Ухвала суду № 41980875, 19.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

19 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/5103/14

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Вербицької Н.В.

розглянув у порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до фахівця першої категорії центру 5105 Пельтек Вячеслава Ілліча, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконним дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на невірне тлумачення відповідачем Закону України «Про дорожній рух» та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 щодо відмови у реєстрації автомобілю НОМЕР_1, 1998 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, з підстав відсутності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу: просив: визнати незаконним та скасувати рішення фахівця першої категорії Пельтек В.І. Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (надалі - Центр) щодо вимог про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 від 05 вересня 2014 року автомобілю НОМЕР_1, 1998 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2; визнати незаконним та скасувати рішення фахівця першої категорії Пельтек В.І. Центру про відмову у проведенні перереєстрації з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вказаного автомобіля; зобов'язати Центр здійснити державну реєстрацію транспортного засобу відповідно до договору купівлі-продажу від 05 вересня 2014 року з видачею свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згодом (01 жовтня 2014 року) позивач доповнив позов вимогами про розподіл судових витрат.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 14 жовтня 2014 року ухвалено постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції визнав протиправними дії фахівця першої категорії Пельтек В.І. Центру щодо вимог про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу від 05 вересня 2014 року автомобілю НОМЕР_1, 1998 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2. Визнано протиправним і скасовано рішення фахівця першої категорії Пельтек В.І. Центру про відмову у проведенні перереєстрації транспортного засобу автомобілю НОМЕР_1, 1998 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2. Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2014 року про реєстрацію (перереєстрацію) автомобілю НОМЕР_1, 1998 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 та видачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Приймаючи означене рішення. суд першої інстанції виходив з того, що законами України не передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобілю. Посилання відповідача на Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 безпідставні, оскільки цей підзаконній акт не вимагає нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу. Документами, що підтверджують правомірність переходу права власності можуть бути і інші, завірені в установленому порядку документи.

В апеляційній скарзі Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області (надалі - Управління), посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказав на те, що наданий позивачем договір купівлі-продажу не засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, а тому не може підтверджувати правомірність придбання транспортного засобу. На переконання Управління, приймаючи рішення про зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про реєстрацію транспортного засобу, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, і тим самим, порушив норми процесуального права.

В письмових запереченнях ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 05 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в письмовій формі було укладено договір купівлі продажу автомобілю НОМЕР_1, 1998 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2. Підписи сторін договору було засвідчено секретарем Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

06 вересня 2014 року позивач звернувся з заявою до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та просив зареєструвати та видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу із збереженням номерних знаків.

ОСОБА_1 було відмовлено у наданні послуги з тих підстав, що наданий позивачем договір купівлі-продажу не засвідчений підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою. Секретарем Бросківської сільської ради посвідчено підписи сторін договору, а не правомірність придбання транспортного засобу.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388.

Цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх.

Відповідно до п.6 зазначеного Порядку, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

Пунктом 8 зазначеного Порядку передбачено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

договір фінансового лізингу.

Відповідно до вимог ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Цивільним кодексом України не встановлена обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу транспортних засобів.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.

Стаття 55 Закону України «Про нотаріат» передбачає порядок посвідчення угод про відчуження та заставу майна.

Оскільки діючим законодавством не передбачена обов'язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу транспортних засобів, у відповідача були відсутні підстави для відмови у реєстрації транспортного засобу.

Твердження Управління про порушення судом норм процесуального законодавства безпідставні, оскільки ч.2 ст.11 КАС України надає суду, у випадку, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, право вийти за межі позовних вимог.

При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись: ст.. ст..185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до фахівця першої категорії центру 5105 Пельтек Вячеслава Ілліча, Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Ізмаїл, Ізмаїльського та Кілійського районів Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання незаконним дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді: