Постанова № 41994073, 25.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25 листопада 2014 року 16 год. 30 хв. № 826/19900/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Кобилянського К.М., Саніна Б.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Регіон" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Регіон" (далі - позивач) до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, а саме:

- визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 07 жовтня 2013 року б/н (далі - оскаржуваний припис);

- визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 30 жовтня 2013 року б/н (далі - оскаржуваний припис);

- визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12 листопада 2013 року №532/13/1/7/26-66/1211/02/4, прийняту відповідачем (далі - оскаржувана постанова).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла 16 жовтня 2014 року та, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для її нового розгляду і вирішення 20 жовтня 2014 року визначено суддю Данилишина В.М.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2014 року справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 03 листопада 2014 року задоволено відповідне письмове клопотання представника відповідача та, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - відповідач), у зв’язку з чим справу призначено для подальшого розгляду та вирішення у судовому засіданні колегією суддів.

У ході судового розгляду справи представники позивача підтримали позов та просили задовольнити його повністю, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю.

У судовому засіданні 19 листопада 2014 року представниками сторін заявлено письмове клопотання про подальший розгляд та вирішення справи за відсутності представників сторін, у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 19 листопада 2014 року судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2014 року вбачається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано у зв’язку з тим, що висновки вказаних судів є передчасними.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що АЗС як цілісний комплекс передано як внесок товариства з обмеженою відповідальністю "Рентойл" (далі - ТОВ "Рентойл") до статутного капіталу позивача у 2007 році, а у 2012 році АЗС передано в оренду товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (далі - ТОВ "Альянс Холдинг"), яким безпосередньо об’єкт експлуатувавсь.

У ході перевірки відповідачем виявлено, що позивачем влаштовано підземні резервуари для палива, відомості про прийняття яких в експлуатацію відсутні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, резервуар для палива за інвентарним номером Кв/123/1/09951 міститься у акті прийому-передачі майна, підписаним у 2007 році між ТОВ "Рентойл" та позивачем.

Також резервуар згадується у позитивному висновку комплексної державної експертизи, виданому 04 листопада 2002 року товариству з обмеженою відповідальністю "Берегиня".

Колегія суддів вважає сумнівною можливість експлуатації АЗС із двома паливороздавальними колонками на 8 пістолетів протягом 2004-2007 років без резервуарів для пального.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглянувши справу, не дослідили перелічених обставин. Разом з тим, з’ясування питання про причину відсутності резервуарів для пального у акті готовності об’єкта для експлуатації (технічна помилка або дійсна відсутність) є визначальним для встановлення законності оскаржуваних приписів та постанови.

У ході нового розгляду справи необхідно надати оцінку іншим порушенням, зафіксованим в акті (капітальний ремонт фасадів та навісу над паливозаправними колонками без дозволу). Зокрема, при первісному розгляді справи, суди досліджували законність виключно робіт з ремонту навісу над паливозаправними колонками. При цьому, суди не з’ясували, які саме роботи відповідачем в акті визначено як капітальний ремонт фасадів АЗС.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 30 вересня 2014 року, на новому розгляді справи судом першої інстанції, у тому числі додатково, з’ясовано наступі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил позивачем на АЗС "Shell", розташованої за адресою: місто Київ, вул. Мельникова, 93 (далі - АЗС), за результатами якої 07 жовтня 2013 року ним складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому зазначено про виявлені у ході перевірки порушення.

Зокрема, на АЗС самовільно проведені будівельні роботи, а саме: влаштування підземних резервуарів для палива (актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта від 30 червня 2004 року № 165 резервуари не приймались в експлуатацію); капітальний ремонт фасадів будівлі та навісу над паливозаправними колонками (паспорт фасадів на час прийняття об’єкта в експлуатацію не надано). Після проведення вказаних робіт АЗС експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, що є порушенням ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". АЗС є об’єктом підвищеної небезпеки та належить до V категорії складності.

07 жовтня 2013 року відповідачем також складено оскаржуваний припис, яким позивачу заборонено експлуатацію АЗС починаючи з 08 жовтня 2013 до усунення порушень, зобов’язано позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.

В подальшому, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ "Альянс Холдинг" та позивачем на АЗС, за результатами якої 30 жовтня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У ході перевірки відповідачем виявлено, що АЗС експлуатується без усунення виявлених порушень. Вимоги оскаржуваного припису від 07 жовтня 2013 року не виконані, чим порушено п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

У зв’язку з викладеним, 30 жовтня 2013 року відповідачем складено оскаржуваний припис, яким позивача зобов’язано усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку, а саме виконати вимоги оскаржуваного припису від 07 жовтня 2013 року.

Крім того, 30 жовтня 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 12 листопада 2013 року.

За результатами розгляду вказаної справи, 12 листопада 2013 року відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", на накладено на нього штраф у розмірі 11470,00 грн.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1, 2, 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції).

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що територіальні органи Держархбудінспекції здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, мають право проводити позапланові перевірки у випадку надходження звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

У матеріалах справи наявні копії звернення управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві МВС України від 17 вересня 2013 року № 7/2-3102, направлення на проведення перевірки від 30 вересня 2013 року, службової записки від 07 жовтня 2013 року та акту від 07 жовтня 2013 року, з яких вбачається, що позапланову перевірку позивача призначено у зв'язку з надходженням звернення управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління МВС України в місті Києві МВС України від 17 вересня 2013 року № 7/2-3102.

Акт перевірки від 30 жовтня 2013 року складено у результаті проведеної позапланової перевірки виконання позивачем вимог оскаржуваного припису від 07 жовтня 2013 року.

Відповідно до п.п. 16, 17, 20 Порядку № 553, результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Згідно з п. 6, 22, 25 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.

За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу); 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб'єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред'являється інспекцією до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України "Про виконавче провадження", а третій - залишається в інспекції, яка винесла постанову.

Тобто, з вище викладених норм вбачається, що у разі виявлення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності складається акт перевірки, протокол та припис, які протягом трьох днів після їх складання подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для вирішення протягом 15-денного строку питання про накладення штрафу та винесення відповідної постанови.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідальність за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, встановлена на законодавчому рівні.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов'язаного комплексного розміщення основних об'єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року, визначено, що споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт. Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Відповідно до п. 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно з ч. 1 ст. 34, ч. 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об'єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об'єкт застрахований).

Як уже зазначено вище, на АЗС самовільно проведені будівельні роботи, а саме: влаштування підземних резервуарів для палива (актом про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 30 червня 2004 року № 165 резервуари не приймались в експлуатацію) та капітальний ремонт фасадів будівлі та навісу над паливозаправними колонками.

Відповідно до акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта на автокомплекс сервісного обслуговування за адресою вул. Мельникова, 93 у Шевченківському районі міста Києва в графі "Показники виробничого устаткування, технологічного обладнання об'єкта" не зазначено про наявність на об'єкті на момент прийняття його в експлуатацію резервуарів для палива.

Згідно з актом приймання-передачі майна (основних засобів), яке вноситься як додатковий вклад ТОВ "Рентойл" до статутного фонду (капіталу) позивача, від 08 червня 2007 року на АЗС, на момент її передачі позивачу відповідно до зазначеного акту був наявний лише один резервуар.

Факт наявності на АЗС чотирьох резервуарів для палива підтверджується наявною у матеріалах справи копіями договору оренди від 09 листопада 2012 року № 4039-12, додатку № 1 та акту приймання-передачі до вказаного договору, згідно з якими, в оренду передано чотири резервуари ємністю 25 куб.м.

Надана позивачем суду технічна документація не приймається судом до уваги з огляду на те, що з неї є неможливим встановити факт того, що вона стосується обладнання встановленого на АЗС у той час, як позивачем доказів на підтвердження відповідного факту суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до оціночного акту від 17 квітня 2007 року за адресою вул. Мельникова, 93 у Шевченківському районі міста Києва обліковувалось два металевих циліндричних резервуари.

Доказів на підтвердження факту надання позивачу дозволу на виконання будівельних робіт на АЗС позивачем суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження факту реєстрації та введення об’єкту будівництва в експлуатацію після їх проведення.

Факт експлуатації підземних резервуарів для палива на АЗС позивачем не заперечувалось.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та обставини, враховуючи при цьому факт не усунення позивачем виявлених у ході перевірки порушень, суд прийшов до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних приписів та постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Регіон" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Регіон".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Суддя К.М. Кобилянський

Суддя Б.В. Санін