Постанова № 41996682, 23.12.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. Полтава Справа № 816/4765/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - Кузьменко С.В.,

представника відповідача - Гаспаряна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - сервісне підприємство "Гірмашсервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у прийнятті податкової звітності, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Гірмашсервіс" (далі - ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.07.2014 №1023/10 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року від 17.07.2014 та додатків до неї ІД, АМ, ІВ від 17.07.2014ї.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року подана ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" 17.07.2014 із дотриманням приписів Податкового кодексу України правомірно, а відтак у контролюючого органу не було підстав для прийняття рішення від 22.07.2014 №1023/10 про відмову у прийнятті вказаної податкової декларації та додатків до неї.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №3504 від 15.12.2014 (а.с. 24).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" (ідентифікаційний код 34739075) 18.04.2007 зареєстроване Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (Комсомольське відділення) з 20.04.2007.

Судом встановлено, що 17.07.2014 ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" сформовано в електронному вигляді та відправлено до Кременчуцької ОДПІ засобами електронного зв'язку податкову звітність з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року, а саме: декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року із додатками ІВ, ІД, АМ до неї (а.с. 13-17).

За даними спеціалізованого програмного забезпечення "Архів електронної звітності" 17.07.2014 на Порталі прийому звітності Міністерства доходів і зборів України в автоматичному режимі сформовано та надіслано ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" квитанції №1 по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року та додатках ІВ, ІД, АМ до неї, в яких зазначено: "Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакету пов'язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного звіту на районному рівні" (а.с. 31-34).

17.07.2014 на порталі прийому звітності Міндоходів України в автоматичному режимі була сформована та направлена підприємству квитанція №2, в якій зазначено: "Прийнято пакет" (а.с. 12).

У подальшому на адресу ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" надійшов лист Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ від 22.07.2014 №1023/10, у якому контролюючий орган повідомив позивача про те, що відповідно до пункту 49.15 статті 49, пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України надіслана останнім електронною поштою звітність (декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року із додатками ІВ, ІД, АМ до неї) не визнана Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ як податкова звітність, у зв'язку з чим платнику податків пропонується подати нові належним чином оформлені декларацію і розрахунок (а.с. 10-11).

Не погоджуючись із зазначеними діями контролюючого органу, ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з положеннями статті 48 вказаного Кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктами 49.1, 49.8, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків; прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу; відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Згідно з підпунктом "в" пункту 49.3 статті 49 Кодексу податкова декларація може подаватись за вибором платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, що затверджена наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до положень пунктів 1, 3, 4 та 7 розділу III "Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку" Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до наведених правових норм, звітність з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року у складі податкової декларації та додатків ІВ, ІД, АМ до неї, ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" відправлено до контролюючого органу в електронній формі 17.07.2014.

Вказану звітність було доставлено в поштову скриньку контролюючого органу 17.07.2014 о 15 год 19 хв, про що свідчать наявні у матеріалах справи квитанції №1 про отримання податкової звітності. Так, зі змісту вказаних квитанцій №1 (перших квитанцій) слідує, що податкова декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року та додатки ІВ, ІД, АМ до неї отримані центром обробки електронної звітності (ЦОЕЦ) і збережені на центральному рівні 17.07.2014 (а.с. 31-34).

17.07.2014 на порталі прийому звітності Міндоходів України в автоматичному режимі була сформована та направлена підприємству квитанція №2, в якій зазначено: "Прийнято пакет" (а.с. 12).

Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналогічно дії контролюючого органу у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, визначені у пункті 4.14 Методичних рекомендацій.

Листом від 22.07.2014 №1023/10 Комсомольське відділення Кременчуцької ОДПІ повідомило позивача про те, що надіслана останнім електронною поштою звітність (декларація з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року із додатками ІВ, ІД, АМ до неї) не визнана контролюючим органом як податкова звітність, у зв'язку з чим платнику податків пропонується подати нові належним чином оформлені декларацію і розрахунок (а.с. 10-11).

Із наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень судом встановлено, що підставою для прийняття рішення про відмову у прийнятті податкової звітності ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року від 17.07.2014 та додатків ІД, АМ, ІВ слугувало наступне.

Так, відповідач вказує, що відповідно до абзаців 4, 11 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

У складі поданої до контролюючого органу 03.03.2014 ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік №9091119977 було подано й розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися підприємством у наступні дванадцять місяців. Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісячно становить 273269 грн (а.с. 26).

Абзацом 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", отримавши збитки за підсумками І кварталу 2014 року, всупереч вимог абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, не було подано до контролюючого органу податкової звітності з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року, останнє не мало права подавати податкової звітності з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року, попередньо не подавши податкову декларацію за І квартал 2014 року.

Суд не погоджується з даною позицією контролюючого органу, оскільки положеннями абзацу 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено лише право, а не обов'язок платника податків, який сплачує авансовий внесок, подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал звітного (податкового) року, у разі якщо останній за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток.

Судом встановлено, що порушень в частині заповнення всіх обов'язкових реквізитів податкової декларації, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу, відповідачем не встановлено. Податкову декларацію з податку на прибуток на І півріччя 2014 року подано позивачем у визначений підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу строк.

Відтак, суд вважає, що приймаючи рішення відмову у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року від 17.07.2014 та додатків до неї ІД, АМ, ІВ Кременчуцька ОДПІ діяла не на підставі та не у межах наданих їй законом повноважень.

Суд звертає увагу на те, що у подальшому 01.09.2014 ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс" було подано до контролюючого органу податкову звітність з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року, у рядку 07 якої підприємством відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) в сумі - 807858 грн (а.с. 25).

З огляду на викладене, та враховуючи те, що датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції, суд доходить висновку, що позивачем 17.07.2014, тобто своєчасно у строк, передбачений податковим законодавством, подано до контролюючого органу в електронній формі податкову звітність з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року з додатками ІВ, ІД, АМ до неї. Наявності законних підстав для відмови у прийняття поданої позивачем податкової звітності судовим розглядом не встановлено.

Згідно з пунктом 49.12 статті 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

За викладених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ВСП "Гірмашсервіс", а відтак вони підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем судові витрати у розмірі 73,08 грн підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - сервісне підприємство "Гірмашсервіс" задовольнити.

Визнати протиправною відмову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області у прийнятті поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - сервісне підприємство "Гірмашсервіс" 17.07.2014 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року та додатків ІД, АМ, ІВ, що оформлена листом від 22.07.2014 №1023/10.

Визнати податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2014 року та додатки ІД, АМ, ІВ такою, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - сервісне підприємство "Гірмашсервіс" 17.07.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - сервісне підприємство "Гірмашсервіс" (ідентифікаційний код 34739075) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2014 року.

Суддя О.В. Гіглава