Ухвала суду № 41997472, 09.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2014 року м. Київ К/800/20729/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Зайцева М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року

по справі №2а-1870/5905/12

за позовом Приватного підприємства «Стройэнергокопмлект» (надалі - ПП «Стройэнергокопмлект»)

до Державної податкової інспекції у м.Сумах (надалі - ДПІ у м.Сумах)

третя особа - Публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» (надалі - ПАТ «Сумиобленерго»)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2012р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Сумах, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2012р. №0003351503/7301.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013р. та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 23.04.2012р. №0003351503/7301 є акт №1849/15-319/30845768 від 23.03.2012р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Стройэнергокомплект» з питань визначення податкового кредиту за вересень та жовтень 2010р., в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7, п.10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 167738грн., в т.ч. за вересень 2010р. на суму 76438грн. та за жовтень 2010р. на суму 91300грн., внаслідок відображення у складі податкового кредиту у період вересень-жовтень 2010р. сум ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мертенс», які відбулися у межах нікчемних правочинів.

Висновок щодо нікчемності правочинів ґрунтується на інформації, яка міститься у акті перевірки ТОВ «Мертенс» від 28.03.11р. №289/23-6/37102322 про те, що правочини вчинені ТОВ «Мертенс» з покупцями були здійсненні без мети настання реальних наслідків, внаслідок чого є нікчемними. Крім того, ТОВ «Мертенс» має стан 14 - визнано банкрутом та 29.07.2011р. анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового зобов'язання за перевіряємий період позивачем сформована за результатами нікчемних угод, що укладені з метою штучного створення джерела податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та ПАТ «Сумиобленерго» укладені договори підряду №2506/4 від 25.06.10р. на виконання робіт по улаштуванню шиферних покрівель ТП-РП Сумського району міських електричних мереж на об'єктах; №2506/17 від 25.06.10р. - по ремонту у будівлі „ПС 110/6 кВ „Компресор (м.Суми); №2606/8 від 25.06.10р. по улаштуванню шиферних покрівель ТП-РП Конотопського РЕМ; №2506/5 від 25.06.10р. по улаштуванню шиферних покрівель ТП-РП Шосткінського РЕМ; №2506/22 від 25.06.10р. по „Ремонт даху АПК в м.Суми по вул. Д.Коротченко 7"; №2506/19 (в копії договору дата його укладення не зазначена), відповідно до умов якого ПП "Стройэнергокомплект" (підрядник) зобов'язується виконати роботи по „Ремонт ремонтно-виробничої бази в с.Степанівна Сумського району"; №2506/6 від 25.06.10р. по улаштуванню шиферних покрівель ТП-РП Роменського РЕМ; №2506/7 від 25.06.10р. по улаштуванню шиферних покрівель ТП-РП Охтирського РЕМ.

Позивачем для виконання робіт за договорами підряду, укладеними з ПАТ «Сумиобленерго» був залучений субпідрядник - ТОВ «Мертенс», за погодженням із ПАТ «Сумиобленерго».

Отже, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Мертенс» у спірний період на підставі договорів підряду №2508/8 від 24.09.2010р., №2508/6 від 24.09.10р., №2508/4 від 24.09.10р., №2508/7 від 24.09.10р., №2508/5 від 24.09.10р., №0110/09 від 01.10.2010р., №0110/10 від 01.10.10р., №0110/11 від 01.10.10р.

Отримані від ТОВ «Мертенс» роботи (послуги) в подальшому передані позивачем - ПАТ «Сумиобленерго», що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

На підтвердження виконання укладених договорів з ПАТ «Сумиобленерго» та ТОВ «Мертенс» позивачем до суду було надано копії документів, а саме: податкові накладні; видаткові накладні; платіжні доручення; виписки із банку; листи з запитом щодо організації допуску для ремонту бригади будівельників; листи про повідомлення ТОВ «Мертенс» про перелік об'єктів, що підлягають ремонту, а також узгодженість щодо вартість та переліку робіт; рахунки на придбання будматеріалів; журнал реєстрації довіреностей; акти приймання виконаних будівельних робіт складеними між ПП "Стройэнергокомплект" та ТОВ «Мертенс»; акти приймання виконаних робіт складеними між ПП "Стройэнергокомплект" та ВАТ «Сумиобленерго», ліцензію ТОВ «Мертенс» на право здійснення господарської діяльності з будівництва (строком дії з 25.08.2010р. по 25.08.2013р.), ліценцію ПП "Стройэнергокомплект" на зайняття будівельної діяльності згідно переліком (строком дії з 24.11.2006р. по 24.11.2006р.) та інш.

Суб'єкт владних повноважень не заперечує факт наявності у позивача наведених вище первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, а також не вказує про їх недоліки при оформленні.

За приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та/або робіт (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності.

Зі змісту ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи, що отримання від ТОВ «Мертенс» спірних робіт (послуг, товару) та подальша їх передача ВАТ «Сумиобленерго» призвели до руху активів у процесі господарських операцій та реальної зміни майнового стану платника податків ПП «Стройзнергокомплект», тому колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про реальність господарських операцій з виконання робіт ТОВ «Мертенс» для ПП «Стройзнергокомплект» та ПП «Стройзнергокомплект» для ТОВ «Сумиобленерго».

Також, слід зазначити, що сама собою наявність у документах помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Тому, суд враховує наявний в справі лист №46 від 28.09.2012р. ПП «Стройзнергокомплект» (а.с.15 т.4), згідно якого останній повідомляє ВАТ «Сумиобленерго» (який згідно листа №17/10938 від 11.10.2012р. погодився про виправлення помилок (а.с.16 т.4), що під час складання акта приймання виконаних будівельних робіт по РП-1008 була допущена помилка в назві об'єкта у зв'язку з чим просив замість помилково надрукованого найменування об'єкта будівництва «ТП-1008» вважати «РП-1008» у відповідних документах,

Крім того, судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що довідкою ДПІ у м.Сумах №7/2314/30845768/11 від 02.06.2011р. "Про результати проведення зустрічної звірки даних первинних бухгалтерських та інших документів ПП "Стройэнергокомплект", щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів ВАТ "Сумиобленерго" за період з 01.03.2009р. по 30.09.2010р." частина операції досліджена, як щодо взаємовідносин між ВАТ «Сумиобленерго» та ПП "Стройэнергокомплект", так і на предмет залучення субпідрядної організація ТОВ "Мертенс".

Як на єдину підставу для висновку щодо нікчемності правочинів податковий орган посилається на акт перевірки ТОВ «Мертенс» від 28.03.11р. №289/23-6/37102322, в якому зазначено, що правочини вчинені ТОВ «Мертенс» з покупцями були здійсненні без мети настання реальних наслідків, внаслідок чого є нікчемними. Крім того, ТОВ «Мертенс» має стан 14 - визнано банкрутом та 29.07.2011р. анульовано свідоцтво платника ПДВ.

Разом з тим, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.

Також судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Мертенс» було анульовано 29.07.2011р., тобто після завершення господарських операцій з позивачем.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що підставами, якими відповідач обґрунтовує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, не є належними, оскільки визначення зобов'язання лише на підставі акта перевірки контрагента, не узгоджується із законодавчими нормами, якими врегульовано порядок такого нарахування.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Сумської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ М.П. Зайцев