Постанова № 41987992, 17.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7969/13-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - ОСОБА_7, про визнання протиправною бездіяльності, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

19 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - ОСОБА_7, про визнання протиправною бездіяльність щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, скасування наказу від 09 січня 2014 року №4, зобов'язання призначити ОСОБА_1 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, стягнення виплати та надбавки постійного характеру, повного грошового забезпечення, а також за поїздки до апарату ДСНС України в м. Київ та за поїздку до Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України для проходження медичного огляду.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 01 серпня 1990 року розпочав службу в Збройних силах колишнього Радянського Союзу. В березні 2003 року був переведений з Міністерства збройних сил України в розпорядження Міністерства надзвичайних ситуацій України. Наказом заступника Міністра, голови комісії з проведення реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій від 10 липня 2013 року №347 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України звільнено із займаної посади, виключено з кадрів Міністерства надзвичайних ситуацій України та за його згодою направлено для подальшого проходження служби до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. В цей же день наказом №431 він був зарахований в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій у розпорядження Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з терміном перебування у розпорядженні на строк до двох місяців. 21.10.2013 року за наказом заступника Голови ДСНС України позивач прибув до апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій, де йому було запропоновано подальше проходження служби в іншій місцевості та на значно нижчих посадах. Від цієї пропозиції позивач відмовився. При цьому посада начальника Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області була вакантна до 22.11.2013 року. Наказом від 22.11.2013 року №694 працівника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області ОСОБА_7 прийнято на службу до органів і підрозділів цивільного захисту та призначено на вакантну посаду начальника Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області. Також позивач зазначив, що виконуючи розпорядження керівництва органу цивільного захисту від 09.04.2013 №28-1/85, від 19.10.2013 року №28/2-610, від 30 грудня 2013 року №28/2-641 та направлення на медичний огляд до Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України його не було забезпечено належним чином коштами та відрядними документами. На виконання цих розпоряджень та проходження лікарсько-експертної комісії він витратив особисті грошові кошти в розмірі 2939,52 грн. Крім цього, на підставі наказів заступника Міністра, голови комісії з проведення реорганізації Міністерства надзвичайних ситуацій від 25 березня 2013 року №146 «Про усунення від виконання обов`язків за посадою ОСОБА_1 та покладення тимчасового виконання обов`язків за посадою на ОСОБА_8.» та від 15 квітня 2013 року №189 «Про покладання тимчасового виконання обов`язків» йому були припинені усі виплати та надбавки постійного характеру, в тому числі під час надання щорічної відпустки з 25 березня 2013 року включно по 10 листопада 2013 року, а з 11 листопада 2013 року по 09 січня 2014 року грошове забезпечення взагалі не надавалося. Таким чином, як стверджує позивач, загальна сума щомісячної недоплати грошового забезпечення за вимушене невиконання службових обов`язків становить 29469,60 грн. 09 січня 2014 року позивач прибув до апарату ДСНС України, де в ході бесіди йому були запропоновані нижчестоящі посади в інших підрозділах ДСНС України, від яких він відмовився. Після цього йому був вручений витяг із наказу від 09.01.2014 року №4 про його звільнення за пунктом 176 підпунктом 4 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою КМ України від 11.07.2013 року №593 (у зв`язку із скороченням штатів). Позивач вважає, що цей наказ виданий відповідачем з порушенням вимог цього Положення, оскільки ніяких бесід з приводу його звільнення у зв`язку із скороченням штатів, як того вимагають приписи Положення, не проводилось.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою його адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 03.11.2011 року №1170 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, тимчасово виконуючого обов`язки начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт Головного управління МНС України в Одеській області, відповідно до пунктів 32, 36 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту звільнено від тимчасового виконання обов`язків за посадою та за його згодою призначено начальником бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України. Встановлено полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 посадовий оклад 1250 грн. та надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років (Т. 1 а.с. 84).

Згідно наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.03.2013 року №146 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, відповідно до пункту 46 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту усунено від виконання обов`язків за посадою на строк, необхідний для проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення. Підстава: спільний наказ ДСНС України/МНС від 25.03.2013 №97/135 «Про проведення службового розслідування» (Т. 1 а.с. 85).

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 08.07.2013 року №345 «Про кадрові питання щодо ОСОБА_1» у зв`язку з відсутністю інформації з Генеральної прокуратури України щодо результатів проведення аудиту відповідності Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України (с. Жеребкове Одеської області), відповідно до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України, полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України (Т. 1 а.с. 87).

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.01.2014 року №4 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, колишнього начальника Бази зберігання ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, який перебуває у розпорядженні Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів) з правом носіння форменого одягу (Т. 1 а.с. 117).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області виплати та надбавки постійного характеру, в тому числі, під час надання щорічної відпустки з 25 березня 2013 року включно по 10 листопада 2013 року, а з 11 листопада 2013 року по 09 січня 2014 року - повного грошового забезпечення в розмірі 29469, 60 грн. виходячи з наступного.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначені Інструкцією про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 року №447, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 7 липня 2008 р. за №612/15303 (далі - Інструкція №447).

Згідно до п.п. 2.1., 3.1, п.п. 4.1.1, 4.2.1 п. 4.1 Інструкції №447 посадові оклади особам рядового і начальницького складу виплачуються за займаними посадами в розмірах, передбачених у штаті (штатному розписі) органу управління (підрозділу). Особам рядового і начальницького складу, які обіймають штатні посади в органах управління (підрозділах), виплачуються оклади за персонально присвоєними їм спеціальними званнями рядового і начальницького складу. Особам рядового і начальницького складу виплачується відсоткова надбавка за вислугу років до посадових окладів та окладів за персонально присвоєними спеціальними званнями. Особам рядового і начальницького складу за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років.

Підпунктами 12.1, 12.2, 12.3 п. 12 Інструкції №447 встановлено, що особам рядового і начальницького складу, які звільнені з займаних посад та зараховані у розпорядження відповідних начальників або керівників (у випадках скорочення штатів, проведення організаційних заходів, після закінчення вищого навчального закладу МНС, переміщення по службі тощо), за час перебування в розпорядженні відповідних начальників органів управління (підрозділів) виплата грошового забезпечення зберігається у розмірі, визначеному пунктом 12.2 цієї Інструкції на весь період перебування у розпорядженні, але не більше 15 днів (у окремих випадках, за рішенням Міністра - не більше двох місяців). Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, зазначеним у пункті 12.1 цієї Інструкції, здійснюється з розрахунку: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер (в тому числі премія у розмірі, визначеному в розділі V цієї Інструкції), що були встановлені особам на момент зарахування їх у розпорядження за останньою штатною посадою. Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, які перебувають у розпорядженні відповідного начальника понад шість місяців, з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні) та у відпустці, припиняється.

Відповідно до п.п. 13.1 п. 13, п.п. 14.1 п. 14 Інструкції №447 особам рядового і начальницького складу, усуненим з посад відповідно до Дисциплінарного статуту України чи відстороненим від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, грошове забезпечення виплачується з наступного після усунення від посади дня з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним звання та процентної надбавки за вислугу років. Особам рядового і начальницького складу, які відповідно чинного законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення (щорічні відпустки, у тому числі під час навчання у вищих навчальних закладах МНС, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах МНС та інших вищих навчальних закладах без відриву від служби, а також у зв'язку з допуском до складання вступних іспитів у вищі навчальні заклади МНС та інші вищі навчальні заклади; для лікування у зв'язку з хворобою; відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; інші додаткові відпустки, що визначені відповідними законами України), грошове забезпечення виплачується за весь період цих відпусток.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що в період з 25 березня 2013 року по 07 липня 2013 року, коли ОСОБА_1 був усунений від виконання обов'язків начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось позивачу у відповідності до п. 13.1 Інструкції №447.

В період з 08.07.2013 року по 09.07.2013 року, тобто в період перебування позивача на посаді начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, грошове забезпечення нараховувалося та виплачувалося йому у відповідності до вимог Інструкції №447 з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років та надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.

Наказом ДСНС України від 10.07.2013 року №274 позивачу надано невикористану частину щорічної відпустки за 2012 рік терміном 15 календарних днів з 10 по 24 липня 2013 року, та щорічну відпустку за 2013 рік терміном 48 календарних днів з 25 липня по 10 вересня 2013 року.

Також наказом ДСНС України від 10.07.2013 року №274 позивачу виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2013 рік у розмірі місячного грошового забезпечення згідно п. 20 Інструкції №447 та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік у розмірі місячного грошового забезпечення згідно п. 19 Інструкції №447 (Т. 1 а.с. 260).

У зв'язку з перебуванням у відпустці, термін перебування у розпорядженні голови ДСНС України для виплати грошового забезпечення у ОСОБА_1 розпочався з 11 вересня 2013 року та закінчився 10 листопада 2013 року.

За час перебування позивача у розпорядженні голови ДСНС України з 11.09.2013 року по 10.112013 року включно грошове забезпечення виплачено в таких розмірах: вересень 2013 року - 2770,46 грн., жовтень 2013 року - 2622,22 грн. та листопад 2013 року 1643,37 грн. (включно по 10 листопада 2013 року).

Також судом першої інстанції встановлено, що після 11.11.2013 року позивачу грошове забезпечення не виплачувалося у зв'язку з тим, що закінчився термін перебування в розпорядженні Голови ДСНС України, як це було визначено наказом Голови ДСНС України від 10.07.2013 №431 з терміном перебування у розпорядженні на строк до двох місяців.

Крім цього, як зазначив відповідач, згідно наказу Голови ДСНС України від 19.08.2013 року №14/37 ДСК «Про доступ до державної таємниці» позивачу було скасовано допуск до відомостей, які містять державну таємницю, у зв'язку з чим надбавка за таємність позивачу виплачувалася по 19.08.2013 року включно.

Зазначені обставини підтверджуються даними особового рахунку №1 по нарахуванню грошового забезпечення за період з 2012 року по 2013 рік, довідкою про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 14.01.2014 року, відомостями про нарахування коштів, грошовим атестатом №4 від 14.01.2014 року (Т. 1 а.с. 246-256, 264).

Таким чином, суди обох інстанції дійшли висновку, що при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення Базою ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій було дотримано вимоги Інструкції №447, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 виплати та надбавки постійного характеру, в тому числі, під час надання щорічної відпустки з 25 березня 2013 року включно по 10 листопада 2013 року, а з 11 листопада 2013 року по 09 січня 2014 року повне грошове забезпечення в розмірі 29469, 60 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог позивача про стягнення з Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області на користь ОСОБА_1 2939, 52 грн. за поїздки до апарату ДСНС України в м. Київ та за поїздку до Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України для проходження медичного огляду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що направлення осіб рядового та начальницького складу у відрядження та відшкодування витрат на службові відрядження здійснюються відповідно до Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуації України та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон, затвердженої наказом МНС України від 20.09.2012 року №1717/22029, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 року за №1717/22029.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції про особливості направлення у відрядження осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуації України та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України і за кордон відрядженій особі перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житлового приміщення та добові витрати. Після повернення з відрядження відряджена особа зобов'язана до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню до каси або зарахуванню на відповідний рахунок органу управління (підрозділу), що її надав. Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

Судами 1-ї та 2-ї інстанції враховано, що позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження надання до Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області у встановленому законом порядку звітів та документів в оригіналі, що підтверджують вартість витрат в розмірі 2939, 52 грн. понесених у зв'язку з відрядженням до апарату ДСНС України в м. Київ та до Центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС України для проходження медичного огляду, що дає підстави для висновку про відсутність можливості задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що Державною службою України з надзвичайних ситуацій вжито всіх заходів щодо подальшого проходження служби ОСОБА_1, та, приймаючи до уваги те, що позивач відмовився від запропонованих посад, а термін перебування його у розпорядженні Голови ДСНС України сплинув, відповідачем виданий наказ від 09.01.2014 року №4 у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції колегія апеляційного суду не погоджується.

Так, Указом Президента України від 24 грудня 2012 року №726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» постановлено утворити Державну службу України з надзвичайних ситуацій, реорганізувавши Міністерство надзвичайних ситуацій України та Державну інспекцію техногенної безпеки України.

Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2013 року №296 «Питання управління об'єктами державної власності Державною службою з надзвичайних ситуацій» до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій віднесено цілісні майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій, зокрема і Базу зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС (код ЄДРПОУ 33113264).

Наказом ДСНС України від 20.05.2013 року №254 (з основної діяльності) змінено найменування Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС на Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, а також затверджено статут в новій редакції (Т. 1 а.с. 159).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.5, 2.2. Статуту Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій (нова редакція), затвердженого наказом ДСНС України від 20.05.2013 року №254, База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій створена на базі Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України та є її правонаступником. Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій створено ДСНС України. База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій підпорядкована Голові ДСНС України. Дислокацію, організаційну структуру, штат Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій за поданням її начальника, погодженням із заінтересованими структурними підрозділами апарату ДСНС України, затверджує Голова ДСНС України та вводить у дію наказом ДСНС України (Т. 1 а.с. 160-178).

Таким чином, відповідно до Статуту, питання щодо управління діяльністю Базою як підрозділом центрального підпорядкування, визначення її структури, основних підрозділів, штату та кількості особового складу і працівників Бази, а також призначення і звільнення її начальника відноситься до компетенції Голови ДСНС України.

24.05.2013 року наказом ДСНС України від 24.05.2013 року №322 (з основної діяльності) затверджено структуру Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України та штат №88/20 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України».

Відповідно до п. 2 цього наказу Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, що утримується на штаті №87/9 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України», переведено на штат №88/20 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України» (постійної готовності) чисельністю 369 посад (Т. 1 а.с. 157-158).

Згідно до п. 79, п. 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593, особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту в разі: ліквідації (розформування, реорганізації) органу чи підрозділу цивільного захисту, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів, якщо до кінця встановленого строку проведення таких заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених осіб рядового і начальницького складу, - до двох місяців. Особи рядового і начальницького складу звільняються з посад та зараховуються у розпорядження відповідних керівників (начальників) наказами по особовому складу керівників (начальників), які мають право призначати на такі посади.

Відповідно до п. п. 83, 84 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593, загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці…. У разі коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту.

Пунктом 175 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593, передбачено, що перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії. Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням.

Колегією суддів встановлено, що згідно до Аркуша бесіди від 08.07.2013 року Заступником міністра, головою комісії з проведення реорганізації з полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальником Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, проведено бесіду з підстав реорганізації МНС України та Держтехногенбезпеки України у Державну службу України з надзвичайних ситуацій, вивчення питання подальшого проходження служби.

На вказаній бесіді позивачу повідомлено, що для розгляду подальших пропозицій працевлаштування йому необхідно подати рапорт про переведення до ДСНС України з подальшим зарахуванням у розпорядження Голови ДСНС. Також на бесіді позивачу запропоновані посади начальника Ренійського міськрайонного сектору ГУДСНС України в Одеській області, начальника Ширяївського районного сектору ГУДСНС України в Одеській області та заступника начальника 5-го державного пожежно-рятувального загону ГУДСНС України в Одеській області (м. Роздільне). Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився та просив розглянути питання про призначення на рівнозначну посаду - начальника центру (Бази зберігання), проте йому було повідомлено, що на час проведення співбесіди рівнозначні посади були відсутні (Т. 1 а.с. 122-123).

Згідно наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 10 липня 2013 року №347 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, відповідно до Указу Президента України від 24 грудня 2012 року №726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», постанови Кабінету Міністрів від 27 березня 2013 року №296 «Питання управління об`єктами державної власності Державною службою з надзвичайних ситуацій», та пунктів 32, 56, 57 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту звільнено із займаної посади, виключено з кадрів Міністерства надзвичайних ситуацій України та за його згодою направлено для подальшого проходження служби до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Підстава: клопотання Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_10, рапорт ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 47-48, 88).

Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10.07.2013 р. №431 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, колишнього начальника Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, відповідно до Указу Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій» та пунктів 32,49 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, який прибув для подальшого проходження служби з Міністерства надзвичайних ситуацій України, за його згодою зараховано в кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій у розпорядження голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій з терміном перебування у розпорядженні на строк до двох місяців (Т. 1 а.с. 89,).

21.10.2013 року з полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1, колишнім начальником Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, який перебував у розпорядженні Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, вдруге було проведено бесіду з розгляду питання подальшого проходження служби.

Відповідно до Аркуша бесіди від 21.10.2013 року та довідки від 14.04.2014 року на бесіді позивачу запропоновано для призначення наступні посади: начальник Ренійського міськрайонного сектору ГУДСНС в Одеській області, заступник начальника 2-го державного загону Білгород-Дністровського району ГУДСНС в Одеській області, заступника начальника Стаханівського районного відділу ГУДСНС в Луганській області. Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився та був ознайомлений з тим, що у зв'язку з відмовою від запропонованих посад, він підлягає звільненню зі служби через скорочення штатів (Т. 1 а.с. 120-121, Т. 2 а. с. 45, 69).

09.01.2014 року з полковником служби цивільного захисту ОСОБА_1, колишнім начальником Бази зберігання, ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, який перебував у розпорядженні Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, втретє проведено бесіду з вивчення питання подальшого проходження служби.

Відповідно до Аркуша бесіди від 09.01.2014 року позивача ознайомлено, що відповідно до п. 83, п. 84 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу 10 січня 2014 року закінчується термін перебування ОСОБА_1 у розпорядження голови ДСНС України, та у разі не вирішення питання подальшого проходження служби, позивача буде звільнено зі служби.

Також на бесіді, що відбулась 09.01.2014 року позивачу запропоновано наступні посади: начальник Ренійського міськрайонного сектору ГУДСНС в Одеській області, начальник 9-го державного пожежно-рятувального закону ГУДСНС України у Донецькій області, перший заступник начальника 14-го державного пожежно-рятувального загону ГУДСНС України у Донецькі області. Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився (Т. 1 а.с. 124-125).

Крім цього, наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22.11.2013 року №694 колишнього полковника служби цивільного захисту ОСОБА_7 (спеціальне звання присвоєно наказом МНС України від 07.09.2009 №334 о/с), який уклав контракт про проходження служби цивільного захисту строком на 10 років, відповідно до пунктів 33, 35, 46, 62, 93, 95 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, прийнято на службу цивільного захисту, зараховано у кадри Державної служби України з надзвичайних ситуацій у спеціальному званні полковник служби цивільного захисту та за його згодою призначено начальником бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України. Встановлено полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_7 посадовий оклад 1250 гривень та надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Підстава: заява та контракт ОСОБА_7, довідка про результати спеціальної перевірки (Т. 1 а.с. 90).

Встановивши усі вищезазначені обставини справи та приймаючи рішення суд першої інстанції зазначив, що з ОСОБА_1 були проведені три індивідуальні бесіди, на яких запропоновано вакантні посади для подальшого проходження служби та ознайомлено з наслідками закінчення терміну перебування ОСОБА_1 у розпорядженні голови ДСНС України, та повідомлено, що у разі не вирішення питання подальшого проходження служби, позивача буде звільнено зі служби.

Також судом було зазначено, що призначення позивача на певну посаду є правом Голови ДСНС України, а не його обов'язком, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області є необґрунтованими.

Разом з тим постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі №815/986/14 задоволений адміністративний позов ОСОБА_1. Скасований наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22 листопада 2013 року №694 про призначення начальником Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_7 в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області.

При цьому судом апеляційної інстанції зроблений висновок про те, що оскаржуваний наказ від 22 листопада 2013 року №694 є протиправним, оскільки не відповідає ст. 102 Кодексу цивільного захисту України та п. 33 «Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593. Крім того, апеляційним судом наголошено на тому, що оскаржуваний наказ порушує права та інтереси позивача, оскільки вказаним наказом ОСОБА_7 був призначений на вакантну посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, яка не була запропонована ОСОБА_1 незважаючи на те, що останній мав всі підстави претендувати на дану посаду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи це, колегія суддів приходить до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області.

Крім того, у постанові Верховного суду України від 17 жовтня 2011 року зроблений правовий висновок про те, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

У відповідності до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що … строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із позицією Верховного Суду України, викладеною в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, оскаржуваним Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.01.2014 року №4 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1, колишнього начальника Бази зберігання ремонту техніки та аварійно-рятувальних робіт МНС України, який перебуває у розпорядженні Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 176 підпунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів) з правом носіння форменого одягу (Т. 1 а.с. 117).

При цьому апеляційним судом встановлено, що 24.05.2013 року наказом ДСНС України від 24.05.2013 року №322 (з основної діяльності) затверджено структуру Бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України та штат №88/20 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України».

Відповідно до п. 2 цього наказу Базу ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України, с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області, що утримується на штаті №87/9 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України», переведено на штат №88/20 «База ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт ДСНС України» (постійної готовності) чисельністю 369 посад (Т. 1 а.с. 157-158).

Аналіз змісту вказаного наказу дозволяє зробити висновок про те, що фактично ніякого скорочення штатів не відбулося, оскільки не було скороченням чисельності або штату працівників, змін у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. З цим погодилися і представники відповідачів у судовому засіданні апеляційного суду. Зазначена обставина не була врахована судом першої інстанції.

Відтак, Наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.01.2014 року №4 не відповідає дійсності, є неправомірними і не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 - поновленню на службі в Державній службі України з надзвичайних ситуацій з 9 січня 2014 року з виплатою йому середньої заробітної плати з урахуванням виплат та надбавок постійного характеру за час вимушеного прогулу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію в частині оскаржених бездіяльності та наказу про звільнення апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність бездіяльності відповідача та прийнятого відповідачем наказу від 09.01.2014 року №4.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та дійшов висновків, які не повністю відповідають обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи частково спростовують правильність рішення суду.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо не призначення ОСОБА_1 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09 січня 2014 року №4 про звільнення ОСОБА_1 із служби у запас ЗС України та поновити його на службі у Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій розглянути питання про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника бази ресурсного забезпечення та аварійно-рятувальних робіт Державної служби України з надзвичайних ситуацій в с. Жеребкове Ананьївського району Одеської області.

Зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату з урахуванням виплат та надбавок постійного характеру за час вимушеного прогулу за період з 9 січня 2014 року по 17 грудня 2014 року.

У задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов