Постанова № 41995740, 24.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа № 5021/454/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю:

представника апелянта - не з'явився;

представник боржника - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі, м. Шостка (вх.4207 С/2), на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.10.2014р. у справі №5021/454/2011

за заявою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбуд-3", м. Шостка, Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" "Нафтогаз України" Шосткинського управління по експлуатації газового господарства, м. Шостка,

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Полісся", м. Шостка,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.10.2014р. (суддя Костенко Л.А.) в задоволенні заяви кредитора УПФУ в м. Шостка та Шосткинському районі Сумської області про визнання поточних кредиторських вимог до боржника ВАТ "Полісся" у сумі 486,35грн. у справі №5021/454/2011 відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 27.10.2014р. у справі №5021/454/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі до боржника ВАТ "Полісся" про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 486,35грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за серпень 2014 року.

Скарга обґрунтована тим, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією не передбачено припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура. Як зазначає апелянт, у відповідності з цими нормами, які є обов'язковими для виконання та спеціальними у регулюванні правовідносин, що виникають між органом Пенсійного фонду та платником, не передбачають припинення нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в період, коли щодо боржника відкрита ліквідаційна процедура. Відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства здійснюється до внесення запису до ЄДРПОУ про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.12.2014 року.

19.12.2014р. від апелянта надійшла заява (вх. 12670), в якій просить розглянути справу без участі представника кредитора у зв'язку з неможливістю прибуття представника в дане судове засідання по причині відсутності коштів на службове відрядження.

22.12.2014р. від ліквідатора ВАТ "Полісся" надійшов відзив (вх. 12723) на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Сумської області від 27.10.2014 року у справі № 5021/454/2011 - без змін. Також, просить розглянути справу без його участі.

У судове засідання 22.12.2014р. представники сторін не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.03.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Полісся" на підставі ст.ст. 6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суд Сумської області від 07.05.2012р. ВАТ "Полісся" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Чупруна Є.В.

В вересні 2014 року до господарського суду Сумської області від Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі надійшла заява (з урахуванням уточнень від 21.10.2014р.) про визнання кредиторських вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 486,35 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 за серпень 2014 року.

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу дійшов висновку, що вимоги УПФУ м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області в розмірі 486,35 грн. не підлягають задоволенню, оскільки не мають характеру поточних та виникли після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, а порядок їх виконання визначений відповідними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина дев'ята статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Таким чином, у межах провадження у справі про банкрутство органи Пенсійного фонду України можуть звертатися до банкрута з поточними грошовими вимогами стосовно відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, які виникли після порушення провадження у справі до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги УПФУ складаються із заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 за серпень 2014р. у розмірі 486,35 грн., тобто виникли після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, що можуть бути заявлені в порядку частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у їх визнанні.

Виходячи зі змісту ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 27.10.2014р. у справі № 5021/454/2011- без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі, м. Шостка залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.10.2014р. у справі №5021/454/2011 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 24.12.2014 року.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

суддя О.В. Плахов

суддя І.А. Шутенко