Ухвала суду № 41998071, 22.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7129/14

УХВАЛА

22 грудня 2014 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування Постанов від 24.10.2014 року ВП №44998937 та ВП №44999033 та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, в якому позивач просить: - скасувати Постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Полякова О.Г., про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.10.2014 року у розмірі 46 975,92 грн. по ВП №44998937; - скасувати Постанову старшого державного виконавця Другого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Полякова О.Г., про стягнення з боржника виконавчого збору від 24.10.2014 року у розмірі 344,1 грн. по ВП №44999033; - зобов'язати старшого державного виконавця Другого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Полякова О.Г., закрити виконавче провадження ВП №44999033 в добровільному порядку виконання ОСОБА_1 вимог виконавчого листа №520/16581/13-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси 23.09.2014 року.

Відповідно до ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 ст.4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно зі ст. ст. 383, 384 Цивільного процесуального Кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно доданих до позову постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2014 року ВП №44998937 та ВП №44999033 вони відкриті з виконання виконавчого листа №520/16581/13-ц, виданого 23.09.2014 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 469759,17грн., та виконавчого листа №520/16581/13-ц, виданого 23.09.2014 року Київським районним судом міста Одеси про стягнення грошової суми у розмірі 3441,00грн., тобто виконання рішення по цивільній справі.

Саме в межах цих виконавчих проваджень прийняті оскаржуємі позивачем постанови старшого державного виконавця Другого Київського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції Полякова О.Г., про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору ВП №44998937 та ВП №44999033 від 24.10.2014 року. З урахуванням положень 383, 384 ЦПК України ці позовні вимоги, а також вимога позивача щодо зобов'язання старшого державного виконавця Другого Київського відділу ДВС Одеського МУЮ Полякова О.Г., закрити виконавче провадження ВП №44999033 у зв'язку з виконанням в добровільному порядку ОСОБА_1 вимог виконавчого листа №520/16581/13-ц, виданого Київським районним судом м. Одеси 23.09.2014 року, тобто повною сплатою боргу - повинні розглядатись у порядку цивільного процесуального провадження.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, викладені в позові в обґрунтування підсудності її вимог адміністративному суду з посиланням на п.6 постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року № 3 щодо поширення юрисдикції адміністративних судів на справи з приводу оскарження постанов державного виконався про стягнення судового збору, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Згідно до п. 7 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Системний аналіз вимог законодавства та роз'яснень Пленуму ВАСУ свідчить про те, що справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, підсудні юрисдикції адміністративних судів лише у випадках у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону (у тому числі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом), якщо виконавчий збір не стягнуто, та державний виконавець відкрив виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Згідно позову та доданих документів на час звернення до суду виконавчі провадження ВП №44998937 та ВП №44999033, які відкрити з виконання рішення по цивільній справі, не закриті з підстав, передбачених ст. 49 цього Закону, а виконавчі провадження за постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору не відкривались.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач є стороною виконавчих проваджень, відкритих з виконання рішення по справі №520/16581/13-ц, розглянутої у порядку цивільного судочинства Київським районним судом міста Одеси, яким і виданий виконавчий лист, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування Постанов від 24.10.2014 року ВП №44998937 та ВП №44999033 та зобов'язання вчинити певні дії підлягає розгляду в порядку цивільного процесуального судочинства та у відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити.

Керуючись ст. 109, 165 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про скасування Постанов від 24.10.2014 року ВП №44998937 та ВП №44999033 та зобов'язання вчинити певні дії.

Адміністративний позов з додатками повернути позивачу.

Роз'яснити позивачу, що він з вказаними вимогами має право звернутися в порядку цивільно - процесуального судочинства до суду, який видав виконавчий документ.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку ч.3 ст.186 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.