Постанова № 41989597, 22.12.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2014 р. Справа№ 910/17321/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Коршун Н.М.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Виговська Є.С. (довіреність №1635/13 від 20.11.2013 р.)

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско»

на рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р.

у справі №910/17321/14 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско» про стягнення з відповідача на користь позивача 358889,02 грн. заборгованості за кредитом, 56635,61 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1497,84 грн. пені за простроченими відсотками.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої соби без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 358889,02 грн. заборгованості за кредитом, 56635,61 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1497,84 грн. пені за простроченими відсотками та 8340,46 грн. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско»про відстрочку виконання рішення суду від 17.11.2014 р. у справі №910/17321/14 відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вказане рішення, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за порушення строків погашення нарахованих відсотків в сумі 1000,00 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та третьої особи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 08.12.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

27.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско» укладено договір про надання овердрафту № 015/322904/0165165, умовами якого передбачено, що позивач на умовах договору надає відповідачу протягом строку доступності овердрафту можливість використання овердрафту з поточного рахунку в межах діючого поточного ліміту, внаслідок чого за зазначеним поточним рахунком виникає дебетове сальдо.

Овердрафт - форма кредитування відповідача, яка полягає у здійсненні платежів (переказів) з поточного рахунку в межах обумовленої максимальним лімітом та поточним лімітом суми, в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку.

Поточний рахунок - поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1, відкритий в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», до якого встановлено овердрафт.

Дата закінчення строку доступності овердрафту - 26.09.2014 р. включно або інший передостанній день дати закінчення строку овердрафту.

Дата закінчення строку овердрафту - 27.09.2014 р. або інший останній день погашення заборгованості за договором (погашення овердрафту/кредитної заборгованості, сплати процентів за користування овердрафтом/кредитною заборгованістю, комісій, пені, штрафів та інших передбачених договором платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням відповідачем умов договору та/або договорів забезпечення), передбачений п.п. 5.9., 8.1. договору.

Відповідно до п.1.3 договору, максимальний ліміт за договором складає 400000,00 грн. у межах якого встановлюється поточний ліміт. Визначення розміру поточного ліміту та порядок його встановлення здійснюється відповідно до пунктів 2.4, 2.5 договору. Поточний ліміт за договором не може перевищувати 60,0 % від середньомісячних надходжень за останні дванадцять календарних місяців на всі поточні рахунки відповідача у позивача (якщо строк наявності відкритого поточного рахунку становить менше дванадцяти місяців, то розрахунок середньомісячних надходжень проводиться з урахуванням фактичного строку наявності відкритого поточного рахунку).

На дату укладання договору поточний ліміт дорівнює максимальному ліміту. Відповідач має право використовувати овердрафт при наявності встановленого максимального ліміту та поточного ліміту. У разі скасування максимального та поточного лімітів відповідач не має право використовувати овердрафт.

Згідно п. 1.4. договору, з моменту виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку, позивач є таким, що надав відповідачу овердрафт. Дебетове сальдо, зафіксоване на поточному рахунку на кінець кожного календарного дня, є заборгованість відповідача за овердрафтом.

Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено, що виконання зобов'язань відповідачем, що виникають (у т.ч. виникнуть у майбутньому) за договором, забезпечується, заставою/іпотекою: обладнання: 3D-принтер ProJet 1500 сер. № 40011-106903, 2010 р. випуску, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на момент укладення договору належить майновому поручителю громадянину України ОСОБА_4 на праві власності; обладнання 3D-принтер DesignMate CX 510 сер. № 67501, 2010 р. випуску яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на момент укладення договору належить майновому поручителю громадянину України ОСОБА_4 на праві власності; порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений одразу ж після укладення договору, між позивачем та громадянином України ОСОБА_4 (далі - поручитель). Поручитель солідарно відповідає за виконання зобов'язань відповідача, що виникли у майбутньому на підставі договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, процентна ставка за користування овердрафтом становить 24, 0 % річних. У разі скасування максимального та поточного ліміту згідно підстав, зазначених в підпунктах 8.2.1 - 8.2.7. договору, в порядку, передбаченому п. 8.3. договору, з дати скасування лімітів - процентна ставка становить 40, 0 % річних. Тип процентної ставки - фіксована.

У разі настання обставин невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, обставин, передбачених п.8.2. договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання відповідача за договором не будуть виконані, максимальний ліміт та поточний ліміт скасовуються, а дата закінчення строку овердрафту є такою, що настала (п. 8.1. договору).

Згідно п. 11.2.1. договору, за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором (крім випадку порушення максимального строку безперервного дебетового сальдо та непогашення овердрафту в кінцеву дату строку овердрафту) відповідач сплачує позивачу - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання відповідачем простроченого зобов'язання включно.

У відповідності до п. 11.3 договору, визначені пунктом 11.2. договору пені та штрафи підлягають сплаті відповідачем протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з дати відправлення позивачем відповідної письмової вимоги, на зазначені в цій вимозі рахунки. Сплата пені або штрафів не звільняє відповідача від виконання простроченого (порушеного/невиконаного) зобов'язання.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором (п. 12.1. договору).

27.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 (далі - заставодавець) майновим поручителем позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско», укладено договір застави № 12-Р1-01-09-1-0/09/1122, умовами якого передбачено, що заставодавець передає позивачу в заставу належне заставодавцю на підставі права власності обладнання, а саме: 3D-принтер ProJet 1500 сер. №40011-106903, узгоджена договірна вартість 116323,00 грн., 3D-принтер DesignMate CX сер №67501, узгоджена договірна вартість 375700, 00 грн., всього 492023,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. договору, застава відповідно до даного договору забезпечує повне виконання грошових зобов'язань відповідача, що виникають та/або виникнуть у майбутньому з договору про надання овердрафту № 015/322904/0165165 від 27.09.2013 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско», а також змін до нього, якщо такі будуть укладені та будуть невід'ємною частиною зазначеного кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору відповідач отримує від позивача кредит у розмірі 400000,00 грн. і зобов'язується його повернути в термін не пізніше 27.09.2014 р. При цьому порядок погашення кредиту, сплати процентів, комісій, неустойок та інших платежів визначаються кредитним договором.

27.09.2013 р. між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 (далі - поручитель) укладено договір поруки № 12/11-01-09-1-0/09/1121.

Відповідно до п. 1.1 договору, поручитель зобов'язується відповідати перед позивачем солідарно з відповідачем за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору - договору про надання овердрафту № 015/322904/0165165 від 27.09.2013 р., який укладений між позивачем та відповідачем, із змінами і доповненнями до нього, що внесені та можуть бути внесені у майбутньому. За умовами якого відповідач зобов'язаний, зокрема: повернути кредит в розмірі 400000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 24,0 % річних або в будь-якому іншому розмірі, зміненому відповідно до умов кредитного договору, у т.ч. на підставі додаткових угод до нього, укладених після набуття чинності даним договором.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення його печаткою позивача і діє до повного виконання забезпечених зобов'язань та зобов'язань поручителя за даним договором (п. 7.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, надання позивачем відповідачу кредитних кошів підтверджується випискою з поточного рахунку № НОМЕР_1.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога №140-0-0-00/8/1207 від 24.06.2014 р., в якій позивач вимагав від відповідача протягом 15 календарних днів погасити заборгованість за договором про надання овердрафту № 015/322904/0165165 від 27.09.2013 р. у розмірі 417022,47 грн., в т.ч.: 358889,02 грн. - заборгованість за кредитом, 56635,61 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1497,84 грн. - пеня за простроченими відсотками, що підтверджується фіскальним чеком № 7545 від 25.06.2014 р. та описом вкладення у цінний лист (копії в матеріалах справи). Відповідач на вищезазначену вимогу позивача відповіді не надав.

Станом на 04.06.2014 р. загальна сума боргу складає 417022,47 грн., з яких: 358889,02 грн. заборгованість за кредитом; 56635,61 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1497,84 грн. пеня за простроченими відсотками.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування коштами на загальну суму 417022,47 грн., у тому числі 358889,02 грн. заборгованість за кредитом; 56635,61 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом та 1497,84 грн. пеня за простроченими відсотками.

За своєю правовою природою, договір про надання овердрафту № 015/322904/0165165 від 27.09.2013 р., укладений між сторонами, є кредитним договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частинами 1 та 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як зазначалось вище, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором кредитні кошти у розмірі 400000,00 грн. Проте, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, зокрема, кредитні кошти у сумі 358889,02 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 56635, 61 грн. позивачеві не сплатив. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ними, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем було порушено умови договору про надання овердрафту №015/322904/0165165 від 27.09.2013 р., положення ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 358889,02 грн. заборгованості за кредитом, 56635,61 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1497,84 грн.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями, згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога позивача про стягненні з відповідача 1497,84 грн. пені за простроченими відсотками є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 82 ГПК України надано право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Проте, відповідачем по справі не надано суду доказів винятковості даного випадку, у виникненні заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань. Більше того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на тяжкий фінансовий стан, не підтверджується будь-якими належними доказами.

Враховуючи, що зменшення пені є виключно правом господарського суду, а не його обов'язком, колегія суддів, в даному випадку, не знаходить підстав для зменшення суми неустойки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, в порушення зазначеної норми, належним чином апеляційну скаргу не обґрунтовано, доказів та підстав для зміни рішення суду першої інстанції апеляційному суду не наведено.

З огляду на викладене, посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду та не підтверджуються наявними матеріалами справи.

Тому колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іматек-Еско» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 17.11.2014 р. у справі №910/17321/14 залишити без змін.

Справу №910/17321/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.Я. Дикунська

Н.М. Коршун