Ухвала суду № 41991005, 16.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11718/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України,, апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 28» серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіпс Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві у якому просив визнання незаконною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 08.07.2014року № 000075.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 28.08.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції у період з 02.07.2014 р. по 03.07.2014 р. на підставі наказу № 375 від 24.06.2014 р. та направлення від 24.06.2014 р. № 000371, відповідно до ст. 34 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI Інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022, яким позивача було зобов'язано до 30.06.2014 обмежити надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасово заборонити надання продукції на ринку та повідомити Інспекцію в термін до 01.07.2014.

В акті перевірки від 03.07.2014 № 000007 зазначено, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 товариством не виконано.

Поряд із цим, на підставі акту перевірки від 03.07.2014 № 000007 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві винесено постанову № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Філіпс-Україна" в розмірі 51 000,00 грн.

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) є Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V .

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.

Положенням Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в п. 6 Положення передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг.

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 4 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Як було зазначено вище, в якості підстави для проведення перевірки позивача було перевірка стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022, яким позивача було зобов'язано до 30.06.2014 обмежити надання продукції на ринку, шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, тимчасово заборонити надання продукції на ринку.

Однак, як стверджує позивач, товариство не мало змоги виконати у встановлений строк відповідне рішення Інспекції від 20.05.2014, оскільки, відповідач надав його позивачеві лише 24.06.2014, таким чином, зменшивши строк на виконання з 28 днів до 3 робочих днів, що суттєво обмежило права позивача.

Крім цього, позивач стверджує, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки, згідно, ч. 9 ст. 7 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) є обов'язковим для виконання письмового рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником. Крім іншого, розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

Позиція позивача ґрунтується на тому, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 та, в подальшому, постанова № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій були прийняті із порушенням норм чинного законодавства, так як рішення від 20.05.2014 № 000022 було прийняте на підставі акту перевірки від 30.12.2013 № 000226, проводити, яку відповідач не мав права, оскільки рішення від 20.05.2014 № 000022 було прийнято та надано позивачеві для виконання з порушенням строків.

Таким чином, Інспекція у відповідності до ч. 9 ст. 7 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" мала право прийняти рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 протягом п'яти робочих днів з дня складання акту, тобто з 30.12.2013.

Однак, в супереч нормам Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідачем було прийнято рішення від 20.05.2014 № 000022 після спливу 5-ти місяців з дня складання акту від 30.12.2013.

Таким чином, 30.12.2013 було складено акт за результатами перевірки характеристик продукції.

Проте, лише 20.05.2014 всупереч ч. 9 ст. 7 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" було прийнято відповідачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 та надано 40-денний строк для усунення порушень.

Однак, дане рішення позивач отримав, всупереч ст. 7 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" лише 24.06.2014.

Відтак, відповідач позбавив позивача можливості самостійно усунути виявлені порушення у даний строк, оскільки направив розпорядження із затримкою на 34 дні.

Після цього, повторно прибувши до позивача склав аналогічний акт та виніс постанову № 000075 від 08.07.2014.

Отже, враховуючи, що рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 було винесено та надано позивачеві з порушенням законодавства, то оскаржувана постанова № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій також є протиправною, оскільки Інспекція не мала права проводити перевірку, оформлену актом від 03.07.2014 № 000007, та накладати на товариство штрафні санкції, передбачені п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених у статті 29 цього Закону, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів).

Оскільки, відповідач не надав суду доказів правомірності винесення рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022 та своєчасності його вручення позивачеві, суд дійшов висновку, що постанова № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Філіпс-Україна" у сумі 51 000,00 грн., згідно п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» є протиправною, оскільки, прийнята на підставі перевірки, оформленої актом позапланової перевірки від 03.07.2014 № 000007 щодо виконання товариством рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20.05.2014 № 000022.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведена правомірність винесення постанови № 000075 від 08.07.2014 про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Філіпс-Україна" у сумі 51 000,00 грн., згідно п. 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження правомірності винесеної постанови № 000075 від 08.07.2014, а тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 28» серпня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 28» серпня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.