Ухвала суду № 41984560, 16.12.2014, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16.12.2014 Справа № 908/5774/14

Суддя Носівець Вікторія Вікторівна розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, місто Дніпропетровськ, а/с 1800; електрона адреса: 14360570@mail.gov.ua.)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРБОР» (72100, Запорізька область, м. Приморськ, пров. Радгоспний, буд. 9)

про стягнення 24905,42 грн.

Встановив, що позовні матеріали підлягають поверненню виходячи з наступного:

Статтею 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У відповідності до п. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 11.11.2011 р. № 08-04/2729, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15, і судами мають враховуватися відповідні положення Інструкції в частині, що не суперечить Закону України «Про судовий збір».

Пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита зазначено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника – останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту «Зараховано в дохід бюджету_грн.». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Платіжне доручення № ВООО4В0МХК від 14.11.2014 року на суму 1827,00 грн., яке додано до позовних матеріалів не містить відмітки про зарахування судового збору до Державного бюджету, скріплене підписами двох осіб, посадове становище яких не зазначене, але містить відбиток печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею у господарський суд у загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву з додатками повернути позивачу без розгляду.

Додаток: на 53 аркушах, в тому числі оригінали платіжного доручення № ВООО4В0МХК від 14.11.2014 р. на суму 1827,00 грн. та опису вкладення у цінний лист № 4994521560193 від 08.12.2014 р.

Суддя В.В. Носівець