Ухвала суду № 41981289, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 808/9962/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізького обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 16.12.2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача Запорізького обласного військового комісаріату (далі - Запорізький ОВК), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо виплати у зв'язку із звільненням зі служби одноразової грошової допомоги без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року (в редакції постанови КМ України №161 від 13.03.2013 року); зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити зазначену одноразову грошову допомогу, з урахування вищезазначеної щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, передбаченої постановою КМ України від 22.09.2010 №889 (в редакції постанови КМ України №161 від 13.03.2013 року), з урахуванням виплачених сум.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10,01.2014 року позов задоволено, визнано неправомірними дії Запорізького ОВК щодо виплати позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення позивача за 32 повних календарних роки з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року (в редакції постанови КМ України №161 від 13.03.2013 року), з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись з постановою суду, відповідач Запорізький ОВК звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив військову службу на посаді заступника начальника 3894 військового представництва.

Відповідно до наказу першого заступника Міністра Оборони України № 184 від 26.10.2013 року, наказу начальника 3894 військового представництва № 110 від 31.10.2013 року ОСОБА_2 звільнений з військової служби в запас за пунктом ''в'' частини 6 статті 26 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'' за віком, виключений зі списків особового складу, всіх видів забезпечення, та з грошового та речового забезпечення 3894 військового представництва, та направлений для зарахування на військовий облік до Комунарського районного військового комісаріату м. Запоріжжя.

При звільненні позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, передбачена наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року, до якої не включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМ України №889 від 22.09.2010 року (в редакції постанови КМ України №161 від 13.03.2013 року) «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», зі змінами, відповідно до постанови КМ України №161 від 13.03. 2013 року.

Згідно приписів п. 2 ст.15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , та п. 38.1 наказу Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, Міністерством оборони України при звільненні військовослужбовцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до положень ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою КМ України №889 від 22.09.2010 року (зі змінами внесеними постановою КМ України №161 від 13.03.2013 року ) передбачено виплату щомісячної додаткової грошової винагороди: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у пп. 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 % місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 % місячного грошового забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Згідно з довідкою Запорізького ОВК № 337 від 18.11.2013 року з 1.09. 2013 року по день звільнення зі служби позивач щомісячно отримував додаткову грошову винагороду у розмірі 40 % місячного грошового забезпечення, яка мала постійний характер.

В силу викладеного є вірним висновок суду першої інстанції що при здійсненні розрахунку позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби , в склад грошового забезпечення повинна бути включена щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 40% грошового забезпечення, встановлена постановою КМ України №889 від 22.09.2010 року (зі змінами, внесеними постановою КМ України №161 від 13.03.2013 року).

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати позивачу при звільненні одноразової грошової допомоги без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, та правомірність покладання обов'язку на відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення позивача, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 року (в редакції постанови КМ України №161 від 13.03.2013 року), з урахуванням виплачених сум.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізького обласного військового комісаріату - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова