Ухвала суду № 41990513, 10.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2014 року м. Київ К/9991/33605/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011

у справі № 2а-5525/09/1370 (84854/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»

до Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива» звернулося до суду з позовом про визнання нечинним рішення від 31.05.2008 № 0000642341 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46309,54 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 скасовано судове рішення суду першої інстанції, позов задоволено повністю.

ДПІ у Золочівському районі Львівської області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, обґрунтовуючи такі вимоги обставинами, з яких податковий орган виходив при прийнятті оспорюваного рішення та наводив судам попередніх інстанцій, заперечуючи проти позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для застосування до позивача відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 46309,54 грн. за рішенням від 31.05.2008 № 0000642341 слугували висновки виїзної планової перевірки, викладені в акті від 16.05.2008 № 15/23-03761768, про порушення вимог п. 2.8 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення), що полягало у перевищенні встановленого ліміту готівки в касі. Сума перевищення складає 23154,77 грн.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції і задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено перевищення ліміту каси, який згідно наказу ТОВ «Нива» 01.11.2006 № 197 становив 1705 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2.8 глави 2 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Зі змісту пунктів 5.2 та 5.3 глави 5 Положення (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що установлення ліміту каси підприємства проводиться за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою) та затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства.

Згідно з п. 5.12 глави 5 Положення установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) підприємства, що затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку підприємства.

Таким чином, Положенням визначено, що ліміт готівкових коштів у касі встановлюється підприємством самостійно та може бути переглянутий на підставі затверджених керівником документів, які підтверджують наявність певних факторів щодо змін в надходженнях/видатках готівки в касі, змін у внутрішньому трудовому розпорядку/графіків змінності тощо.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наказом ТОВ «Нива» від 02.10.2006 № 181/Б встановлено ліміт залишку готівки в касі на 2006 рік в сумі 1136 грн. Вказаний наказ було переглянуто, в результаті чого видано наказ від 01.11.2006 № 197, яким встановлено новий ліміт залишку готівки в касі - 1705 грн.

Податковим органом не надано судам попередніх інстанцій, окрім акту перевірки, доказів, які б давали підстави для висновку про перевищення позивачем встановленого ліміту готівкових коштів в касі в сумі 23154,77 грн.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, які встановлюють обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності застосування до ТОВ «Нива» штрафних (фінансових) санкцій за спірним рішенням.

Зважаючи на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Т.М. Шипуліна