Ухвала суду № 41986183, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 рокусправа № 808/9145/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Олійник В.Ф., директор

відповідача: - Лабур М.Г., дов. від 17.01.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 808/9145/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький центр технічного обслуговування"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2013р. №0000512214/4746, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький центр технічного обслуговування" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 28.05.2013 р. № 0000512214/4746, яким ТОВ "Запорізький центр технічного обслуговування" збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 15 512,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, по-перше, господарські правовідносини з ПП "АТМ" оформлені позивачем належним чином, фактичне постачання товарів підтверджується належними первинними документами та документами податкової звітності, по-друге, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотримуванням або порушенням тільки правил перевезення автомобільним транспортом, які не пов'язані з вимогами податкового законодавства та не свідчать про безтоварність господарських операцій. Відсутність тільки товарно-транспортних накладних не позбавляє права покупця включати до витрат по придбанню товарів у склад витрат та віднесення до податкового кредиту відповідних сум ПДВ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 808/9145/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано встановленням реальності здійснення господарської діяльності та правомірності її відображення в податковому обліку, що підтверджено належним чином оформленою первинною документацією. Судом зазначено, що чинним законодавством передбачено індивідуальний характер відповідальності суб'єкту господарювання, і в разі добросовісного та належного здійснення господарської діяльності, платник податків не має нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства контрагентами та третіми особами.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі №808/9145/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані матеріалами податкової перевірки. Скаржник вказує на те, що під час проведення перевірки позивачем не надано документів, що підтверджують перевезення, отримання, оприбуткування, зберігання та використання в подальшій господарській діяльності придбаних ТМЦ, не надано пояснень щодо економічної доцільності придбаних товарів.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. В судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін надані пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Запорізький центр технічного обслуговування" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «АТМ» їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень-серпень 2012 р. (акт № 88/22-1421/22119090 від 25.04.2013 р., т.1, а. с.16-23), встановлені під час цих перевірок порушення вимог чинного законодавства, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (т.1, а. с.14) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту ТОВ "Запорізький центр технічного обслуговування" ПДВ, сплачений у ціні товару у ПП «АТМ» за господарськими операціями, реальність яких не встановлена.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з таких підстав:

Колегія суддів наголошує, що оскільки підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 25.04.2013 р., то для вирішення спору необхідним є дослідження правомірності та обґрунтованості саме цих висновків.

Так. згідно висновків акту перевірки від 25.04.2013 р. встановлено порушення Товариством вимог п.п.14.1.36, п.п.1.181 ст.14, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, ст.201 ПК України, Наказу ДПА України № 1492 від 02.02.2012 р. "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" що призвело до:

- заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18 податкової Декларації з ПДВ) на загальну суму 12410 грн., у т.ч. по періодам: за ІІ квартал 2012р. на загальну суму 10447 грн.; за ІІІ квартал 2012р. на загальну суму 1963 грн.;

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.25 податкової Декларації з ПДВ) на загальну суму 12410 грн., у т.ч. по періодам: за ІІ квартал 2012р. на загальну суму 10447 грн.; за ІІІ квартал 2012р. на загальну суму 1963 грн.

Такі висновки податкового органу обґрунтовані відсутністю факту здійснення поставки товару:

- в зв'язку з ненаданням Товариством до перевірки товарно-транспортних накладних (т.1, а. с.19);

- на підставі даних акту ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №7198/224/24606641 від 21.12.2012 р. документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «АТМ» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Будівництво та комплектації» за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року (т.1, а. с.19-21).

Даним актом зафіксована неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин ПП «АТМ» із платниками податків по ланцюгу постачання, що мало місце в зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування, дефектністю первинних документів, що, як зазначено податківцями у вищевказаних актах, обумовлює безтоварність господарських операцій.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що саме на висновках вказаного акту від 21.12.2012 р. базується повністю висновки акту перевірки позивача від 25.04.2013 р.

Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що матеріали справи містять постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. у справі №804/1268/13-а, якою визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ», за результатами якої складено акт від 21.12.2012 р. № 7198/22-4/24606641.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. у справі №804/1268/13-а набрала законної сили згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р. у зазначеній справі (т.2, а. с.41-46).

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування.

Так, згідно ч.1 даної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У ч.5 ст.254 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України та на те, що вищевказана ухвала апеляційного адміністративного суду набрала законної сили у відповідності до приписів ст.254 КАС України, колегія суддів вважає неможливим взяття до уваги даних стосовно відсутності підтвердження реальності проведених господарських відносин із платником податків - ПП «АТМ», зазначених в акті перевірки від 25.04.2013 р.

Водночас, для всебічного розгляду даного спору, колегія суддів, досліджуючи реальність господарських операцій позивача з ПП «АТМ», зазначає наступне:

У Листі ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Так, у періоді, який перевірявся, ТОВ "Запорізький центр технічного обслуговування" (Покупець) мав господарські відносини з ПП "АТМ" (Постачальник) щодо придбання товару за договором поставки товару № 45 від 21.05.2012 р. (т.1, а. с.229, 230).

У відповідності п.п.2.1 вказаного договору Постачальник постачає Покупцю товар на умовах DDP (склад Покупця за адресою: м.Запоріжжя, пр.Маяковського,7) згідно правилам Інкотермс-2000.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача - ПП «АТМ» статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача під час реалізації господарського договору від 21.05.2012 р.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З оскарженої постанови вбачається дослідження судом першої інстанції первинних документів, які містяться у матеріалах справи і якими підтверджується реальність господарської операції щодо поставки товару, а саме: специфікація, податкова накладна, видаткова накладна, банківська виписка, що свідчить про оплату товару позивачем.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів того, що виписана вказаним контрагентом позивача податкова накладна, яка за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Отже, вищезазначені документи підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

Використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось.

Тобто доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять: суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «АТМ» задекларовані позивачем у податковій звітності з ПДВ.

Посилання відповідача на відсутність доказів транспортування товару, тобто ненадання позивачем під час проведення перевірки ТТН, колегія суддів вважає недостатніми для висновку про нереальність господарських операцій, оскільки, як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платників податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Тим більш, що положення вищевказаного Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. № 363 конкурують з положеннями Податкового кодексу України і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», які мають вищу юридичну силу, і не відносять товарно-транспортні накладні до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку.

Більш того, у низці своїх рішень (ухвала від 05.07.2012 р. у справі № К/ 9991/37912/11. ухвала від 26.07.2012 р. у справі № К/9991/67511/11 та ін.) Вищий адміністративний суд України, відхиляючи посилання податкового органу на відсутність ТТН, зазначив, що вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН у підтвердження витрат.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності договору від 21.05.2012 р., використання придбаного товару у неоподатковуваних операціях.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим позиція податкового органу базується на порушеннях, начебто, допущених при здійсненні господарської діяльності контрагентом ПП «АТМ» та його контрагентами по ланцюгу постачання.

Проте, статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також зі змісту вищенаведених норм можна дійти висновку, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на формування податкового кредиту в залежність від декларування постачальниками, в тому числі і по ланцюгу постачання, своїх податкових зобов'язань та/або від сплати ними сум податку на додану вартість до бюджету.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 15 512,50 грн., у т. ч. 12 410 грн. - за основним платежем та 3 102,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 28.05.2013 р. № 0000512214/4746 (т.1, а. с.14).

Наведене свідчить про обґрунтованість задоволення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ "Запорізький центр технічного обслуговування" щодо визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування спірної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 808/9145/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 р. у справі № 808/9145/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко