Ухвала суду № 41983893, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/241/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011

у справі № 27865/10/9104 Рівненського окружного адміністративного суду

за позовом Колективного малого підприємства (КМП) «Софія»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011, скасовано постанову суду першої інстанції прийнято нову постанову про задоволення позову частково: визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у м. Рівне від 25.12.2009 № 1002322343/0/23-235 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій до Колективного малого підприємства «Софія» в розмірі 7679,92 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Рівне просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову першої інстанції, посилаючись на порушення Львівським апеляційним адміністративним судом норм матеріального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що працівниками ДПІ у м. Рівне проведена перевірка КМП «Софія» з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками перевірки складено акт від 18.12.2009 № 0257/17/16/43/13977009. Згідно з висновками цього акту позивач порушив норми ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі - Закон № 98/96-ВР) внаслідок надання побутових послуг (перукарських послуг) за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту за період з 19.12.2006 по 18.12.2009.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято рішення від 25.12.2009 № 1002322343/0/23-235 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11519,92 грн. за надання послуг без придбання відповідного патенту.

Відповідно до пункту 1 ст. 3-1 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає діяльність з надання побутових послуг, яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами як в окремих приміщеннях, будівлях, їх частинах, так і за їх межами.

Статтею 8 цього Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Встановивши у судовому процесі факт вчинення позивачем порушення норми ст.3 Закон № 98/96-ВР - надання побутових послуг за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту за період з 19.12.2006 по 18.12.2009, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, зробив правильний висновок, що вказаний штраф за своєю юридичною природою є адміністративно-господарською санкцією, застосування яких у силу норм ст. 250 Господарського кодексу України (ГК) обмежено річним строком, який передує даті їх застосування.

Відповідно до ст. 238 ГК за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути засновані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі статтею 250 ГК адміністративного-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених, законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу норм частини 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги

Відповідно до статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев