Ухвала суду № 41974392, 22.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2014 рокусправа № 808/9392/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 808/9392/13-а за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових , -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення №080292 від 25.02.2013 року, винесене Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової служби України у Запорізькій області про застосування фінансових санкцій у розмірі 6800 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.11.2012 року стосовно неї оперуповноваженим Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області складено адміністративний протокол серії ЗП № 182739. В протоколі зазначено, що 01.11.2012 о 13-42 годин ОСОБА_1, знаходячись на робочому місці в кафе "Деда Зоя" на центральному ринку у м. Енергодар Запорізькій області, продала дві пляшки слабоалкогольного напою "Шейк" неповнолітній ОСОБА_2, 1997 року народження, не запитавши при цьому її вік". На підставі зазначеного протоколу адміністративною комісією при виконкомі Енергодарської міської ради було винесено постанову від 29.11.2012 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 2 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Зазначену постанову було скасовано Енергодарським міським судом Запорізької області, про що 12.06.2013 року було ухвалено постанову по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 Однак на підставі адміністративного матеріалу від 01.11.2012 було винесено рішення за № 080292 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн., яке позивач просить скасувати як таке, що не відповідає вимогам законності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, Головне управління Міністерства доходів у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи відповідача про те, що позивач, реалізовуючи алкогольні напої та тютюнові вироби, повинен був пересвідчитись в тому, що особа досягла повноліття з метою запобігання правопорушенню та недопущення реалізації алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Таким чином, висновки суду першої інстанції не можуть бути підставою для скасування рішення про застосування фінансових штрафних санкцій, оскільки підставою для їх застосування є виключно факт порушення закону, якого припустився суб'єкт господарювання.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, відповідач у поданому до суду клопотанні, просив проводити апеляційний розгляд без участі його уповноваженого представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 01.11.2012 року оперуповноваженим Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЗП № 182739, в якому зазначено, що: " 01.11.2012 о 13-42, знаходячись на робочому місці в кафе "Деда Зоя" на центральному ринку в м. Енергодар ОСОБА_1 продала дві пляшки слабоалкогольного напою "Шейк" неповнолітній ОСОБА_2, 1997 року народження, не запитавши при цьому її вік".

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 12.06.2013 року скасовано постанову адміністративної комісії від 29.11.2012, якою ОСОБА_1 було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 156 ч. 2 КУпАП. Судом встановлено, що розгляд протоколу було проведено за відсутності ОСОБА_1, що позбавило її гарантованого ст. 59 Конституції України права на захист. На підставі адміністративного матеріалу від 01.11.2012 було винесено рішення за № 080292 про застосування фінансових санкцій в сумі 6800 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про застосування фінансових санкцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції і зазначає наступне.

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до статті 15 зазначеного Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Письмовими доказами, наявними у справі, підтверджується, що дійсної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюном у позивача на час проведення перевірки не було.

Згідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 за № 790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Порядку від 02.06.2003 за №790) однією з підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Статтею 265 КУпАП передбачано, що речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

Як вбачається з матеріалів справи, при складенні протоколу від 01.11.2012 щодо ОСОБА_1 не було вилучено пляшок слабоалкогольних напоїв, які б підтвердили факт продажу неповнолітній цього товару, чеків чи квитанцій, що підтверджується самим протоколом (не заповнено графи про виявлення та вилучення речей для тимчасового зберігання). Відтак, твердження відповідача щодо відсутності необхідності доводити, що проданий товар є слабоалкогольним напоєм є неспроможними, так як відсутній сам речовий доказ, що унеможливлює пересвідчитись у маркуванні на етикетці товару.

Відповідно до ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Проте, така вимога поширюється лише на особу, щодо якої у продавця виник сумнів стосовно її віку. Умовою виявлення факту продажу алкогольних напоїв неповнолітньому є встановлення особи з перевіркою документів, що засвідчує її вік, але закон не вимагає обов'язкового витребовування продавцем у покупця при продажу йому алкогольних напоїв документів, що засвідчують його особу для встановлення віку.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 продала 2 пляшки слабоалкогольного напою особі за відсутності підстав для виникнення сумнівів щодо її віку. Крім того, з пояснень ОСОБА_2, що є в матеріалах перевірки видно, що пояснення від неї відбирались з процесуальними порушеннями за відсутності батьків чи педагога.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що продаж неповнолітній алкогольних напоїв міг бути визнаний порушенням вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" лише в разі наявності обставин, що давали б підстави позивачу сумніватись у його віці або обізнаності продавця щодо неповнолітнього віку покупця.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства доходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року по справі № 808/9392/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 808/9392/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай