Постанова № 41990011, 17.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 року Справа № 922/973/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Подобєд І.М., Дармін М.О.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Бойченко С.В., довіреність № б/н від 01.07.14, представник;

Представники відповідача-1,2 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі № 922/973/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М", с. Вільхуватка Харківської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ", м. Київ, яке діяло в інтересах філії "Лозівський кінний завод № 124 Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ", с. Кінне Харківської області

про стягнення 290 262,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області з позовною заявою з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.06.2014 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" та Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ", яке діяло в інтересах філії "Лозівський кінний завод № 124 Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" про солідарне стягнення заборгованості у сумі 290 632,91 грн., з яких: основний борг у сумі 274 080,00 грн., пеня у сумі 10 304,73 грн., 3% річних у сумі 2 314,70 грн., інфляційні втрати у сумі 3 563,04 грн. судовий збір у сумі 5 812,66 грн.

14.04.2014 року ухвалою господарського суду Харківської області справу № 922/973/14 передано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року (суддя Колісник І.І.) позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" та з Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" основний борг у сумі 274 080,00 грн., пеню у сумі 10 304,73 грн., 3% річних у сумі 2 314,70 грн., інфляційні втрати у сумі 3 016,94 грн., судовий збір у сумі 5 794,33 грн., у решті позову відмовлено.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" судовий збір у сумі 7,41 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 5812,66 грн. за квитанцією № 961410051 від 14.03.2014 року.

Рішення мотивоване тим, що позивачем на підставі договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт, укладеного ним із ТОВ "АГРОФАРМАХІМ", що діяло у спільних інтересах із Державним підприємством "Конярство України" на підставі договору 29.03.2011 року № 2 про спільну діяльність, були виконані роботи по збиранню сільськогосподарських культур на користь відповідачів, які останніми у повному обсязі не сплачені, у зв'язку з чим відповідачі заборгували 274 080,00 грн., на які позивачем нарахована пеня у сумі, 3% річних та інфляційні втрати.

Не погодившись з даним рішенням господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Державне підприємство "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" не створювало зобов'язання, які пов'язують його з Позивачем, ТОВ "АГРІКА-М".

ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ» не видавало довіреність ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» з повноваженнями на укладання будь-яких господарських договорів з ТОВ «АГРІКА-М».

Договір про спільний обробіток землі, укладений ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ» з ТОВ «АГРОФАРМАХІМ», не надає повноваження ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» створювати зобов'язання для ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ».

Розділ 5 вищезазначеного Договору передбачає механізм ведення спільних справ за договором - отримання згоди, яка приймається на зборах представників сторін або шляхом письмового опитування або факсом. В той же час, Договір № 29/07-01 від 29.07.2013 року, укладений ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» з Позивачем був укладений без реалізації цього механізму, а тому правові наслідки отримані тільки ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» представник, якого прийняв участь у його підписанні.

Представник Позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФАРМАХІМ», у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому зазначив, що Договір № 29/07-01 на виконання сільськогосподарських робіт від 29 липня 2013 р., було укладено саме для виконання Договору про спільну діяльність, від імені як ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» (Відповідача-1) так і ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ» (Відповідача-2), а це, відповідно до положень статті 1138 Цивільного кодексу України, покладає на обидві сторони обов'язок відшкодувати збитки заподіяні неналежним виконанням зобов'язань та виконати неналежно виконані грошові зобов'язання в натурі.

На підтвердження вказаних фактів зазначає, що при укладанні Договору № 29/07-01 на виконання сільськогосподарських робіт від 29 липня 2013 року, стороною замовником в цьому Договорі виступала не окрема юридична особа, а просте товариство в складі двох юридичних осіб, поєднаних договором про спільну діяльність, інтереси якої представляв спеціальний представник Милокостий В.В.

Вважає, що повноваження спеціально-уповноваженого представника простого товариства у складі Відповідача-1 та Відповідача-2 підтверджувались документами, які були затверджені в ході спільної діяльності обох відповідачів, а не статутними документами Відповідача-1. Такими документами виступили: Договір про спільну діяльність № 2 від 29.03.2011 р. та довіреність видана і ім'я представника Милокостого В.В., від імені простого товариства у складі Відповідача-1 та Відповідача-2.

Повний текст Договору № 29/07-01 на виконання сільськогосподарських робіт від 29 липня 2013 р. було скріплено спеціальною печаткою, яка належить простому товариству у складі Відповідача-1 та Відповідача-2 та видана на виконання Договору про спільну діяльність № 2 від 29.03.11 р.

Виконання Договору № 29/07-01 на виконання сільськогосподарських робіт від 29 липня 2013 здійснювалось на користь не тільки Відповідача-1 але і на користь Відповідача-2.

Представник ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ» (Відповідача-2) відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що є підставою для розгляду справи у відсутність представника Відповідача-2.

У запереченнях на позовну заяву Відповідач-2 зазначив, що позов не визнає, оскільки Відповідач-1 уклав спільний договір з позивачем як самостійна юридична особа, а отже саме він і повинен відповідати за своїми зобов'язаннями. ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ» не видавало довіреність ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» з повноваженнями на укладання будь-яких господарських договорів з ТОВ «АГРІКА-М».

В судовому засіданні 17.12.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 104 ГПК України серед підстав для скасування або зміни рішення місцевого суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

29.03.2011 року між Державним підприємством "Лозівський кінний завод № 124" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" укладено договір про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року, за умовами якого сторони зобов'язалися об'єднати зусилля для досягнення господарських цілей у сфері сільського господарства (т. 2 а.с. 36-40).

Відповідно до п. 4.2 статуту Державного підприємства "Конярство України", затвердженого у новій редакції наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2011 року № 76 та зареєстрованого державним реєстратором 06.04.2011 року (номер запису 10741050002038434), Державне підприємство "Конярство України" з моменту приєднання є правонаступником прав і зобов'язань в тому числі Державного підприємства Лозівський кінний завод № 124 (т. 1 а.с. 195-213).

Відповідно до Положення про філію "Лозівський кінний завод № 124" Державного підприємства "Конярство України" право структурного підрозділу представляти у судах інтереси юридичної особи у якості сторони не передбачене (т. 1 а.с. 184-194).

01.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" (далі - Відповідач-1) та Державним підприємством "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ", яке діяло в інтересах філії "Лозівський кінний завод № 124" Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" (далі - Відповідач-2) укладено додаткову угоду № 2 до Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року, за умовами якої сторони досягли згоди викласти у новій редакції укладений між ними договір про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року. Нова редакція договору викладена в додатку № 1 до цієї додаткової угоди (далі - Договір про спільну діяльність) (т. 1 а.с. 66 - 70, 71).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року сторони прийняли на себе зобов'язання з метою отримання прибутку спільно обробляти земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3786,0 га, яка знаходиться на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області, вирощувати зернові культури, олійні культури, здійснювати оптову торгівлю зерном, насінням та кормами для тварин, заготівлю, виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, надавати послуги у сфері сільського господарства (здійснювати інші необхідні види діяльності згідно класифікатору КВЕД).

Договором про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року сторони передбачили, що ведення справ за даним Договором здійснюється за взаємною згодою сторонами, яка приймається на зборах представників сторін або шляхом письмового опитування чи за допомогою факсу (пункт 5.1. Договору).

Сторона-2 (ТОВ "АГРОФАРМАХІМ") діє на підставі довіреності, яку Сторона-1 (ДП "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ") зобов'язується видати протягом трьох календарних днів з моменту підписання даного договору (пункт 5.2. Договору).

Сторона-2 (ТОВ "АГРОФАРМАХІМ") є повноважним представником Сторони-1 (ДП "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ"), виконує усі необхідні юридичні дії і акти для досягнення поставленої за договором мети, зокрема реєструє цей договір в податковому органі; відкриває поточний рахунок в банку, через який здійснює всі фінансові операції по виконанню умов договору; веде окремий податковий і бухгалтерський облік; представляє інтереси сторін по обумовленій в договорі діяльності перед третіми особами, беручи на себе відповідальність перед Стороною-1 за їхні дії; в інтересах спільної діяльності укладає з третіми особами договори на здійснення охорони майна (у т.ч. майна Сторони-1) (пункт 5.3 Договору).

Термін дії договору про спільну діяльність відповідачі встановили між собою з моменту його підписання і до 01.03.2013 року. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить незгоди, даний договір може бути автоматично пролонгований (продовжений) сторонами ще на один рік на тих самих умовах (пункти 8.1., 8.2. Договору).

29.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" (далі - Позивач, Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" (далі - Відповідач-1, Замовник) - уповноважена особа за Договором про спільну діяльність № 2 від 29.03.2011 року, укладено договір № 29/07-01 на виконання сільськогосподарських робіт (т. 1 а.с. 17-19).

Відповідно до пункту 1.1. цього договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати сільськогосподарські роботи по збиранню сільськогосподарських культур комбайнами John Deere у кількості трьох одиниць.

Згідно з пунктом 1.3. договору на виконання сільськогосподарських робіт види сільськогосподарських робіт, що підлягають виконанню за цим договором, іх обсяг (у гектарах), вартість та строки виконання узгоджуються сторонами в Додатку № 1 та представляють собою:

- пряме комбайнувавання соняшника: площа робіт - 1070 га, договірна орієнтовна вартість виконання робіт на одному гектарі - 220,00 грн. з ПДВ, договірна орієнтовна вартість виконаних робіт - 235 400,00 грн.;

- пряме комбайнування кукурудзи (з подрібнюванням фрезою): площа робіт - 1150 га, договірна орієнтовна вартість виконання робіт на одному гектарі - 330,00 грн. з ПДВ, договірна орієнтовна вартість виконаних робіт - 379 500,00 грн.

Загальна договірна орієнтовна вартість виконанння робіт на площі в цілому складає 614900,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 102483,33 грн. (а.с. 19 том 1).

Місце виконання робіт: Харківська область, Лозівський район, с. Кінне (пункт 1.5. договору-2).

Пунктом 1.2. договору на виконання сільськогосподарських робіт передбачено, що замовник зобов'язується прийняти виконані сільськогосподарські роботи та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим договором.

Сторони передбачили, що прийом-передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, що надається виконавцем замовнику після кожних зібраних 300 га сільськогосподарських культур в день закінчення робіт (пункт 2.6. договору-2).

Вартість окремих видів сільськогосподарських робіт, а також загальна вартість сільськогосподарських робіт, які виконавець зобов'язується виконати за цим договором встановлюється за погодженням сторін і зазначається в Додатку № 1 до цього договору, що ї його невід'ємною частиною

Сторони дійшли згоди, що загальна вартість сільськогосподарських робіт (зазначена у додатку № 1 до цього договору) може коригуватися у більшу або меншу сторону в залежності від обсягів сільськогосподарських робіт, які фактично були виконанні виконавцем за цим договором.

Кінцева загальна вартість сільськогосподарських робіт фіксується сторонами в акті прийому-передачі виконаних робіт, виходячи із загальної площі земель, на яких виконавцем були виконанні сільськогосподарські роботи (пункт 3.1. договору-2).

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором (пункт 5.3. договору-2).

На підтвердження виконання зобов'язань за Договором № 29/07-01 від 29.07.2013 року Позивачем надано 13 актів приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 612 700,00 грн. з ПДВ (а.с. 20 - 32 том 1).

За умовами пункту 3.2. договору на виконання сільськогосподарських робіт замовник зобов'язаний оплатити виконанні роботи протягом 14 календарних днів із дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 3.3. вказаного договору оплата виконаних робіт здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів, належних до сплати, на поточний рахунок виконавця.

Отже, за вказаними умовами договору оплата за виконані сільськогосподарські роботи повинна була бути здійснена:

- за актом № 1 від 18.09.2013 року на суму 48 400,00 грн. - до 03.10.2013 року;

- за актом № 2 від 19.09.2013 року на суму 44 220,00 грн. - до 04.10.2013 року;

- за актом № 3 від 18.10.2013 року на суму 48 400,00 грн. - до 02.11.2013 року;

- за актом № 4 від 18.10.2013 року на суму 39 600,00 грн. - до 02.11.2013 року;

- за актом № 5 від 23.10.2013 року на суму 48 400,00 грн. - до 07.11.2013 року;

- за актом № 6 від 23.10.2013 року на суму 36 300,00 грн. - до 07.11.2013 року;

- за актом № 7 від 11.11.2013 року на суму 33 000,00 грн. - до 26.11.2013 року;

- за актом № 8 від 12.11.2013 року на суму 45 760,00 грн. - до 27.11.2013 року;

- за актом № 9 від 13.11.2013 року на суму 59 400,00 грн. - до 28.11.2013 року;

- за актом № 10 від 25.11.2013 року на суму 56 100,00 грн. - до 10.12.2013 року;

- за актом № 11 від 26.11.2013 року на суму 59 400,00 грн. - до 11.12.2013 року;

- за актом № 12 від 28.11.2013 року на суму 48 180,00 грн. - до 13.12.2013 року;

- за актом № 13 від 30.11.2013 року на суму 45 540,00 грн. - до 16.12.2013 року.

Виконані сільськогосподарські роботи за вказаними актами оплачені частково у загальній сумі 338 620,00 грн. у період з 02.10.2013 року по 27.12.2013 року, що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 104 - 113 том 1).

Таким чином, несплачена заборгованість за Договором № 29/07-01 від 29.07.2013 року становить 274 080,00 грн. (612700,00 - 338620 = 274 080,00).

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Частиною першою статті 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно зі статтею 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Умовами Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року передбачено спільне отримання сторонами прибутку за рахунок обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, вирощування зернових та олійних культур, здійснення оптової торгівлі зерном, насінням та кормами для тварин, заготівлі виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, надання послуг у сфері сільського господарства (пункт 1 Договору).

Крім того, згідно п.5.3 наведеного договору ТОВ «Агрофармахім» є повноважним представником ДП «Конярство України», виконує всі необхідні юридичні дії і акти для досягнення поставленої за договором мети, зокрема представляє інтереси сторін по обумовленій в договорі діяльності перед третіми особами тощо.

До зобов'язань ТОВ «Агрофармахім» входить вирішення питань фінансування виробництва, транспортування та реалізація продукції, забезпечення комерційної діяльності по реалізації виготовленої продукції (виконання робіт послуг) ведення переговів з покупцями та укладення цивільно-правових угод.

Відповідно до ст. 1131 ЦК України, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, наведені норми законодавства, а також зміст Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року свідчить, що означений Договір про спільну діяльність пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності та є договором простого товариства.

Позивач у своїй позовній заяві та господарський суд у рішенні посилаються на ст. 1138 ЦК України, відповідно до якої, якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Отже, солідарна відповідальність учасників простого товариства передбачена саме тільки за спільними зобов'язаннями, тобто за тими, що спільно створені - спільно укладеними договорами.

Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарне зобов'язання виникає у випадках, встановлених договором або законом.

В той же час, в матеріалах справи відсутні докази наявності договірних відносин, які встановлюють солідарний обов'язок відповідачів, в Договорі про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року відсутні положення про це.

В матеріалах справи також відсутні докази наявності правових відносин, які визначені Законом як такі, що встановлюють солідарну відповідальність.

Ведення спільних справ учасників врегульовано статтею 1135 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 1135 цього Кодексу під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від всіх імені учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

Таким чином, лише у разі не встановлення в договорі простого товариства домовленостей, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства, вважається, що кожний учасник простого товариства має право діяти від імені всіх учасників.

В той же час, п. 5.1 розділу 5 Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року передбачає механізм ведення спільних справ за договором - за взаємною згодою сторін, яка приймається на зборах представників сторін або шляхом письмового опитування або факсом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1135 ЦК України у разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників.

Пункт 5.2 розділу 5 Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року передбачає ще один механізм ведення спільних справ за договором - Стороною-2 (ТОВ «Агрофармахім») на підставі довіреності, яку ДП «Конярство України» зобов'язується видати протягом 3 календарних днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1135 ЦК України у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчуються довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

Розділ 5 «Введення спільних справ» Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року передбачає тільки один єдиний вид договорів, які укладаються в інтересах спільної діяльності Стороною-2 (ТОВ «АГРОФАРМАХІМ») - договір на здійснення охорони майна, право на укладення інших договорів в інтересах спільної діяльності - відсутнє.

Вищезазначені пункти розділу 5 Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року не визнані недійсними, а тому підлягають застосуванню

Із наявних матеріалів справи вбачається, що договором простого товариства повноваження ТОВ «Агрофармахім» у відносинах із третіми особами вчиняти правочини від імені всіх учасників, а саме від імені ДП «Конярство України» не посвідчено.

Також, вбачається відсутність взаємної згоди ДП «Конярство України», яка була б прийнята на зборах представників сторін або шляхом письмового опитування, або факсом, на укладання з Позивачем Договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року про збирання сільськогосподарських культур.

Отже, єдиною підставою для здійснення діяльності та покладених обов'язків на ТОВ «Агрофармахім» в рамках Договору №2 про спільний обробіток земельної ділянки від 29.03.2011 року є довіреність, видана ДП «Конярство України».

В той же час, із наявних матеріалів справи вбачається, що ДП «Конярство України не видавало ТОВ «Агрофармахім» будь-якої довіреності, а тому останній не мав права вчиняти будь-які дії, як уповноважений представник по договору про спільний обробіток земельної ділянки.

Цей факт також підтверджується поясненнями ДП «Конярство України», у яких Відповідач-2 стверджує, що така довіреність не видавалась.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Договір № 29/07-01 від 29.07.2013 року про збирання сільськогосподарських культур, не укладався спільно двома учасниками, а укладався тільки одним учасником ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» без реалізації механізму, зазначеного у розділі 5 Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року, а тому правові наслідки за цим договором отримані тільки ТОВ «АГРОФАРМАХІМ» представник, якого прийняв участь у його підписанні, і тільки один учасник - Відповідач-1 має зобов'язання за цим договором.

Також, колегія суддів не погоджується з доводами Позивача про те, що при укладанні Договору № 29/07-01 на виконання сільськогосподарських робіт від 29 липня 2013 року, стороною замовником в цьому Договорі виступала не окрема юридична особа, а просте товариство в складі двох юридичних осіб, поєднаних договором про спільну діяльність, інтереси якої представляв спеціальний представник Милокостий В.В., оскільки а ні в преамбулі вищезазначеного договору, а ні у реквізитах договору, не зазначено, що про це, а договір підписаний громадянином Милокостим В.В., довіреність якому видана не всіма учасниками простого товариства, а лише одним з них - ТОВ «АГРОФАРМАХІМ».

Отже Державне підприємство "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" не створювало зобов'язання, які пов'язують його з Позивачем, ТОВ "АГРІКА-М".

Таким чином, аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач-1 укладав спірний договір про збирання сільськогосподарських культур як самостійна юридична особа, а отже на підставі ст. 96 Цивільного кодексу України повинен самостійно відповідати за своїми зобов'язаннями.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вимога позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості не підлягає задоволенню, оскільки позивачем та матеріалами справи не доведено спільної мети відповідачів при укладанні договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року про збирання сільськогосподарських культур.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що жодних доказів на підтвердження того, що на момент укладення договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт Позивач знав або міг знати про обмеження прав ТОВ "АГРОФАРМАХІМ" як учасника договору про спільну діяльність, відповідачі суду не надали, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 1135 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами учасники не можуть посилатися на обмеження прав учасника, який вчинив правочин, щодо ведення спільних справ учасників, крім випадків, коли вони доведуть, що на момент вчинення правочину третя особа знала або могла знати про наявність таких обмежень.

Отже, відповідно до статті 1135 Цивільного кодексу України лише у випадку, коли ТОВ "АГРОФАРМАХІМ" доведе, що ТОВ "АГРІКА-М" знала про обмеження Відповідача-1, ТОВ "АГРОФАРМАХІМ" може посилатися на такі обмеження.

Колегія суддів вважає, що Відповідач-1 довів, що на момент укладення Договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт ТОВ "АГРІКА-М" знало або повинно було знати про обмеження прав ТОВ "АГРОФАРМАХІМ" як учасника договору про спільну діяльність, оскільки про це обмеження чітко зазначено у розділі 5 Договору про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року, а посилання на вищезазначений Договір йдеться у преамбулі Договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт.

Колегія суддів не погоджується з доводами Позивача про те, що повноваження спеціально-уповноваженого представника простого товариства у складі Відповідача-1 та Відповідача-2 підтверджувались документами, які були затверджені в ході спільної діяльності обох відповідачів, а саме Договором про спільну діяльність № 2 від 29.03.2011 р. та довіреністю, виданою і ім'я представника Милокостого В.В., від імені простого товариства у складі Відповідача-1 та Відповідача-2, виходячи з наступного.

У Договорі про спільний обробіток земельної ділянки № 2 від 29.03.2011 року взагалі відсутня домовленість сторін про уповноваження Милокостого В.В. на представництво інтересів простого товариства.

Довіреність № 246 від 28.02.2013 року, на підставі якої громадянин Милокостий В.В. підписав Договір № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт з ТОВ "АГРІКА-М", видана не від імені простого товариства у складі Відповідача-1 та Відповідача-2, а від імені лише Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", про що зазначено як у преамбулі довіреності, так і реквізитах сторони, від імені якої вчинена довіреність (т. 1 а.с. 64-65).

Порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною. (ст. 1137 Цивільного кодексу України).

Укладення Договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт в межах договору про спільну діяльність є підставою для покладення стягнутої судом з Відповідача-1 суми на всіх учасників договору про спільну діяльність як спільних витрат за правилами статті 1137 Цивільного кодексу України та умов договору про спільну діяльність.

Правовідносини по укладанню Договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду (ст. 317 ГК України).

Таким чином, відносини, що виникли між Позивачем та Відповідачем-1 на підставі Договору підряду, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом попередньої інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Позивачем були виконані підрядні роботи на суму 612 700 гривень, які були прийняті відповідачем шляхом підписання без зауважень та заперечень актів виконаних робіт (а.с. 20-32).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань Відповідач-1 прийняті роботи у встановлений договором строк у повному обсязі не оплатив (на час подання позовної заяви сплатив 338 620 гривень (а.с. 104-113)), у зв'язку з чим згідно наданого позивачем розрахунку за Відповідачем-1 станом на час звернення до суду рахується основна заборгованість в розмірі 274 080 гривень.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення суми 274 080 грн. підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем-1. Тому господарський суд дійшов правильного висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Окрім того, Позивач відповідно до п. 4.2 Договору № 29/07-01 від 29.07.2013 року на виконання сільськогосподарських робіт та приписів ст. 625 ЦК України нарахував: пеню у сумі 10 304,73 грн., 3% річних у сумі 2 314,70 грн., інфляційні втрати у сумі 3 563,04 грн.

На час прийняття рішення у справі Відповідачем-1 доказів погашення заборгованості з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних перед Позивачем не надано.

Колегія суддів відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, прийшла до висновку, що господарський суд правильно розрахував дані вимоги: пеню у сумі 10 304,73 грн., 3% річних у сумі 2 314,70 грн., інфляційні втрати у сумі 3 016,94 грн., оскільки прострочення оплати вартості виконаних робіт з боку Відповідача-1 мало місце.

За обставин невиконання Відповідачем-1 грошових зобов'язань колегія суддів апеляційного господарського суду, встановивши в його діях склад цивільно-правової відповідальності, застосувавши до спірних відносин правила статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, частково скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М".

В задоволені позовних вимог до Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ", м. Київ, яке діяло в інтересах філії "Лозівський кінний завод № 124 Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ", м. Дніпропетровськ - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 року у справі № 922/973/14 - скасувати частково.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМАХІМ" (49061, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 16, офіс 420, ідентифікаційний код 24984320) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" (62620, Харківська область, Великобурлуцький район, село Вільхуватка, вул. Синько, буд. 28, ідентифікаційний код 34173466) основний борг у сумі 274 080,00 грн., пеню у сумі 10 304,73 грн., 3% річних у сумі 2 314,70 грн., інфляційні втрати у сумі 3 016,94 грн., судовий збір у сумі 5 794,33 грн.

В задоволені позовних вимог до Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ", м. Київ, яке діяло в інтересах філії "Лозівський кінний завод № 124 Державного підприємства "КОНЯРСТВО УКРАЇНИ" - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРІКА-М" (62620, Харківська область, Великобурлуцький район, село Вільхуватка, вул. Синько, буд. 28, ідентифікаційний код 34173466) судовий збір у сумі 7,41 грн., сплачений у складі судового збору у сумі 5812,66 грн. за квитанцією № 961410051 від 14.03.2014 року.

Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 22.12.2014 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Подобєд