Постанова № 41991578, 12.12.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2014 року 810/6545/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Київській області з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення податкового боргу у сумі 32 614 518,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за ДП "Регіональні електричні мережі" обліковується заборгованість у загальній сумі 32 614 518,32 грн., яка визначена платником самостійно у поданих деклараціях з податку на додану вартість.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. В письмових запереченнях зазначив, що позивачем не дотримана процедура стягнення боргу. Посилався на те, що не можна вважати вимогу від 24.10.2012 року, на яку посилається позивач, такою що вручена за виниклий борг за липень - жовтень 2014 року. Крім того, відповідачем було подано до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство "Регіональні електричні мережі" зареєстроване Вишгородським районним управлінням юстиції 07.09.2009 року та перебуває на податковому обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з 26.06.2003 року № 81-ДЕРЖ.

Пунктом 16.1.3. ст. 16 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

Згідно п. 6.1 ст. 6 ПК податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пункт 203.2 статті 203 ПК України визначає, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до даних відділу обліку Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Київській області за відповідачем рахується не сплачений податковий борг з податку на додану вартість у сумі 32 614 518,32 грн., який виник внаслідок подачі:

- податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року № 9040923886 від 17.07.2014 року на суму 6728275,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року № 9048329961 від 20.08.2014 року на суму 9979010,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року № 9054257064 від 22.09.2014 року на суму 10983084,00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року № 9060298626 від 20.10.2014 року на суму 11330988,00 грн.

Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання є узгодженим.

Вказаний податковий борг відповідач добровільно не сплатив.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

Судом встановлено, що відповідач є боржником із 2011 року.

Для стягнення податкового боргу податковим органом виставлено відповідачу податкову вимогу від 20.02.2012 року № 217, яка була отримана відповідачем 23.02.2012 року.

Застосовані податковим органом заходи не призвели до погашення податкової заборгованості.

Згідно п.59.5. ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд не погоджується з позицією відповідача, щодо направлення податковим органом нової податкової вимоги у зв'язку із збільшенням податкового боргу, з огляду на наступне.

Порядок формування та надіслання податкових вимог платникам податків регулюється Податковим кодексом України та наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" (далі-наказ № 1037).

Ні Кодекс, ні Наказ не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду, від 12.04.2012, № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу" передбачено, що якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Як вбачається з облікової картки платника відповідач має недоїмку по податку на додану вартість в сумі 32 614 518,32 грн., який утворився внаслідок несплати в повному обсязі нарахованих зобов'язань.

Вказаний податковий борг відповідач в повному обсязі не сплатив.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктом 175 п. 1 ст. 14 ПК визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.95.3 ст.93 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5. ст. 41 ПК органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приймаючи до уваги викладені обставини, а також враховуючи, що відповідач не виконав обов'язку платника податку, передбаченого податковим законодавством, не сплатив у добровільному порядку податковий борг по податку на додану вартість в сумі 32 614 518,32 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Суд, дослідивши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дійшов висновку, що викладені в зазначеній заяві доводи ДП "Регіональні електричні мережі" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 32614518 (тридцять два мільйони шістсот чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн. 32 коп.

3. Відстрочити виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року в адміністративній справі № 810/6545/14 строком на 12 (дванадцять) місяців.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.