Ухвала суду № 41983888, 26.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Київ К/9991/69205/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012

у справі № 2а/2370/1062/2012 Черкаського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства «Черкаський хлібокомбінат»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Черкасах

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012 № 0001332301.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Черкасах просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 07.03.2012 № 195/23-2/05518948, про порушення позивачем норм пункту 188.1 ст.188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (ПК): занижено податок на додану вартість на суму 847850,00 грн. у зв'язку із завищенням податкового кредиту у податковому обліку за лютий 2011 року на 847850,00 грн., сформованого за наслідками господарських операцій з придбання у ТОВ «Промес-Ком» сухого молока, факт придбання якого не підтверджений документально (видаткова накладна не містить інформації щодо посади та прізвища осіб, які відвантажили та отримали товар). За висновком податкового органу правочин, укладений між позивачем та ТОВ «Промес-Ком», є нікчемним з огляду на те, що єдиний постачальник останнього - ПП «Тревел-Ком» є суб'єктом підприємницької діяльності з ознаками фіктивності.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.03.2012 № 0001332301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 847851,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 847850,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за лютий 2011 року у сумі 847850,00 грн. за податковою накладною, виписаною ТОВ «Промес-Ком» за наслідками господарських операцій з поставки сухого молока у кількості 169,57 тн загальною вартістю 5087100,00 грн. (у т.ч.: ПДВ- 847850,00 грн.) за договором купівлі-продажу від 21.02.2011 № 22.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті (у редакції до внесення змін Законом України від 4 липня 2013 року № 408-VII) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

На підставі приєднаних до справи доказів, а саме: копій договору купівлі-продажу від 21.02.2011 № 22 (з додатковою угодою від 22.02.2011 № 1), видаткової та податкової накладних, (а.с. 81-84,т.1), договору зберігання від 25.02.2011 № 23 (разом з додатковою угодою від 25.02.2011 № 1), укладеного між позивачем та ТОВ «Промес-Ком» щодо зберігання попередньо придбаного сухого молока, акту приймання-передачі до договору зберігання (а.с. 98-100, т.1), договору оренди виробничих приміщень від 01.11.2010, укладеного між ВАТ «Кіровоградське АТП 13555» (орендодавець) та ТОВ «Промес-Ком» (орендар), щодо оренди останнім виробничих приміщень для зберігання сухого молока, акту приймання-передачі об'єкту, що орендується (а.с. 106-107, т.1), платіжних доручень, за якими здійснювалась часткова оплата товару та послуги зберігання (а.с. 111-112, т.1), інвентаризаційного опису товарів, прийнятих на відповідальне зберігання, підписаного між позивачем та ТОВ «Промес-Ком», актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) щодо зберігання, акту введення в експлуатацію основних засобів, які використовуються для виробництва продукції (батону молочного), до складу якої входить сухе молоко, а також доказів подальшого перепродажу позивачем сухого молока ТОВ «Кіровоградхліб» (а.с. 152-154, т.1), наданих у судовому процеси показань начальника відділу матеріально-технічного постачання ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» ОСОБА_4, яка підтвердила фактичну поставку молока сухого, суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу сухого молока ТОВ «Промес-Ком». Відповідно до цих обставин суди попередніх інстанції дійшли юридично правильного висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарської операції із ТОВ «Промес-Ком». Оцінка доказів у справі судом зроблена з дотриманням норм статті 86 КАС України.

Вищенаведені норми ПК не ставлять у залежність право платника податку на формування сум податкового кредиту, від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку - постачальником товарів (послуг), якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту лише за встановленого факту сприяння останнім першому в ухиленні від виконання податкового обов'язку або факту їхніх сумісних дій по створенню схеми незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, не встановлені.

Суди попередніх інстанцій дали правильну юридичну оцінку обставинам, на які посилається ДПІ, зокрема щодо кримінальної справи, порушеної за фактом фіктивного підприємництва ПП «Тревел-Ком» (постачальника у другому ланцюзі поставки), зазначивши на індивідуальний характер відповідальності платника податків за виконання податкового обов'язку.

Правильну оцінку суди попередніх інстанцій дали доданим до матеріалів справи копіям протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 23.01.2012 (а.с. 209-210, т. 1), згідно з якими за період займання ним посади директора ТОВ «Проміс-Ком» з березня по вересень 2010 року він не підписував жодних документів від імені товариства та не вчиняв від його імені юридичних дій, та протоколам допиту підозрюваної ОСОБА_6 (бухгалтера ПП «Тревел-Ком») від 06.12.2011 та від 07.12.2011, як таким що не можуть бути безперечним підтвердженням безтоварності операції з поставки між позивачем та ТОВ «Проміс-Ком». Таку оцінку суд дав з урахуванням, в тому числі і таких обставин, як здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Проміс-Ком» 25.02.2011, підписання документів на оформлення операції з поставки сухого молока від імені ТОВ «Проміс-Ком» директором ОСОБА_7

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду апеляційної інстанції. а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев