Ухвала суду № 41990844, 03.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2014 р. м. Київ К/800/19168/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., за участю секретаря Титенко М.П.,за участю представників позивача:Бількіна О.С.,відповідача:Сабодаж А.Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013

у справі № 2а-0770/1677/12 (54930/12/9104) (125414/12) (2а-0770/3193/11)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Єврокар»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби,

треті особи Головне управління Державної казначейської служби в Закарпатській області,

Управління Державної казначейської служби в Ужгородському районі,

Державна податкова служба у Закарпатській області

про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення суми надмірно сплаченого податку на прибуток,,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 (справа № 2а-0770/3193/11) задоволено клопотання відповідача Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Єврокар» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі, Державна податкова служба у Закарпатській області, про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення суми надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 23 230 789,49 грн., стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних від неповернутої суми та процентів за користування чужими грошовими коштами, у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 скасовано рішення суду першої інстанції та направлено справу № 2а-0770/3193/11 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області щодо неподання Управлінню державного казначейства України в Ужгородському районі висновку про повернення з Державного бюджету України приватному акціонерному товариству «Єврокар» суму надміру сплаченого податку на прибуток; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єврокар» (ідентифікаційний код 30913130, с. Соломоново, вул. Перемоги, 46) суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп.; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єврокар» (ідентифікаційний код 30913130, с. Соломоново, вул. Перемоги, 46) суму судового збору в розмірі 1703 грн. 40 коп.

Вважаючи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 у справі № 2а-0770/1677/12 (54930/12/9104) (125414/12) та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких наводить доводи законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 2008 році позивачем до Державного бюджету України здійснено надмірне перерахування податку на прибуток у сумі 23 491 481,74 грн., про що свідчить акт звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 09.02.2009 по 19.02.2009 від 31.12.2009.

Факт відсутності заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) станом на 09.02.2009 в Закритого акціонерного товариства «Єврокар» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Єврокар») підтверджено довідкою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції № 1691/10/24 від 09.02.2009.

У зв'язку із цим, позивач 18.02.2009 звернувся до Ужгородської МДПІ із заявою про повернення надміру сплаченого податку на прибуток, однак його заява була залишена без відповіді та реагування. Надалі позивач звертався до податкового органу із аналогічними заявами 15.04.2009, 09.08.2010, 09.02.2011, 28.02.2011, 16.05.2011 та 04.07.2011.

Враховуючи відсутність з боку податкового органу дій, спрямованих на повернення надміру сплаченого податку на прибуток, ПАТ «Єврокар» звернулося з відповідним позовом до суду.

Однак, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 (справа № 2а-0770/3193/11) залишено без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Єврокар» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області, Управління Державної казначейської служби України в Ужгородському районі, Державна податкова служба у Закарпатській області, про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення суми надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 23 230 789,49 грн., стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних від неповернутої суми та процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана із пропущенням строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погоджується суд касаційної інстанції, не погодився з такою мотивацією ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 (справа № 2а-0770/3193/11), з огляду на наступне.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і приписами статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід враховувати приписи частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин правильно застосовувати норми до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено строк для звернення з позовом про стягнення надміру сплачених податків у 1095 днів, в межах яких і звернувся позивач.

А відтак, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012, якою було скасовано рішення суду першої інстанції та направлено справу № 2а-0770/3193/11 для продовження розгляду до суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Що стосується позовних вимог в частині оскарження постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, якими частково задоволено адміністративний позов, а саме: визнано неправомірною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області щодо неподання Управлінню державного казначейства України в Ужгородському районі висновку про повернення з Державного бюджету України приватному акціонерному товариству «Єврокар» суму надміру сплаченого податку на прибуток; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єврокар» (ідентифікаційний код 30913130, с. Соломоново, вул. Перемоги, 46) суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп.; стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єврокар» (ідентифікаційний код 30913130, с. Соломоново, вул. Перемоги, 46) суму судового збору в розмірі 1703 грн. 40 коп., слід зазначити наступне.

На час виникнення спірних правовідносин порядок повернення надміру внесених до бюджету сум податку на прибуток регулювався Законом України від 28.12.1994 № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством.

Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Вищезазначене кореспондується також з вимогами статті 43 Податкового кодексу України, яка встановлює умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Згідно положень пунктів 5, 6, 7, 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкового та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, затвердженого спільним наказом ДПА України, Мінфіну України та Державного казначейства України від 03.02.2005 № 28/78/22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2005 за № 247/10527, повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яка може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати. Заява подається платником податку до органу державної податкової служби України за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів зарахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені: на поточний (вкладний) рахунок платника податку в установі банку; на погашення податкового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, незалежно від виду бюджету, щодо якого обліковується такий борг; шляхом оформлення чека на одержання готівки в разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Орган державної податкової служби України на підставі даних особових рахунків платників готує висновки, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам. За платежами, належними державному бюджету, орган державної податкової служби України в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром висновків для виконання відповідному територіальному органу Державного казначейства України. На підставі отриманих висновків органи Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснюють повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

Як зазначалось вище, в 2008 році у позивача виникла переплата до Державного бюджету України податку на прибуток у сумі 23 491 481,74 грн.

Будь-якої заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів) перед Державним бюджетом України станом на 09.02.2009 в Закритого акціонерного товариства «Єврокар» не було, що засвідчено довідкою Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції № 1691/10/24 від 09.02.2009.

Листом від 15.04.2009 № 657 ЗАТ «Єврокар» звернулось до відповідача з проханням зарахувати частину переплати податку на прибуток в розмірі 6 782 000,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2009 року, а залишок в сумі 16 208 000,00 грн. повернути на його розрахунковий рахунок.

В подальшому сума надміру сплаченого податку була скоригована і у відповідності до акта звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2010 по 09.08.2010 від 09.08.2010 склала 23 230 789,49 грн., яка й залишилася незмінною до дня подання позовної заяви до суду.

Як зазначалось вище, позивач неодноразово звертався до Ужгородської МДПІ із заявами про повернення надміру сплаченого податку на прибуток, в тому числі, з ініціативи позивача, було запропоновано повернення вказаних грошових коштів частинами протягом 2011 року згідно узгодженого з Державною податковою адміністрацією у Закарпатській області графіку платежів.

Однак, листом № 924/10/15 від 25.02.2011 Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція повідомила позивача, що оскільки переплата з податку на прибуток в сумі 23 230 789,49 грн. складає значну частину надходжень Державного бюджету Закарпатської області та враховуючи вимоги листа-телеграми ДПА України від 09.02.2011 № 3538/7/99-14, вирішення питання щодо повернення коштів можливе лише за письмовою згодою ДПА України.

В подальшому, як вбачається з актів звірки розрахунків від 02.03.2012, від 06.06.2012, податкових декларацій з податку на прибуток за ІІ - IV квартали 2011 року, податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2012 року сума надміру сплаченого позивачем податку на прибуток до бюджету зменшилась на 4 596 529,00 грн., в результаті чого сума надміру сплаченого податку на прибуток становить 18 634 260,49 грн.

Отже, як зазначає позивач та знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, станом на день звернення до суду Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція не підготувала та не направила відповідний висновок органам держказначейства, кошти на рахунок позивача повернуті не були.

У зв'язку з цим, суди визнали неправомірною бездіяльність Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області щодо неподання Управлінню державного казначейства України в Ужгородському районі висновку про повернення з Державного бюджету України приватному акціонерному товариству «Єврокар» суму надміру сплаченого податку на прибуток; стягнули з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Єврокар» (ідентифікаційний код 30913130, с. Соломоново, вул. Перемоги, 46) суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій передчасно задовольнили вимогу позивача в частині стягнення з Державного бюджету України податку на прибуток в розмірі 18 634 260 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп., з огляду на наступне.

В судовому процесі відповідачем не ставилися під сумнів обставини виникнення у позивача переплати з податку на прибуток, яку товариство просить повернути.

Позивач виконав усі умови, передбачені статтею 43 Податкового кодексу України, які необхідні для повернення надміру сплачених сум податку на прибуток.

Разом з тим, у даній категорії спору - щодо повернення надміру сплаченого податку на прибуток відповідний територіальний орган Державного казначейства України повинен залучатися до участі у справі саме як відповідач, поряд з відповідним органом державної податкової служби, а не як третя особа.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до передчасних та не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі, відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача переплати з податку на прибуток у розмірі в розмірі 18 634 260 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп.

Оскільки чинне законодавство передбачає стягнення сум лише з відповідачів, при новому розгляді справи суд першої інстанції має залучити відповідний територіальний орган Державного казначейства України як співвідповідача у справі про повернення надміру сплаченого до Державного бюджету України податку на прибуток.

Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України 4 651 181,05 грн. інфляційних нарахувань, 1 802 076,98 грн. 3% річних від неповернутої суми за весь період прострочення, 1 802 076,98 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що оскільки позов подано на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, то повернення надміру сплаченого податку на прибуток є за своєю суттю податковими відносинами, а тому не можуть регулюватися цивільним законодавством.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 у справі № 2а-0770/1677/12 (54930/12/9104) (125414/12) скасувати, в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Єврокар» (ідентифікаційний код 30913130, с. Соломоново, вул. Перемоги 46 ) суму надміру сплаченого податку на прибуток в розмірі 18 634 260 (вісімнадцять мільйонів шістсот тридцять чотири тисячі двісті шістдесят гривень) 49 коп.

Справу № 2а-0770/1677/12 (54930/12/9104) (125414/12) направити в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.06.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 у справі № 2а-0770/1677/12 (54930/12/9104) (125414/12) залишити без змін.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, в частині направлення справи на новий розгляд.

В решті, ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна