Рішення № 41988080, 18.12.2014, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 р. Справа № 909/1216/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест"

вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034

до відповідача:Фізичної особи-підприємця Олексина Василя Володимировича

вул. Шевченка, 72, смт. Ріпне, Рожнятівський район,

Івано-Франківська область, 77661

про стягнення грошових коштів в сумі 22765 грн. 60 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Пізюк О.В. - представник, (довіреність б/н від 15.10.14);

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Олексина Василя Володимировича про стягнення 30 000, 00 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.14 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.11.14.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.14 розгляд справи відкладено на 02.12.14.

26.11.14 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову (вих.№ 1058 від 25.11.14; вх.№15201/14; а.с. 21-24).

В судовому засіданні 02.12.14 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 22765 грн. 60 коп.; вимоги викладені у заяві про зміну підстав позову підтримав.

Виходячи з положень ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, а тому заяви позивача підлягають прийняттю та розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.14, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 18.12.2014.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з»явився, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 28.10.2014, від 18.11.2014 та від 02.12.2014; письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Абзацом 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 28.10.2014 надіслана відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві: вул. Шевченка, 72, смт. Ріпне, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77661); станом на час прийняття рішення, ухвали про відкладення розгляду справи від 18.11.14 та від 02.12.14 повернуті підприємством зв'язку на адресу господарського суду з відміткою: «адресат тимчасово відсутній».

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у заяві про зміну підстав позову.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №3 купівлі-продажу необробленої деревини від 13.07.2011 в частині непоставки деревини на суму попередньої оплати в розмірі 22765 грн. 60 коп., у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість. Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 липня 2011 року між позивачем (надалі - покупець) та відповідачем (надалі - продавець) укладено договір № 3 купівлі-продажу необробленої деревини (надалі - Договір; а.с. 7-8).

При дослідженні договору № 3 купівлі-продажу необробленої деревини від 13.07.2011 встановлено, що зазначений вище договір скріплений підписами уповноважених на це осіб, затверджений печатками юридичних осіб, сторонами погоджено всі умови та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Дія договору визначена в розділі 8 договору.

Пунктом 8.1. сторони погодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, його скріплення печатками сторін.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 30 грудня 2011 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Пунктом 1.1 Договору сторони погодили, що продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов»язується систематично передавати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов»язується прийняти та оплатити необроблену деревину, (надалі іменується деревина) найменування, асортимент, кількість та ціна якої зазначається в специфікаціях в вигляді додатків до даного договору.

Ціна та умови оплати визначені в розділі 2 договору.

Пунктом 2.2. встановлено, що оплата деревини здійснюється на умовах 100% оплати за кожну партію відібраної покупцем деревини.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі виставлених продавцем рахунків на протязі 20-ти банківських днів з моменту передачі партії деревини.

Позивач (покупець) здійснив передоплату і перерахував відповідачу (продавцю) грошові кошти у сумі 390579 грн. 30 коп.

Оплата позивачем виставлених рахунків підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 30 - 41). Оригінали наявних в матеріалах справи платіжних доручень оглянуті судом в судовому засіданні.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено факт попередньої оплати позивачем (покупцем) згідно виставлених відповідачем (продавцем) рахунків на загальну суму 390579 грн. 30 коп.; попередня оплата відбулася в рамках договору № 3 купівлі-продажу необробленої деревини від 13.07.2011.

Проте, продавець поставку деревини здійснив частково на суму 367 818 грн. 70 коп.; поставку залишку вартості деревини в сумі 22765 грн. 60 коп. відповідачем не здійснено. Поставка відповідачем деревини на суму 367813 грн. 70 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи прибутковими накладними (а.с. 42-62).

23.05.2014 року, з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію про сплату заборгованості (вих. № 656 від 21.05.2014 р.; а.с. 27) в якій позивач просить повернути грошові кошти в сумі 22765 грн. 60 коп. на протязі 7 днів з моменту отримання претензії ; доказ направлення претензії відповідачу наявний в матеріалах справи (а.с. 28). Слід зазначити, що назавана вище претензія вручена адресату особисто - 27.05.2014 (а.с. 29).

Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Згідно приписів ст.ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно приписів ч.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно приписів ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з»явився, документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по поставці відповідачем оплаченої продукції в сумі 22765 грн. 60 коп. суду не надав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на час прийняття рішення, не поставлена продукція на суму 22765 грн. 60 коп., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документальними доказами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22765 грн. 60 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 180, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 655, 693 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, стст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Фізичної особи-підприємця Олексина Василя Володимировича про стягнення грошових коштів в сумі 22765 грн. 60 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олексина Василя Володимировича ( вул. Шевченка, 72, смт. Ріпне, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77661; ід. номер 2640203610 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034; код 34004579) - заборгованість в сумі 22765 (двадцять дві тисячі сімсот шістдесят п»ять)грн. 60 коп. та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.14

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 23.12.2014