Постанова № 41989087, 18.12.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Справа №903/680/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Дужич С.П.

судді Саврій В.А. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Ткачу Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Смірнова О.С. (довіреність №84 від 01.12.2014р.)

відповідача - Пилипчука Р.В. (довіреність №5/1.6 від 28.01.2014р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Служби автомобільних доріг України у Волинській області на рішення господарського суду Волинської області від 03 вересня 2014 року у справі №903/680/14 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління №50"

до Служби автомобільних доріг України у Волинській області

про стягнення 31 809 861,41 грн.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2014 року, рішенням господарського суду Волинської області було задоволено позов ПАТ "Броварське ШБУ №50" до Служби автомобільних доріг України у Волинській області про стягнення 31 809 861,41 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 30 175 427,00 грн. - основного боргу, 186 012,91 грн. - 3% річних, 1 448 420,50 грн. - інфляційних втрат, 73 080,00 грн. - судового збору.

Відповідач, у своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки умовами укладеного між сторонами договору передбачалось, що фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету і сторони дійшли згоди, що остаточний розрахунок за виконані роботи буде здійснюватись протягом 30 календарних днів після введення об'єкта в експлуатацію. Так як повного обсягу виконаних робіт підрядником ще не виконано, об'єкт в експлуатацію не зданий, а в додатковій угоді від 27 лютого 2014 року передбачено, що оплата виконаних робіт буде проводитись в межах виділених з державного бюджету фінансових ресурсів у відповідності до постанови КМУ №46 від 12 лютого 2014 року, а тому вважає, що час оплати проведених позивачем робіт ще не настав.

Також вважає, що господарський суд помилково дійшов висновку, що обов'язок оплати виконаних позивачем підрядних робіт настав 30 квітня 2014 року, оскільки даний висновок не випливає ні з умов договору, ні з вимог закону, ні з наданих суду доказів.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дане рішення таким, що прийняте у чіткій відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

03 листопада 2014 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18 грудня 2014 року.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

27 липня 2010 року, між Службою автомобільних доріг України у Волинській області, як замовником, та ВАТ "Броварське ШБУ №50", як підрядником, було укладено Договір №03.1/17 підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100, згідно умов якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи, починаючи з липня 2010 року до грудня 2011 року по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100 за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений термін, а замовник - прийняти закінчений реконструкцією об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт, загальна ціна яких становить 73 300 318,00 грн. (т.1, а.с.7-12)

Згідно п.3.2, 3.3 Договору підряду, він вважається виконаним після виконання робіт та закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами за цим договором, завершення виконаних робіт оформляється актом готовності об'єкта до експлуатації, оформлення актів, додатків і необхідних документів до них.

Відповідно п.13.1 цього Договору №03.1/17, замовник забезпечує фінансування робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100, доручених для виконання підряднику, на підставі договірної ціни, яка уточнюється по фактичних витратах, виходячи з фактичного надходження коштів замовнику з державного бюджету.

Пунктом 13.3 Договору №03.1/17, підставою для здійснення підрахунків є підписані сторонами акти прийняття виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в), довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф.КБ-3) з виділенням робіт, виконаних субпідрядниками, що складаються підрядником і подаються для підписання замовнику до 28 числа звітного місяця.

Згідно п.п.13.4, 13.5 даного Договору підряду, замовник залишає за собою право проводити розрахунки за виконані роботи безпосередньо із субпідрядними організаціями, з повідомленням про це підрядника. Після здійснення приймання повного обсягу виконаних робіт замовник проводить остаточний розрахунок за фактично виконані роботи протягом 30 календарних днів після введення об'єкта в експлуатацію.

Згідно п.16.1 Договору підряду, гарантійний термін експлуатації об'єкта починається з дати видачі свідоцтва, зареєстрованого держінспекцією архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно п.17.2 Договору №03.1/17, за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань винна сторона сплачує визначену договором неустойку та відшкодовує в повному обсязі збитки, не покриті неустойкою.

Пунктом 19.6 цього Договору передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

19 серпня, 28 листопада 2011 року та 27 травня 2013 року, між сторонами укладались Додаткові угоди до Договору підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100 №2-03.1/18, № 3-03.1/22, №03.1/5 відповідно, згідно яких було уточнено календарний графік робіт та план фінансування по реконструкції даної автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100 та викладено їх у нових редакціях. (т.1, а.с.15-25)

27 лютого 2014 року, між сторонами було укладено Додаткову угоду №16 до Договору №03.1/17 підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100, згідно умов якої підрядник зобов'язався в 2010-2014 роках на свій ризик надати послуги, зазначені в договорі підряду, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги в межах виділених з державного бюджету фінансових ресурсів у відповідності до постанови КМУ №46 від 12 лютого 2014 року - "Обсяги фінансування у 2014 році за кредитом, залученим під державні гарантії", обсяг фінансування яких складає 31 022 300,00 грн. (т.1, а.с.120-124)

У період з грудня 2010 року по квітень 2014 року, на виконання умов Договору підряду №03.1/17, позивачем було виконано підрядні роботи, згідно підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3(за грудень 2010 року - на загальну суму 3 995 980,00 грн., за квітень 2011 року - 1 505 084,00 грн., за серпень 2011 року - 17 643 000,00 грн., за грудень 2011 року - 684 548,00 грн., за грудень 2013 року - 15 236 832,00 грн., за квітень 2014 року - 14 938 595,00 грн.), всього на загальну суму 54 004 039,00 грн. (т.1, а.с.26-115)

Відповідачем виконані позивачем роботи оплачені частково, відповідно до виписок банку по рахунку позивача, у розмірі 23 828 612,00 грн. (т.1, а.с.116-119)

19 травня 2014 року, довідкою зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між Службою автомобільних доріг у Волинській області та ПАТ "Броварське ШБУ № 50" за період з 01 січня 2013 року по 01 березня 2014 року №06-20/100-з, державна фінансова інспекція у Волинській області підтвердила заборгованість відповідача перед позивачем по Договору №03.1/17 підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100 від 27 липня 2010 року у розмірі 30 175 427,00 грн. (т.1, а.с.180-188)

30 травня 2014 року, актом перевірки №060-28, державною фінансовою інспекцією у Волинській області не було встановлено порушень обсягів виконаних ремонтних робіт. (т.1, а.с.205-212)

07 липня 2014 року, позивач звернувся до Служби автомобільних доріг у Волинській області з претензією №179/1 про сплату боргу у розмірі 30 175 428,00 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. (т.1, а.с.125-126)

14 липня 2014 року, ПАТ "Броварське ШБУ №50" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Служби автомобільних доріг України у Волинській області про стягнення 31 809 861,41 грн., де 30 175 428,00 грн. - сума основного боргу, 186 012,91 грн. - 3% річних, 1 448 420,50 грн. - інфляційних втрат (т.1, а.с.2-5)

03 вересня 2014 року, позивач у своєму клопотанні уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача 30 175 427,00 грн. основного боргу. (т.1, а.с.201)

03 вересня 2014 року, рішенням господарського суду Волинської області було задоволено позов ПАТ "Броварське ШБУ №50" до Служби автомобільних доріг України у Волинській області про стягнення 31 809 861,41 грн., стягнуто з відповідача на користь позивача 30 175 427,00 грн. - основного боргу, 186 012,91 грн. - 3% річних, 1 448 420,50 грн. - інфляційних втрат, 73 080,00 грн. - судового збору. (т.1, а.с.246-248)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. (ст. 837 ЦК України)

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено Договір №03.1/17 підряду на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100, згідно умов якого (та додаткових договорів до нього) відповідач взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами в 2010-2014 роках, на власний ризик виконати роботи по реконструкції автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) км 478+000-км 482+100, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник - прийняти закінчений реконструкцією об'єкт і сплатити вартість виконаних робіт, загальна ціна яких становить 73 300 318,00 грн. (т.1, а.с.7-12)

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, з матеріалів справи видно, що позивач виконав свої зобов'язання по Договору підряду №03.1/17 і провів будівельно-підрядні роботи у період з грудня 2010 року по квітень 2014 року на загальну суму 54 004 039,00 грн., які були прийняті відповідачем в повному обсязі за узгодженою між сторонами ціною їх виконання. (акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за грудень 2010 року - на загальну суму 3 995 980,00 грн., за квітень 2011 року - 1 505 084,00 грн., за серпень 2011 року - 17 643 000,00 грн., за грудень 2011 року - 684 548,00 грн., за грудень 2013 року - 15 236 832,00 грн., за квітень 2014 року - 14 938 595,00 грн.) (т.1, а.с.26-115)

Проте, відповідач, прийнявши проведені позивачем будівельні роботи, свої зобов'язання по Договору №03.1/17 щодо їх оплати виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача кошти у розмірі 23 828 612,00 грн. (т.1, а.с.116-119), залишивши без відповіді і задоволення претензію позивача про сплату боргу у розмірі 30 175 428,00 грн. Дана обставина відповідачем не заперечується.

07 липня 2014 року, позивач звернувся до Служби автомобільних доріг у Волинській області з претензією №179/1 про проведення протягом семи днів розрахунку за проведені підрядні роботи у розмірі 30 175 428,00 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. (т.1, а.с.125-126)

Тому, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення в цій частині позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача 30 175 428,00 грн. заборгованості за проведені останнім договірні підрядні роботи.

Посилання відповідача на те, що за п.13.5 Договору остаточна оплата виконаних робіт проводиться після здійснення приймання повного обсягу виконаних робіт протягом 30 календарних днів після введення об'єкта в експлуатацію за рахунок бюджетних коштів, а оскільки автомобільна дорога Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на дільниці км 478+000-км 482+100 не введена в експлуатацію, то строк оплати не настав, колегією суддів оцінюється критично тому, що згідно п.13.3 Договору підряду №03.1/17, підставою для проведення розрахунків є підписані сторонами акти прийняття виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість цих виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) з виділенням робіт, виконаних субпідрядниками. Дані акти та довідки підписані уповноваженими представниками відповідача без будь-яких претензій до об'єму та якості проведення даних робіт за обумовленою між сторонами ціною їх проведення та скріплені печаткою відповідача. Оскільки, обсяг робіт по Договору підряду №03.1/17 передбачався у розмірі 73 300 318,00 грн., виконаний лише на 54 004 039,00 грн., доказів того, що даний Договір виконаний у повній мірі не подано, то він на даний час діючий, докази введення об'єкту в експлуатацію відсутні, а тому остаточний розрахунок сторонами і буде виконуватись в порядку передбаченому п.13.5 Договору №03.1/17.

Також, колегією суддів оцінюються критично і відхиляються посилання апелянта щодо відмовлення у позовних вимогах через неможливості виконання ним зобов'язання за Договором підряду у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів для фінансування зазначених робіт, оскільки дані обставини не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №11/446 від 15 травня 2012 року; постанові Вищого господарського суду України у справі №910/1274/13 від 24 вересня 2013 року.

За приписами ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно п.1.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року, за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 ЦК України) або на відсутність вини (ст.ст. 614, 617 ЦК України чи ст. 218 ГК України).

Суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок позивача при нарахуванні 3% річних та інфляційних втрат, погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення в цій частині позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 186 012,91 грн. - 3% річних, за період з 01 травня по 14 липня 2014 року, та 1 448 420,50 грн. - інфляційних втрат за травень-червень 2014 року.

Інші заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм ст. 43 ГПК України із всебічним, повним та об'єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування рішення господарського суду та задоволення вимог апеляційної скарги.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 03.09.14 р. у справі №903/680/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг України у Волинській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 903/680/14 повернути господарському суду Волинської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Василишин А.Р.