Постанова № 41984739, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11691/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Корюківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс» та просила надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 138 185,94 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у відповідності до акта опису майна від 26.11.2010 року №8/24-012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс» перебуває на обліку ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві і включений до категорії платників окремих податків в Корюківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно розрахунку боргу відповідача і даних облікових карток платника за ТОВ «СП Транс Люкс» обліковується заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою товариством податкових зобов'язань з орендної плати за землю, самостійно визначених платником у деклараціях за 2011-2012 роки, а також у зв'язку з несплатою нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій в податкових повідомленнях-рішеннях №0000451500 від 07.12.2011 та №0000351800 від 14.09.2012.

В зв'язку із зазначеним, Корюківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Чернігівській області було направлено відповідачу податкові вимоги: від 05.11.2010 №1/32 на суму 35 794,24 грн. (отримано платником 08.11.2010) та від 09.12.2010 №2/34 на суму 36 180,55 грн. (отримано платником 13.12.2010).

Означені вище податкові вимоги у добровільному порядку ТОВ «СП Транс Люкс» сплачені не були.

26 Листопада 2010 року податковим керуючим у присутності головного бухгалтера ТОВ «СП Транс Люкс» було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави за №8/24-012 на загальну суму 98 338,46 грн. В цей же день податковим керуючим надано дозвіл за №8/24-015 платнику податків на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі, на загальну суму 46 026,65 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи дату інкасового доручення, якими позивач обґрунтовує неможливість стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків податника, суд не може визнати його належним доказом, який містить інформацію щодо предмету доказування в розумінні частини 1 статті 70 КАС України, з огляду на його неактуальність на час звернення позивача до суду , - а тому дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.п. 59.1, 59.4 ст. 59 ПК України).

Відповідно до п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

У відповідності до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України дає підстави для визначення обов'язкових умов (обставин), які в своїй сукупності надають право податковому органу на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкового органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника, має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків-боржника у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, надсилалися інкасовані доручення (розпорядження) до обслуговуючих банків платника податків щодо стягнення грошових коштів для погашення податкового боргу, проте такі інкасовані доручення (розпорядження) залишалися без виконання з підстав відсутності коштів на відповідних рахунках.

Висновки суду першої інстанції про те, що наявні у матеріалах справи інкасовані доручення, якими позивач обґрунтовує неможливість стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків податника датовані 29.01.2014, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами відсутності коштів на рахунках платника податків на момент звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом (08.08.2014), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки чинне законодавство не встановлює строку дії даного виду інкасованих доручень.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься Довідка про наявність податкового боргу у ТОВ «СП «Транс Люкс» станом на 25.07.2014 у сумі 138 185,94, тобто у більшому розмірі, ніж на день складення акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, що на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про відсутність надходжень на банківські рахунки платника податків коштів у вказаний період.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, суд не вправі на власний розсуд встановлювати строк дії та актуальність інкасованого доручення.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що жодних заперечень або пояснень, які б спростовували вказані обставини відповідачем в ході судового розгляду справи надано не було.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган неналежним чином обґрунтував недостатність у такого платника грошових коштів, необхідних для повного погашення його боргу перед бюджетом, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В свою чергу, судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, - з огляду на що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.41, 160, 167, п.2 ч.1 ст.197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Корюківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року скасувати.

Надати дозвіл на погашення податкового боргу у розмірі 138 185,94 грн. за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Транс Люкс» (код ЄДРПОУ 33739556), що перебуває у податковій заставі у відповідності до акта опису майна від 26.11.2010 року №8/24-012.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.