Постанова № 41989727, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/3047/14 Головуючий у 1-й інстанції: Трофімова Л.В.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» про стягнення простроченої заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за вересень 2014 року в розмірі 16929 (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 88 копійок.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позову відмовти повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі та порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що публічне акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128» зареєстроване як юридична особа 14.11.1995, ідентифікаційний код 03115436 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.09.2014), є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, а тому відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Із поданих до суду документів вбачається, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебуває 12 осіб - колишніх працівників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, яким призначена пільгова пенсія відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2014 року позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 у вересні 2014 року на загальну суму 16929 грн. 88 коп.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів звертає увагу на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню тощо визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, зокрема, підпунктами «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), а саме: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій

Підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п. 6.8 Інструкції).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем було погашено заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вересень 2014 року на загальну суму 16929 грн. 88 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 25.09.2014 №847 на суму 16929 грн. 88 коп. (призначення платежу «пільгові пенсії за вересень 2014 року»).

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 квітня 2004 року №22 (далі - Інструкція), передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, оскільки пунктом 3.8 Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Крім того, суд зазначає, що згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду лише у випадку щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Враховуючи вищевикладене, позивач не має правових підстав для зарахування коштів підприємства, направлених на погашення заборгованості за спірний період, на покриття заборгованості за попередні періоди.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України № К/9991/90910/11 від 13.02.2014 року та №К/9991/58059/12 від 15.05.2014 року.

Оскільки, відповідачем доведено в судовому порядку факт сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за Списком № 2 за вересень 2014 року в розмірі 16929 грн. 88 коп., то колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до Публічного акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство - 17128» про стягнення простроченої заборгованості - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.