Ухвала суду № 41980804, 18.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 699/1338/14-а Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М., Вівдиченко Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.14 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської областіпро визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.14 року позов задоволений повністю. Суд зобов'язав відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань відповідно до довідки про складові заробітної плати №1800/06-12 від 30 грудня 2013 року виданої Управлінням Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, починаючи з 17 грудня 2013 року в розмірі при призначенні 80% суми заробітної плати та виплатити з урахуванням виплачених сум.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату з 22.10.2013 року, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК №347139 серія 10 ААБ (а.с.8).

У зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності ОСОБА_2, яка працювала в Управлінні Державної казначейської служби України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, звільнена 16 грудня 2013 року.

Згідно наданої відповідачем копії розпорядження начальника УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі №139157 від 10.01.2014 року позивачу призначена пенсія по 2 групі інвалідності як державному службовцю в сумі 2376,13 грн. з 17.12.2013 року.

Відповідно до довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 1800/06-16, виданої ОСОБА_2 Управлінням Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області 30.12.2013 року, надбавки, премії та інші виплати за період з 01.12.2011 року до 30.11.2013 року становили 37691,10 грн., серед яких інші виплати вказані наступні: матеріальна допомога на оздоровлення з грудня 2011 року по листопад 2013 року становить - 4873,97 грн., матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань з грудня 2011 року по листопад 2013 року - 1719,00 грн., та зазначено, що на всі види виплат, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.11-12).

Відповідно до листів УПФ України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області №4497/04 від 23.10.2014 року та №4589/04 від 29.10.2014 року у включенні до заробітної плати при обчисленні пенсії відповідно до законодавства сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, позивачу відмовлено, з підстав, що такі виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця та є разовими, а також надано роз'яснення про складові пенсії позивача.

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 вищевказаного Закону пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено структуру заробітної плати, до складу якої входить основана заробітна плата, додаткова та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до підпункту 2.3.3. Інструкції зі статистики заробітної плати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами, або визначена у колективному договорі підприємства, що надається працівникам як за умови подання заяви, так і без неї (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом), відноситься до заробітної плати, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а отже, є базою для нарахування та утримання єдиного внеску.

Приписами п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Крім того, ч. 2 ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» встановлено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

З матеріалів справи вбачається, що на всі виплати позивача, включені в довідку Управління Державної казначейської служби України у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області від 30.12.2013 року, нарахований єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а. с. 11-12).

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 12.11.14 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.В. Бєлова

Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.