Ухвала суду № 41975895, 12.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

Вн. № 8/551

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

12 грудня 2014 року

м. Київ

№ 826/8093/14

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Санін Б. В. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія»

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві

про

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша паливна компанія» (надалі – Позивач/ТОВ «Перша паливна компанія») до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (надалі – Відповідач/ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить суд:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №0008282207 від 23.12.2013 р.

2. Судові витрати Позивача компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014 р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р., позовні вимоги ТОВ «Перша паливна компанія» було задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.07.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 р. – скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 р. судом було акцентовано увагу на тому, що для винесення обґрунтованого рішення суди попередніх інстанцій необхідно встановити обставини, які не були досліджені.

Так, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, при розгляді даної справи судам необхідно з’ясувати наявність у Позивача ділової мети, спрямованої на досягнення економічного ефекту, у виконання розглядуваних операцій з придбання та подальшого експорту цукру.

Водночас, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2014 р. було акцентовано увагу, що судами попередніх інстанцій не встановлено обставини, які мають значення для вирішення даної справи, а саме: чи були зазначені операції (за умови досягнення поставлених завдань) спрямовані на одержання прибутку; чи було досягнуто платником заплановану мету господарських операцій та у разі її недосягнення встановити, які фактори перешкодили цьому; чи були у платника об’єктивні економічні підстави, не пов’язані з отриманням податкових переваг, для виконання цих операцій; чи було визначено платником ринкові ризики, супутні цим операціям; чи було фактично виділено платником кошти на виконання цих операцій; чи були співрозмірні залучені платником кошти та ресурси для виконання цих операцій з отриманим доходом з точки зору господарської розумності, відповідності дій суб’єкта господарювання звичаям ділового обороту.

Разом з тим, колегією суддів Вищого адміністративного суду України, було зазначено, судам попередніх інстанцій необхідно дослідити обставини щодо фактичного виконання операцій з поставки товариством з обмеженою відповідальністю «Козівський цукровий завод» та товариством з обмеженою відповідальністю «Хоросківський цукровий завод» цукру на адресу Позивача, перевіривши рух активу на шліху від названих постачальників до Позивача (як транспортувався, де зберігався, ким приймався із встановленням посадових осіб постачальника та покупця, задіяних у такому процесі) та встановивши дійсну участь Позивача у розглянутих операціях.

Згідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, 08.12.2014 р. до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. через відділ документального обігу та контролю суду надійшла вказана адміністративна справа №826/8093/14.

Відповідно до положень ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.5 ст.71 КАС України, суд може збирати докази з власної ініціативи, при цьому суд акцентує увагу на тому, що згідно з ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, при розгляді матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у сторін додаткових документів.

Керуючись ст.ст. 104-107 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу до провадження, яка буде розглядатись під головуванням судді Саніна Б.В.

2. Призначити судове засідання 15.01.2015 р. о 11:20 год., що відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1, зал судового засідання № 9.

3. Явку повноважних представників сторін визнати обов’язковою.

4. Зобо’язати Позивача (надати за сім днів до судового засідання):

- надати письмові пояснення по обставинам (та документи на їх підтвердження), на які було акцентовано увагу Вищім адміністративним судом в ухвалі №К/800/53455/13 від 26.11.2014 р.

- надати належним чином засвідчені документи, що підтверджують реальність господарських операцій, зокрема, але не виключно: докази транспортування товарів від контрагентів до Позивача; докази зберігання товарів; приймання на баланс та подальше списання за перевіряймий період; журнал видачі ліцензій на приймання ТМЦ; ліцензії на приймання ТМЦ.

- надати всі інші документи, що на думку Позивача підтверджують протиправність дій Відповідача та реальність господарських операцій.

5. Зобо’язати Відповідача (надати в судове засідання):

- надати письмові пояснення по обставинам (та документи на їх підтвердження), на які було акцентовано увагу Вищім адміністративним судом в ухвалі №К/800/53455/13 від 26.11.2014 р.

- інші документи які мають значення для вирішення справи по суті.

6. Покласти персональну відповідальність за виконання п.5 резолютивної частини ухвали на керівника (або виконуючого обов’язки керівника) ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та довести до його відома про кримінальну відповідальність за умисне невиконання ухвали суду та про адміністративну відповідальність за неповагу до суду.

7. Покласти персональну відповідальність за виконання п.4 резолютивної частини ухвали на керівника (або виконуючого обов’язки керівника) ТОВ «Перша паливна компанія» та довести до його відома про кримінальну відповідальність за умисне невиконання ухвали суду та про адміністративну відповідальність за неповагу до суду.

8. Суд звертає увагу осіб, які беруть участь у справі, що відповідно до ч.2 ст.114 КАС України у разі несвоєчасного надання витребуваних судом доказів та пояснень (без поважних причин), зазначені докази (пояснення) судом не приймаються та справу може бути вирішено на підставі наявних доказів відповідно до ч.6 ст.71 КАС України

У випадку неможливості з’явитись в судове засідання, сторонам подати відповідне повідомлення, в якому вказати обґрунтування поважності неможливості з’явитись до судового засідання та надати відповідні докази, що посвідчують поважність причин.

Суддя Б.В. Санін

Інформація про процесуальні права і обов’язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.