний технічний стан будівельних конструкцій та інженерних мереж недобудованого житлового будинку по вул. Миру, 55 в смт. Борова Фастівського району Київської області від 2013р., загальний технічний стан конструктивних елементів в цілому оцінюється як незадовільний з окремими конструкціями, що знаходяться в аварійному та непрдатному станах. Також даний об'єкт несе реальну загрозу життю та здоров'ю мешканців селищ, оскільки проходить постійне руйнування конструкцій даного об'єкта.

Судом встановлено, що відповідач істотно порушив умови договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року, у зв'язку із чим, у позивача виникло право на розірвання спірного договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва з підстав, зазначених у п. п. 5.1., 11.3. договору та у ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Крім того, під час розгляду справи як в суді першої інстанції так і в апеляційній інстанції, відповідачем, не надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо добудови та введення в експлуатацію в термін до 13 червня 2011 року об'єкту незавершеного будівництва - 60 квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Миру, с. Борова, Фастівський район, Київська область, за договором купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року.

З огляду на викладене, колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з місцевим судом та вважає, що вимоги позивача про розірвання договору № 21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні, від 13 червня 2003 року, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Компанія «Розточчя» є законними та обґрунтованими.

Направляючи справу на новий розгляд, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що судами не надано оцінку заяві гр. Семенченко Р.І., який є інвестором будівництва спірного житлового будинку в смт. Борова на підставі договору від 15 грудня 2005 року за №31 та, відповідно, наявності у останнього прав щодо об'єкту приватизації за спірним договором, а також не виявлено можливих інших суб'єктів, як мають майнові права на предмет спору у даній справі.

Цивільно-правові відносини що виникли між гр. Семенченко Р.І. та ТОВ «Компанія «Розточчя», та інші цивільно-правові відносини, що виникли між будь-якими іншими третіми особами (які є інвесторами будівництва спірного житлового будинку) та ТОВ «Компанія «Розточчя», є предметом зобов'язань за укладеними між ними правочинами, а тому, прийняте у справі №17/155-11/14 рішення (з даними позовними вимогами) не порушує прав та не стосується обов'язків будь-яких інших осіб, крім тих, які є сторонами спірного договору.

Отже, в разі настання несприятливих наслідків для будь-яких інвесторів будівництва спірного об'єкту (на підставі укладених правочинів між ними та ТОВ «Компанія «Розточчя»), пов'язані з розірванням спірного договору з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя», то вони можуть захистити свої порушені права шляхом звернення з відповідними позовами до особи, яка порушила їх права, або у іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва «60 квартирний житловий будинок», що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борова, вул. Миру, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Згідно ч. 9 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Таким чином, вказана позовна вимога позивача є похідною від позовної вимоги до відповідача про розірвання договору №21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Компанія «Розточчя», оскільки, відповідно до вищевказаних положень закону та договору, у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, відповідач зобов'язаний негайно повернути у державну власність такий об'єкт.

З врахуванням викладеного, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва - «60 квартирний житловий будинок», що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борова, вул. Миру, шляхом підписання акту приймання-передачі є похідною від його позовної вимоги до відповідача про розірвання договору №21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та ТОВ «Компанія «Розточчя», що в свою чергу є законною і обґрунтованою.

Також, позивач просить суд стягнути із відповідача штраф, передбачений договором №21-НБ-ЗД купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, що продано на аукціоні від 13 червня 2003 року, за невиконання відповідачем обов'язку щодо надання необхідних документів, які підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу державного майна, у розмірі 1700,00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж Кодексу, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.5. договору передбачено, що за ненадання продавцю необхідних документів, які підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу державного майна на покупця накладається штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожний встановлений факт.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у процесі розгляду справи, з моменту укладення сторонами спірного договору купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва, та на відповідне звернення позивача і у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи, відповідач обов'язок щодо надання позивачу необхідних документів, які підтверджують виконання умов договору купівлі-продажу державного майна, не виконав, що підтверджується актом від 17 травня 2011 року про недопущення до перевірки та ненадання документів та іншими документами, наявними у матеріалах справи.

Таким чином, розрахунок штрафу наведений позивачем є обґрунтованим, за таких обставин вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу за невиконання умов договору у розмірі 1700,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 - без змін.

2. Матеріали справи № Київської області від 10.09.2014р. у справі № 17/155-11/14 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.М. Новіков

Л.П. Зубець