Рішення № 41984564, 11.12.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/111/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2014 Справа № 908/3775/14

за позовом прокурора Приморського району (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вулиця Леніна, 25) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморська міська рада (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, 7)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кооперативний відпочинок "Приморськ" (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Курортна, 19)

про зобов'язання повернути земельну ділянку та зобов'язання відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання її у користування відповідачу

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Лєскіна І.Є., службове посвідчення № 205 видане 08.10.2014 р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Войтенко В.В., довіреність № б/н від 03.10.2014 р., паспорт серії СВ 253787 від 06.10.2000 р.;

від Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області: Агапцев В.В., довіреність № 29 від 28.07.2014 р., службове посвідчення № 142 від 01.08.2014 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 02.10.2014 року звернувся прокурор Приморського району в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Приморська міська рада з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кооперативний відпочинок "Приморськ" про зобов'язання повернути земельну ділянку та зобов'язання відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання її у користування відповідачу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем використовується у господарській діяльності земельна ділянка площею 0,2 га, розташована по вул. Курортній, 19 у м. Приморську, передана йому позивачем для розміщення та благоустрою пляжної зони на підставі договору користування № 04/2014 від 22.05.2014 р. Спірна земельна ділянка має бути повернута відповідачем позивачу із відновленням попереднього стану земельної ділянки, який існував до надання її у користування відповідачу, оскільки договір користування № 04/2014 від 22.05.2014 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме: не містить істотних умов необхідних для передачі земельної ділянки у користування, відсутній предмет договору; договір не зареєстрований в установленому законом порядку. Так Приморською міською радою рішення щодо надання спірної земельної ділянки у користування відповідачеві не приймалось, проект землеустрою щодо її відведення не розроблявся та не затверджувався, земельну ділянку не сформовано (відсутні кадастровий номер, місце розташування, розмір), тому вона не є об'єктом цивільних прав. Отже, прокурор вважає, договір користування від 22.05.2014 р. № 04/2014 р. неукладеним, що свідчить про користування відповідачем спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави. Позов ґрунтується на приписах ст.ст. 19, 121 Конституції України, ст. 36-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст.ст. 210, 638, 640, 760, 1212 ЦК України, ст. 180 ГК України, ст.ст. 79-1, 116, 122, 123, 152 ЗК України.

Ухвалою суду від 06.10.2014 року порушено провадження у справі № 908/3775/14, присвоєно справі номер провадження 18/111/14, судове засідання призначене на 06.11.2014 року, розгляд справи відкладався спочатку на 26.11.2014 р., потім на 11.12.2014 р., строк вирішення спору продовжено у відповідності до ст. 69 ГПК України. В порядку ст. 30 ГПК України ухвалою суду від 01.12.2014 р. судом викликано в судове засідання старшого державного інспектора Державної інспекції сільського господарства у Запорізькій області. Справа розглянута за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. В судовому засіданні 11.12.2014 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку судового засідання на електрону адресу суду від в.о. прокурора Приморського району надійшли пояснення № 78-2735-вих.14 (вх. № 06-04/1087 від 11.12.2014 р.), де зазначено, що згідно інформації відділу Держземагентства у Приморському районі спірна земельна ділянка не сформована та відомості у державному земельному кадастрі відсутні. Враховуючи вид діяльності ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ», а саме діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, а також надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, наявність в оренді земельної ділянки площею 4,7956 га для розташування та обслуговування бази відпочинку та умови договору № 04/2014 від 22.05.2014 р., згідно яких ділянка площею 0,2 га передана для розміщення та благоустрою пляжної зони можна зробити висновок, що спірна земельна ділянка використовувалась ТОВ «КВ «Приморськ» у літній період для цих потреб, за що товариством сплачувалася орендна плата та про що зазначав відповідач у судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, між тим, матеріали справи містять лист Приморської міської ради Запорізької області № 01-34/1805 від 28.10.2014 р., відповідно до якого зазначено, що позивач не підтримує позовні вимоги прокурора, просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Представник відповідача підтримав свої заперечення, що викладені у відзиві № 77/14 від 24.11.2014 р., який надано в судовому засіданні 26.11.2014 р. (арк.с. 38-43). Заперечення вмотивовані наступним: Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.07.2014 р. складений з істотними порушеннями наказу «Про затвердження Переліку питань та уніфікованої форми акта перевірки для здійснення Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами планових заходів державного нагляду (контролю)», а саме посадові особи відповідача не були поінформовані про проведення дійсної перевірки; перевіряючий під час перевірки не з'явився, ані в офісному приміщенні відповідача, ані на земельній ділянці, користування якою є предметом позову; представники відповідача не були ознайомлені з Актом і відповідно копія Акту не була надіслана відповідачу. Про проведення зазначеної перевірки та нібито про наявні порушення земельного законодавства відповідач дізнався лише після отримання ним копії позову. Також звертав у вагу суду на те, що при здійсненні перевірки Інспекцією оцінювався лише договір користування № 04/2014 від 22.05.2014 р. Доводи прокурора щодо відсутності рішення Приморської міської ради вважав хибними, оскільки на дев'ятій сесії шостого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області протоколом № 1 від 25.03.2011 р. прийнято рішення № 10, яким, зокрема, вирішено укласти з юридичними та фізичними особами - власниками оздоровчих закладів, які розташовані на узбережжі Азовського моря на території Приморської міської ради, договори строкового сервітуту на земельні ділянки зайняті пляжною зоною. Зазначене рішення в судовому порядку не оскаржувалося. Також вважав безпідставними посилання прокурора на не вчинення сторонами реєстрації договору, як то встановлено нормами чинного законодавства, оскільки в дійсності договір був зареєстрований позивачем, про що свідчить присвоєний договору номер реєстрації Приморської міської ради і дата його укладання. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити.

Представник Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області надав пояснення від 10.12.2014 р., відповідно до яких повідомив, що Інспекцією проводилася перевірка саме з питань додержання вимог земельного законодавства Приморською міською радою при укладенні цивільно-правових договорів щодо надання у користування земельних ділянок, розташованих у межах пляжної зони. В результаті цієї перевірки складено акт від 10.07.2014 р., яким встановлено, що Приморською міською радою не приймалося рішення про надання у користування (оренду) земельної ділянки ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ», яка знаходиться за адресою м. Приморськ, вул. Курортна, 19, земельна ділянка не сформована з розробленням відповідного проекту землеустрою, державна реєстрація прав на земельну ділянку не проведена; законних підстав для користування земельною ділянкою у відповідача не виникло. Суб'єктами що перевірялися є органи місцевого самоврядування та державні органи виконавчої влади. Об'єктом перевірки є саме дії-рішення Приморської міської ради Запорізької області щодо дотримання вимог законодавства при укладанні цивільно-правових договорів щодо надання у користування земельних ділянок, розташованих у межах пляжної зони. Таким чином, зазначена перевірка жодним чином не пов'язана із суб'єктами господарювання та не підпадає під дію Закону Україну «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та ряду підзаконних актів виконавчої влади на проведення позапланового заходу, без наказу начальника Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області та відповідно без направлення на проведення перевірки.

Заслухавши прокурора, відповідача та представника Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області провела перевірку дотримання вимог земельного законодавства Приморською міською радою при укладанні цивільно-правових договорів щодо надання у користування земельних ділянок, розташованих у межах пляжної зони, за результатами якої 10.07.2014 року складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (арк.с. 16-18).

В результаті перевірки встановлено, що Приморською міською радою в особі секретаря міської ради Слинько В.К. та ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ» в особі директора Василенко В.І. укладено договір користування № 04/2014 від 22.05.2014 р. строком з 01.06.2014 р. по 31.05.2015 р. Відповідно до п. 1.1 договору Приморська міська рада (розпорядник) дозволяє ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ» (користувач) використовувати земельну ділянку площею 0,2 га, яка знаходиться за адресою: місто Приморськ, вул. Курортна, 19. Згідно з п. 5.1 договору земельна ділянка передається в користування для розміщення та обслуговування пляжної зони. Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та реєстрації в Приморській міській раді. Укладений договір користування суперечить вимогам законодавства України. Державна реєстрація прав на земельну ділянку площею 02 га не зареєстрована за ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ». Виходячи з наведеного, враховуючи те, що Приморською міською радою не приймалося рішення про надання у користування (оренду) земельної ділянки ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ», земельна ділянка не сформована з розробленням відповідного проекту землеустрою, державна реєстрація прав на земельну ділянку не проведена, законних підстав для користування вищезазначеною земельною ділянкою у товариства на момент проведення перевірки не виникло. Таким чином, укладений договір користування є прихованою орендою, яка регулюється Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Приймаючи до уваги той факт, що користування ТОВ «Кооперативний відпочинок «Приморськ» земельною ділянкою площею 0,2га, яка знаходиться за адресою: місто Приморськ, вул. Курортна, 19 здійснюється без достатньої правової підстави, прокурор звернувся з позовом до суду про зобов'язання ТОВ «Кооперативний відпочинок» повернути територіальній громаді м. Приморська в особі Приморської міської ради земельну ділянку площею 0,2 га та вартістю 87220 грн., що розташована по вул. Курортній, 19 у м. Приморську, та про зобов'язання відповідача відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання зазначеної земельної ділянки йому у користування.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Набуття прав на землю, котрі є різновидом земельних прав фізичних та юридичних осіб, здійснюється на правових титулах власності та користування (кількох видів). До останнього віднесені: право постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту (ст.ст. 92, 93, 98 - 102-1 ЗКУ). Також можливе набуття непоіменованих зобов'язальних прав на земельні ділянки (ст. 97 ЗКУ, ст. 8 Закону України «Про державно-приватне партнерство» та ін.).

Стаття 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; тощо.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, порядок укладення договору оренди землі визначений ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

За приписами ст.ст. 1, 15, 17 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

З доданого до позову договору користування № 04/2014 від 22.05.2014 р. вбачається, що позивачем та відповідачем не дотримано порядку передачі речового права на земельну ділянку площею 0,2 га, яка знаходиться за адресою: місто Приморськ, вул. Курортна, 19, у вигляді користування нею.

Так визначити про яку саме земельну ділянку в місті Приморськ по вул. Курортній 19, площею 0,2 га йдеться у договорі користування № 04/2014 від 22.05.2014 р. не можливо, оскільки згідно інформації Відділу Держземагентства у Приморському районі Запорізької області від 10.12.2014 р. № 01-03-04/3402 та викопіювання з кадастрової карти (плану) вбачається, що запитувана земельна ділянка загальною площею 0,2 га відноситься до земель запасу (угіддя - піски), знаходиться за адресою: Приморський район та інформація про неї у державному земельному кадастрі відсутня.

Ідентифікуючі ознаки спірної земельної ділянки не встановлені: межі спірної земельної ділянки на місцевості не визначені, кадастровий номер та карта спірної земельної ділянки відсутні; план або схема спірної земельної ділянки не складені.

Докази передачі позивачем у користування відповідачу спірної земельної ділянки площею 0,2 га, яка знаходиться за адресою: місто Приморськ, вул. Курортна, 19, відсутні; акт приймання-передачі спірної земельної ділянки у користування не підписувався.

Речове право на користування спірною земельною ділянкою не пройшло державної реєстрації.

Перевірка господарської діяльності відповідача щодо дотримання ним вимог земельного законодавства не проводилася; фактичне зайняття ним без достатньої правової підстави саме спірної земельної ділянки відповідними органами не встановлено, виїзд на місцевість не відбувався; фактичне зайняття ним саме спірної земельної ділянки з інших підстав також не зафіксовано.

Посилання прокурора не тільки на користування, а й на використання відповідачем у своїй господарській діяльності спірної земельної ділянки також не знайшли свого підтвердження, оскільки документально не підтверджені (можливе розміщення тимчасових або постійних спору для забезпечення благоустрою пляжної зони: туалет, переодягальні, душ, замощення, розважальна зона, навіси, рятувальний загін, організація харчування тощо).

Прокурор на вимогу суду не надав доказів передачі та використання відповідачем спірної земельної ділянки та не довів наявності на спірній земельній ділянці будь-якого майна, яке належить відповідачу, та підтверджує її використання.

Таким чином, судом не встановлено факту передачі саме визначеної у позові земельної ділянки в користування позивачем відповідачу.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «Кооперативний відпочинок» повернути територіальній громаді м. Приморська в особі Приморської міської ради земельну ділянку площею 0,2 га та вартістю 87220 грн., що розташована по вулиці Курортній, 19 у м. Приморську не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити попередній стан земельної ділянки, який існував до надання зазначеної земельної ділянки йому у користування, суд зазначає наступне: заявлена прокурором позовна вимога також не підлягає задоволенню, оскільки по-перше, матеріалами справи не доведений факт користування відповідачем вказаної у позові земельною ділянкою; по-друге: прокурор документально не довів вчинення відповідачем дій, які призвели до необхідності відновлення стану земельної ділянки; по-третє: позов не містить посилань на стан, який був до моменту порушення його відповідачем та до якого необхідно привести вказану земельну ділянку (просіяти пісок, відкалібрувати мушлі та камінці, очистити від сміття тощо).

Обираючи спосіб захисту порушеного права, особа яка звертається із позовом до суду, має на меті його відновлення. Прокурор у позові зазначав, що вважає договір не укладеним. Захищаючи інтереси держави, так як земля є національним багатством України, прокурор хибно обрав такий спосіб захисту інтересів держави як повернення земельної ділянки та відновлення її стану на підставі ст. 1212 ЦК України та ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Таким чином, рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях. Зважаючи на вищевикладені обставини, представлені прокурором докази не прийняті судом як належні та такі, що підтверджують позовні вимоги.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо провадження по справі порушено за заявою прокурора, господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача.

Таким чином, на підставі п. 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Стягнути з Приморської міської ради (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 20485360) в доход державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у місті Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, Код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 16 грудня 2014 р.