Постанова № 41985476, 17.12.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. Справа № 902/1479/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.11.14 р.

у справі № 902/1479/14 (суддя Грабик В.В. )

позивач Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі"

відповідач Дочірнє підприємство "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Немирівська ДЕД"

про стягнення 8513,24 грн.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року(суддя Грабик В.В.) припинено провадження у справі № 902/1479/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" до дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Немирівська ДЕД" про стягнення 8513,24 грн..

Припиняючи провадження з огляду на положення п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України та п.4.4. постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наявні підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім того, суд першої інстанції з огляду на п.5 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 5.1 постанови пленуму № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що клопотання представника позивача про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн., не підлягає до задоволення.

Не погодившись із винесеною ухвалою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, якою вважає, що господарський суд Вінницької області неповно з'ясував всі обставини справи, не довів всіх обставин, що мають значення для справи та виніс ухвалу з порушенням чинного законодавства в частині невирішеного питання про розподіл між сторонами господарських витрат.

Вказує, що позивачем було подане клопотання про припинення провадження у справі з підстав п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, в якій повідомлено про сплату відповідачем згідно платіжних вимог № 153, №148 і №166 від 28.10.2014р. заборгованості в повному обсязі на суму - 8513,24 грн., а також про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі - 1827,00 гривень.

Зазначає, що суд розглянув дане клопотання і на підставі поданих доказів виніс ухвалу про припинення провадження у справі. Однак, відмовив в частині задоволення клопотання позивача про покладення на відповідача витрати зі сплати судового збору 1827,00 грн., посилаючись на п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та роз'яснення Вищого господарського суду України у постанові пленуму № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та акцентувавши увагу на тому, що ст.7 вищезазначеного Закону передбачені підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним, без зазначення такої підстави, як припинення провадження у справі.

Зауважує, що не погоджується із доводами суду першої інстанції, адже припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Таким чином, наслідком припинення провадження у справі стали дії Відповідача, а саме сплата боргу 28.10.2014р. після звернення позивача з позовом до суду.

Однак, господарський суд Вінницької області не звернув увагу на ту обставину, що за правилом, встановленим п.2 ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникли при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Разом з тим, Вищий Господарський суд у п. 4.7 Постанови пленуму "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" від 21.02.2013р. №7 вважає, що вище зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом, незалежно від того чи заявлялось відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Також вказує на судову практику щодо прийняття відповідних рішень, ухвал при вирішенні аналогічних питань, про повернення судового збору, а саме на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. по справі № 902/1508/13.

Просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.11.14р. у справі № 902/1479/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі СО "Гайсинські електричні мережі" до дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Немирівська ДЕД" скасувати. Винести нову ухвалу у даній справі про припинення провадження та покласти повернення судових витрат в сумі 1827 грн. на відповідача про справі.

Відзиву на апеляційну скаргу від дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Немирівська ДЕД" не надійшло, що відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали місцевого господарського суду.

Сторони не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином, на що вказують зворотні повідомлення відділення поштового зв'язку. (а.с.81-84).

Крім того, від публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі СО "Гайсинські електричні мережі" надійшло клопотання , в якому просить розглядати апеляційну скаргу без участі повноважного представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки сторони належним чином повідомлялись про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків вирішення спору, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженої ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.10.2014р. ПАТ "Вінницяобленерго" в особі СО "Гайсинські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в особі філії "Немирівська ДЕД" про стягнення 8513,24грн., з яких борг за спожиту електричну енергію в сумі 6920,96 грн., пеня в сумі 635,79 грн., інфляційні втрати в сумі 801,42 грн., 3% річних в сумі 155,07 грн..

Ухвалою суду від 21.10.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.11.2014 р.(а.с. 1)

06.11.2014р. від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку зі сплатою відповідачем 28.10.2014р. коштів в сумі 8513,24 грн. (а.с.53).

Судом першої інстанції встановлено, що в процесі розгляду справи відповідачем сплачено 8513,24грн., з яких борг за спожиту електричну енергію в сумі 6920,96 грн., пеня в сумі 635,79 грн., інфляційні втрати в сумі 801,42 грн., 3% річних в сумі 155,07 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 153 від 28.10.2014р. на суму 6920,69 грн., №148 та №166 від 28.10.2014р. на суму 1592,28 грн. (а.с. 54-55), які були предметом позову у даній справі, у зв'язку з чим ухвалою від 12.11.14 р. судом припинено провадження у справі на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Проте, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали судом було відмовлено у задоволенні клопотання про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн., що і слугувало підставою для звернення позивача з апеляційною скаргою.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У пункті 4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції повинен був стягнути з відповідача судовий збір за подачу позовної заяви, однак, у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали було відмовлено в задоволенні клопотання про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. (п.4.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Так, 20 листопада 2014 року господарським судом Вінницької області з власної ініціативи винесено додаткову ухвалу у справі № 902/1479/14, якою стягнуто з дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Немирівська дорожня експлуатаційна дільниця" на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена додаткова ухвала жодною із сторін не оскаржувалась.

За таких обставин, враховуючи,що наявна додаткова ухвала, якою вирішено питання про стягнення судового збору, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала від 12.11.14р. підлягає зміні шляхом виключення з мотивувальної частини абзаців 8,9,10, якими відмовлено в задоволенні клопотання про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн.В решті оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Враховуючи наявність додаткової ухвали від 20 листопада 2014 року ,питання щодо стягнення судового збору в розмірі 1827 грн. колегією суддів РАГС не вирішується.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" задоволити частково.

2.Ухвалу господарського суду Вінницької області від 12 листопада 2014 року у справі №902/1479/14 змінити.

3.Виключити з мотивувальної частини ухвали абзаци 8,9,10.

В решті ухвалу залишити без змін.

4.Стягнути з дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (21100, м. Вінниця, 40-річчя Перемоги, 27, р.р №26005311837402 у "Енергобанк" м. Вінниця, МФО 300272, код ЄДРЮОФОП 13307970,ІПН №320547402286, номер свідоцтва платника ПДВ 01843569) в особі філії "Немирівська дорожня експлуатаційна дільниця" (22800, М.Немирів, Вінницька область, вул. Шосе Гайсинське,3, р/р №26005311837402 "Енергобанк", МФО 300272) на користь публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, м.Вінниця, вул. 1-го Травня,2, р.р. №26007013004525 у Вінницькій філії АТ "Сбербанк Росии", МФО 320627, код ЄДРЮОФОП 0013694) в особі структурної одиниці "Гайсинські електричні мережі" (23700, м. Гайсин, вул. І.Богуна, 122, код ЄДРЮОФОП 25510191, р/р №26001411287 АТ "Райфайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 609 (шістсот дев'ять) гривень 00 коп.

На виконання означеної постанови господарському суду Вінницької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гудак А.В.