ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/8073/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Волошин В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Проджект»
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року
у справі № 2а-1958/10/1670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Проджект»
до 1. Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області,
2. Державної податкової адміністрації в Київській області
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Проджект» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач-1), Державної податкової адміністрації в Київській області (далі - відповідач-2) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 листопада 2009 року № 0002392350/0/2646 (в редакції ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ТОВ «Капітал Проджект», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПА в Київській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - автомобільної заправної станції № 34, що розташована за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 105, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Капітал Проджект», за результатами якої складений акт від 22 жовтня 2009 року на бланку № 003472 (зареєстрований за № 3439/1000/23/36170320).
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 4887,00 грн. сумі коштів, яка вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 3754,36 грн., яка склала 1132,64 грн.
10 листопада 2009 року Ірпінська ОДПІ Київської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 002392350/0/2646, яким на підставі статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Капітал Проджект» штрафні (фінансові) санкції у сумі 5663,20 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі, яка склала 1132,64 грн., підтверджена описом грошових коштів, складеним та підписаним оператором господарської одиниці позивача, та денним Х-звітом реєстратора розрахункових операцій.
Однак, погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Відповідно до положень пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за недотримання вказаних вимог встановлена у статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Як вбачається з матеріалів справи, оператором господарської одиниці позивача був здійснений фактичної наявності коштів, які знаходилися на місці проведення розрахунків, сума яких склала 4887,00 грн. (арк. справи 45).
Також, матеріали справи містять денний Х-звіт реєстратора розрахункових операцій (арк. справи 11), в якому зафіксовані наступні показники: сума продаж - 5184,96 грн. (готівкою - 4044,72 грн., за угодою - 1140,24 грн.); виплата готівкою - 290,36 грн.; аванс готівкою - 7762,45 грн.; видано готівкою - 7762,45 грн.; в сейфі готівкою - 3754,36 грн.; сума продаж - 4894,60 грн.
Відповідно до положень підпунктів 10.3.1.1, 10.3.1.3 - 10.3.1.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства палива та енергетики та Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на автомобільній заправній станції з використанням реєстраторів розрахункових операцій, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315. Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною автомобільною заправною станцією, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті автомобільної заправної станції за формою № 17-НП. Реєстрація, опломбування та застосування реєстратора розрахункових операцій повинні проводитися відповідно до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614. Готівка, отримана від реалізації нафтопродуктів на автомобільній заправній станції, здається до каси підприємства або перераховується на поточний рахунок через відділення зв'язку або інкасується до банківської установи.
Як вбачається з матеріалів справи, сумою, яка повинна знаходитись на місці проведення розрахункових операцій, податковий орган визначив суму 3754,36 грн., яка у денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій значиться як «в сейфі готівкою», тоді як позивач наполягав на тому, що сумою, яка повинна знаходитись на місці проведення розрахункових операцій, є сума 4894,60 грн., яка вказана у денному Х-звіті реєстратора розрахункових операцій значиться як «сума продаж».
Також, матеріали справи містять клопотання ТОВ «Капітал Проджект» про виклик у судове засідання спеціаліста Приватного підприємства «АССА», який здійснює сервісне обслуговування касового обладнання позивача на підставі договору № 1603/09 від 16 березня 2009 року, до обов'язків якого входить, зокрема, програмування режиму роботи електронного контрольно-касового апарату (арк. справи 63-65) та який має достатній обсяг знань щодо вводу та обліковування розрахункових операцій.
Проте, вказаним обставинам суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки, тоді як зазначені обставини є предметом доказування та підлягають обов'язковому встановленню судом.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід урахувати, що згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Проджект» задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 41990515, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1958/10/1070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: