Ухвала суду № 41995623, 18.12.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.2014 Справа № 920/1280/14Суддя господарського суду Сумської області Лиховид Б.І., розглянувши заяву № 721 від 17.11.2014 Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля», м. Білопілля, Сумська область, про розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 15.09.2014 по справі № 920/1280/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства Білопільської міської ради

«Теплосервіс Білопілля», м. Білопілля, Сумська область

про стягнення 15 315 грн. 68 коп.

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача (заявника): Галун Б.В., довыренысть выд 01.07.2014

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.09.2014 позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства Білопільської міської ради "Теплосервіс Білопілля» на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 10548,45 грн. - пені, 2109,70 грн. - 3% річних, 2657,53 грн. - інфляційних витрат та 1827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

26.09.2014 на примусове виконання зазначеного рішення господарським судом Сумської області був виданий наказ.

24.11.2014 до господарського суду Сумської області звернулось Комунальне підприємство Білопільської міської ради "Теплосервіс Білопілля" із заявою № 721 від 17.11.2014, в якій заявник просить суд розстрочити виконання наказу господарського суду Сумської області у справі № 920/1280/14, виданого 26.09.2014 з наступним графіком погашення боргу:

- грудень 2014 року - 2 857,11 грн.,

- січень 2015 року - 2 857,11 грн.,

- лютий 2015 року - 2 857,11 грн.,

- березень 2015 року -2 857,11 грн.,

- квітень 2015 року - 2 857,11 грн.,

- травень 2015 року - 2857,13 грн.

04.12.2014 до господарського суду надійшли пояснення органу ДВС Білопільського районного управління юстиції щодо виконання відповідачем наказу від 26.09.2014 про примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 15.09.2014 по справі № 920/1280/14. У даному поясненні ДВС Білопільського районного управління юстиції зазначає, що станом на 04.12.2014 до Відділу ДВС Білопільського РУЮ відомостей про повне або часткове виконання відповідачем рішення суду не надходило. При вирішенні питання щодо надання чи відмови у наданні КП Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля» розстрочки, Відділ ДВС покладається на розсуд суду.

04.12.2014 від позивача до суду надійшло заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, в якому стягувач просить суд відмовити у задоволенні вищевказаної заяви у повному обсязі.

Господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду, є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав:

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду заявник посилається на те, що Комунальне підприємство «Теплосервіс Білопілля» є комунальним підприємством Білопільської міської ради, яке не займається виробничою діяльністю. Основною економічною діяльністю відповідача є надання послуг з постачання пара, гарячої води та кондиційованого повітря, основний дохід від якої отримує в опалювальний період, який у 2014 році розпочався лише 22.10.2014, у зв'язку з чим не має можливості відразу у повному обсязі виконати рішення суду.

В якості доказу свого тяжкого фінансового стану заявник надав довідку № 747 від 03.12.2014, підписану директором та головним бухгалтером підприємства, в якій зазначається, що заборгованість КП «Теплосервіс Білопілля» по заробітній платі, обов'язковим платежам та за використані енергоресурси станом на 01.12.2014 становить 1 940 938 грн. 38 коп.

Згідно зі ст. 124 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ст. 121 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003, № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість, встановлена рішенням суду від 15.09.2014 у справі №920/1280/14 - це заборгованість за отримані послуги, що виникла ще протягом 2012-2013 роках.

В обґрунтування свого заперечення проти заяви про розстрочення рішення суду позивач посилається невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за надані послуги, стягнення заборгованості у судовому порядку, неодноразове звернення відповідача до суду із заявами про розстрочку виконання рішення суду. Усе вищевикладене призвело до того, що заборгованість, яка виникла протягом 2012-2013 роках так і залишається непогашеною відповідачем на даний час.

Не може залишитися поза увагою суду і той факт, що господарська діяльність позивача обтяжена довгостроковими податковими та кредитними зобов'язаннями, що підтверджується Балансом підприємства позивача станом на 31.12.2013, копія якого додається до заперечень. Позивач не має можливості розстрочувати та/або відстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким.

Крім того, у запереченні позивач вказує, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували наявну загрозу банкрутства останнього, відсутність у відповідача коштів на банківських рахунках та майна, на яке можливо було б зробити стягнення, тобто відповідачем не наведено будь-яких підстав, які б могли ускладнити або унеможливити виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що довідка про фінансовий стан підприємства не є доказом наявності обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Інших документів, які могли б бути підставою для надання розстрочки, відповідачем надано суду не було. Посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан внаслідок невчасного початку опалювального періоду, у який підприємство отримує основний дохід від надання послуг з постачання пара, гарячої води та кондиційованого повітря, не є тими обставинами, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду. Вказані обставини утворились внаслідок власної господарської діяльності відповідача, а не в силу об'єктивних обставин.

Разом з тим, враховуючи, невелику суму боргу, яка підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду у даній справі, а також відсутність доказів у останнього хоча б часткового погашення боргу, який утворився у боржника перед стягувачем ще за період 2012-2013 роках, беручи до уваги відсутність жодних доказів в обґрунтування розстрочення виконання рішення суду у справі № 920/1280 саме на шість місяців, зазначені обставини також не можливо зарахувати на користь відповідача для задоволення його заяви про розстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву № 721 від 17.11.2014 Комунального підприємства Білопільської міської ради «Теплосервіс Білопілля» про розстрочку виконання рішення господарського суду Сумської області від 15.09.2014 по справі № 920/1280/14 - залишити без задоволення.

СУДДЯ Б.І. Лиховид