Ухвала суду № 41984793, 01.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 року Справа № 131317/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Ягодинської митниці на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» до Ягодинської митниці про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю «Тигрес-Люкс» (далі - ТзОВ «Тигре-Люкс», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ягодинської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2011 року № 95, № 96, від 21.07.2011 року № 118.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що чинним законодавством України передбачено, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації (далі - ВМД) та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено. Суд виходив того, що відповідач не довів правомірності податкових повідомлень-рішень. При митному оформлені товару «соски силіконові», Ягодинській митниці були надані Свідоцтва про державну реєстрацію № 7863/2008, № 7864/2008 про внесення до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України сосок силіконових, код УКТЗЕД 3926909990. Однак, акт перевірки не містить посилань та мотивів зроблених висновків про помилкову класифікацію товару. Крім того, при митному оформленні товару «соски силіконові» відповідач погодився з правильністю класифікації та кодування товару позивачем. Таким чином, митний орган прийняв ВМД та пропустив товар на митну територію України, тому позивач не несе відповідальності за помилковість визначення коду УКТЗЕД.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи просить його скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Покликання маються на те, що враховуючи вимоги основних правил класифікації товарів 1 та 6, соски, які кріпляться на пляшки класифікуються у товарній підкатегорії 3924909000 згідно УКТЗЕД. Керуватись слід п. 4.14 Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, Митним та Податковим кодексами України. Крім того, митницею лише єдиний раз здійснювалось нарахування податків позивачу шляхом виставлення податкових повідомлень-рішень.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що за результатами перевірки прийнято рішення про те, що під час митного оформлення код товару 3926909990 згідно з УКТЗЕД, за яким було задекларовано «гігієнічні вироби для немовлят: соски силіконові...» визначено неправильно, вказаний товар необхідно класифікувати в товарній підкатегорії 3924909000 згідно з УКТЗЕД. В зв'язку із виявленими порушеннями розраховано суму податкових зобов'язань у розмірі 308316 грн. 16 коп., в тому числі: мито - 59291 грн. 57 коп., ПДВ - 249024 грн. 58 коп.

На підставі акту перевірки № н/0015/11/205000009/33837538 від 16.05.2011 року відповідачем прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

№95 від 10.06.2011 року про визначення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 020) на загальну суму 88937 грн. 36 коп. (в тому числі, за основним платежем - 59291 грн. 57 коп., за штрафними санкціями - 29645 грн. 79 коп.);

№ 96 від 10.06.2011 року про визначення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 028) на загальну суму 610703 грн. 15 коп. (в тому числі, за основним платежем -249024 грн. 58 коп., за штрафними санкціями - 361678 грн. 57 коп.).

На підставі рішення ДМСУ від 18.07.2011 року № 11.1/2-15.1/10459 та акту перевірки №н/0015/11/205000009/33837538 від 16.05.2011 року Ягодинською митницею винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2011 року № 118 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 028) на загальну суму 11858 грн. 30 коп. (в тому числі, за штрафними санкціями - 11858 грн. 30 коп.).

Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК).

У пункті 19 зазначеної статті МК міститься визначення терміна «митні процедури» - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За пунктом 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ (далі - Закону № 2181-ІІІ) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно зі статтею 313 МК класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України. Таких обставин у цій справі не встановлено і в судових рішеннях не наведено.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ягодинської митниці залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року по справі № 2а-0370/2138/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга