Постанова № 41980874, 17.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 р. Справа № 814/18/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Романові Д.І.

з участю: представників Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - Литвиненка Сергія Станіславовича та Масюка Артура Михайловича, представника товариства з обмеженою відповідальністю МЖК "Миколаївмолодьбуд" - Стоянової Галини Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю МЖК "Миколаївмолодьбуд" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МЖК "Миколаївмолодьбуд" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2013 року №0009602201 та №0009612201.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновок відповідача про безтоварний характер його правочинів із контрагентами є безпідставний, адже спростовується наявністю первинних документів, а відсутність товарно-транспортних накладних не є порушенням податкового законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки наявність документального підтвердження господарських операцій не є безумовною підставою для виникнення права на формування податкового кредиту. Крім того, у позивача відсутні первинні документи по отриманню товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, рахунки на оплату транспортних послуг тощо). Також, перевіркою встановлено заниження витрат на суму 178 568 грн. в частині не включення до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів по операціях, які звільнені від оподаткування.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 червня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 23 грудня 2013 року №0009602201 у сумі 1 006 376, 75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 23 грудня 2013 року №0009612201 у сумі 66 911, 11 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В апеляційній скарзі ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" ставиться питання про скасування судового рішення та прийняття нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що з 14 листопада 2013 року по 04 грудня 2013 року проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 11 грудня 2013 року №387/14-03-22-01/31096536.

Під час перевірки встановлено наступні порушення:

- п.3.1 ст. 3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138, абз. 3 п.п.139.1.6 п.139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 72 472 грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", абз. "а" п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.п.197.1.14 п.197.1 ст. 197, п.198.3, п.198.4 ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 821 665 грн.;

- п.п. "б" п.176.2 ст. 176 ПК України в частині не включення до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, а також сум утриманого з них податку виплачених доходів фізичним особам-підприємцям за придбані товари та надані послуги за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 23 грудня 2013 року №0009602201 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 813 647 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 198 971 грн. і №0009612201 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем у розмірі 72 472 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 16 249 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновки податкового органу про безтоварний характер правочинів позивача з ТОВ "Строй-Люкс" і ТОВ "Соло-74" є обґрунтованими, а щодо інших висновків відповідачем не доведено їх правомірність, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів частково погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" підлягаю задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження формування валових витрат та включення до складу податкового кредиту сум податку, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на формування валових витрат та податкового кредиту є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Основною господарською діяльністю позивача є, зокрема, будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємий період позивач мав господарські відносини з контрагентами, а саме з ВАТ "Спецбуд" відповідно до договору оренди спецтехніки від 12 липня 2010 року, ТОВ "ВІП-Строй-ЛТД" відповідно до договору субпідряду по загально-будівельним роботам №01/10-10 від 01 жовтня 2010 року, ТОВ "Юні Трейд Компані" відповідно до договору купівлі-продажу будматеріалів №9/4 від 05 січня 2011 року, ТОВ "Байкал ЛТД" відповідно до договору поставки будматеріалів №206 від 01 червня 2011 року, ТОВ "АНК-Сервіс" відповідно до договору поставки будматеріалів №05-08/1 від 05 серпня 2011 року, ТОВ "Виробнича фірма "Стронг" відповідно до договору підряду №148-08/11 від 23 серпня 2011 року та договору на виконання робіт по виготовленню та монтажу металевих дверей №218-04/12 від 10 квітня 2012 року, ВК МНВТЦ "Елпі" відповідно до договору поставки будматеріалів №2206/1 від 22 червня 2012 року.

При цьому, поставлені будівельні матеріали та надані послуги були використані ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" при будівництві житлового будинку в мікрорайоні "Північний" м. Миколаєва.

Факт виконання вказаних договорів підтверджено, зокрема, банківськими звітами, видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийняття виконаних робіт та сертифікатами відповідності, платіжними дорученнями.

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг.

При цьому, зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів акт перевірки не містить.

Отже, факт дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження валових витрат та сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з вказаними контрагентами за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року є доведеним.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відсутність письмових договорів позивача з ТОВ "Строй-Люкс" та ТОВ "Соло-74" є доказом безтоварності господарських операцій, оскільки ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" без укладання у письмовій формі відповідних договорів здійснював господарські операції, а саме операції з придбання будівельних матеріалів з вказаними контрагентами, що підтверджується банківськими виписками, податковими та видатковими накладними, на підставі яких підприємство формувало валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість вказаних податкових періодів.

Таким чином, відповідачем неправомірно нараховано зобов'язання з податку на прибуток на суму 17 818, 54 грн. за основним платежем і 3 991, 35 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також із податку на додану вартість на суму 5 013, 05 грн. за основним платежем і 1 228, 20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що помилково не було встановлено судом першої інстанції, а отже вимоги апеляційної скарги ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта щодо непідтвердження факту перевезення та отримання придбаних будівельних матеріалів, а саме відсутність товарно-транспортних накладних та подорожніх листів на перевезення товару, оскільки сама по собі наявність або відсутність товарно-транспортних накладних, а так само недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов'язаннях платника податків.

Разом з цим, посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента основних фондів та недостатність трудових ресурсів само собою не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Посилання податкового органу на акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №2833/2360/36487083 від 03 листопада 2011 року "Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "АНК-Сервіс" щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період липень, серпень 2011 року", акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №4355/22-100/13858434 від 29 грудня 2012 року "Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВК МНВТЦ "Елпі" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року", акт ДПІ у м. Херсоні №376/23-2/36671229 від 14 лютого 2011 року "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Соло-74" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП "Фобос Транс" та з контрагентами-покупцями за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року", акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва №904/23-100/1273102 від 18 березня 2011 року "Про результати документальної невиїзної перевірки ВАТ "Спецбуд" з питань формування податкового кредиту за рахунок ПП "Агропрайд" за грудень 2010 року - січень 2011 року", акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №906/23-100/30533647 від 21 березня 2011 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Юні Трейд Компані" з питань правомірності формування податкового кредиту за жовтень-листопад 2010 року, січень 2011 року", акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №2032/23-100/033647 від 12 квітня 2011 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Юні Трейд Компані" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за лютий 2011 року", акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №2465/23-100/30533647 від 19 серпня 2011 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Юні Трейд Компані" з питань правомірності формування податкового кредиту за березень-травень 2011 року", акт ДПІ у Московському районі м. Харкова №441/22/33412240 від 12 квітня 2012 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Виробничої фірми "Стронг" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Валетта" та ТОВ "АКПД-Плюс" за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року" колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки висновки актів жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товарів та послуг у вказаних контрагентів, оскільки можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

Разом з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання податкового органу на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №169/23-300/37157761 від 09 вересня 2011 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Байкал ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень 2011 року", акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва №933/22-225/36578835 від 20 листопада 2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Віп-Строй-ЛТД" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ "СГ-Груп" за жовтень 2010 року, ТОВ "Лилиана Грей" за листопад 2010 року, ТОВ "Топір" за січень 2011 року, ТОВ "Будсервіском" за березень 2011 року та контрагентами-покупцями", акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 13 березня 2012 року №349/22-225/30565548 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Строй-Люкс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ НК "Альфа Нафта" за вересень, жовтень 2011 року, ТОВ "Макс-Метал" за листопад 2011 року, ТОВ "КС Альянс Сервіс" за грудень 2011 року та контрагентами-покупцями", оскільки акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом в підтвердження доводів податкового органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентами та позивачем, оскільки за умови складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки фіксується факт наявності перешкод для здійснення податкового контролю органом ДПС щодо платника, і реальність господарських операції такого платника не є предметом звірки.

Твердження податкового органу, що господарські операції позивача з його контрагентами є нікчемними та безтоварними також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину та вимог ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, а саме ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що ці операції в реальності не виконувались, а мало місце лише їх документування з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного отримання товару та послуг, але такі дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність за відповідними статтями КК України для тих, хто їх вчиняє.

У даній справі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області не посилається на факти вчинення посадовими особами позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

При цьому, жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків в результаті вчинення таких правочинів оскільки правочини, що мають ознаки оспорюваності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду.

Щодо встановленого перевіркою порушення, а саме заниження витрат на суму 178 568 грн. в частині не включення до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у податкових деклараціях з податку на прибуток ПДВ з вартості матеріалів, які приймають участь у операціях, звільнених від оподаткування на підставі ст. 197 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п.197.1.14 п.197.1 ст. 197 ПК України - звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

Згідно п.197.15 ст. 197 ПК України - звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, цільова соціально-економічна програма будівництва (придбання) доступного житла у Миколаївській області на 2010 - 2017 роки затверджена рішенням Миколаївської обласної ради №4 від 22 жовтня 2010 року, виконавцем якої є Миколаївське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".

При цьому, земельні ділянки передані в оренду Миколаївському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" рішенням Миколаївської міської ради №8/30 від 25 серпня 2011 року.

Під час апеляційного розгляду справи, ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" було надано договір, а саме договір про будівництво доступного житла №3 від 09 листопада 2011 року, згідно якого Миколаївське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" є замовником, а ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" виступає забудовником.

Також, було надано договір генерального підряду на капітальне будівництво від 16 березня 2012 року, згідно якого ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" є генеральним підрядником, а Миколаївське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" є замовником.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що податковим органом не заперечується той факт, що ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" є забудовником та генеральним підрядником відповідно до укладених договорів.

Отже, ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" лише виконував роботи для забезпечення будівництва житлового будинку та не був замовником такого будівництва, у зв'язку з чим позивач не є суб'єктом господарювання - платником податку в розумінні п.197.15 ст. 197 ПК України, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно роз'яснення Міністерства доходів і зборів №18432/5/99-99-10-537 від 27 листопада 2013 року та №20/21/5/99-99-19-04-02-16 від 17 грудня 2013 року застосування пільги не є обов'язком для будівельних організацій, а є лише правом. Враховуючи, що регіональні управління Фонду не здійснюють фінансування будівництва, відсутні підстави вважати, що застосування цієї пільги (або не застосування) будівельними організаціями могло спричинити додаткові витрати бюджетних коштів.

06 березня 2014 року в м. Києві відбулася нарада Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, протоколом якої вирішили, зокрема, взяти до уваги інформацію про те, що на цей час відсутній механізм застосування зазначеної пільги та Мінрегіону України разом із Міністерством доходів і зборів запропоновано провести роботу з відпрацювання механізму застосування забудовниками особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з будівництва доступного житла або у разі неможливості застосування такого механізму розглянути можливість його скасування.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ МЖК "Миколаївмолодьбуд" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю МЖК "Миколаївмолодьбуд" задовольнити.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МЖК "Миколаївмолодьбуд" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0009602201 від 23 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 012 618 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0009612201 від 23 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 88 721 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Градовський Ю.М.

Суддя: Кравченко К.В.