Ухвала суду № 41974021, 18.12.2014, Харківський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18.12.2014 р. № 820/20097/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.,

за участі:

представник позивача - Банул О.А.

представник відповідача - Горустовича Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням до Казеного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", в якому просить суд: зупинити видаткові операції Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" шляхом накладення арешту на цінні папери та /або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операції з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу).

В обґрунтування заявлено подання позивач зазначив, що згідно карток особових рахунків платників податків КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" має податковий борг перед бюджетом у сумі 1555427,41 грн. На звернення ДПІ до керівника КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" щодо виділення майна для проведення предмета застави підприємством було надано відповідь з посиланням на ст.77 Господатського кодексу України та відмовою відповідача надавати майно для складання акту опису. Враховуючи не надання документів відповідно запитів податкового органу податковим керуючим було складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №358/25/08326540 від 15.12.2014 року. У зв'язку з тим, що платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом України, податковий орган відповідно до пп. 20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України звернувся до суду з даним поданням.

В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження по справі оскільки наявний спір про право.

Представник позивача в судове засідання прибув, щодо заявленого питання послався на розсуд суду.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав пропозицію суду та просив закрити провадження по справі.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до пп. 20.1.32 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Тобто, необхідною умовою, за якою податковий орган має право звертатись до суду з подання, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) є перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, у разі наявності у підприємства відповідача податкового боргу.

Так, у поданні податковим органом зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1555427,41 грн. який складається з: податок на прибуток - 68070,06 грн., земельний податок - 374278,82 грн., податок на додану вартість - 436246,42 грн., надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення - 6762,80 грн.; надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти - 51075,31 грн., частина чистого прибутку доходу господарських операцій - 618994,00 грн. На підтвердження вказаних обставин податковим органом надано до суду облікову картку платника податку.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що заперечує факт існування вказаної суми податкового боргу, посилаючись на наявність судового рішення, якими ДПІ у Зміївському районі відмовлено у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості з КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", та які не були відображені по особовому рахунку відповідача. Також, відповідач вказав, що згідно рішення Зміївської міської Ради, відповідача звільнено від сплати податку на землю на 2013 рік.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 р. по справі №820/2260/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 р., ДПІ у Зміївському районі відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" заборгованості у сумі 537790,99 грн. в рахунок погашення податкового боргу

Як підтвердив представник податкового органу, на день розгляду справи зазначені суми рахуються у картках особового рахунку КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" як податкова заборгованість, ДПІ у Зміївському районі не списано вказану заборгованість відповідно до рішення суду.

Крім того, у матеріалах справи наявна копія Рішення Зміївської міської ради №8-ХХХІІІ від 19.04.2013 року, яким вирішено звільнити КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"" від сплати податку на землю на 2013 рік.

Вказані обставини спростовує доводи податкової інспекції, наведені у поданні, щодо наявності у відповідача податкового боргу в загальній сумі 1555427,41 грн.

Крім того, матеріалами справи підтверджено та представником позивача в судовому засіданні не заперечувалось, що обставиною, з моменту якої виникло право заявника на звернення до суду з поданням, є складання податковим керуючим Акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №358/25/08326540 від 15.12.2014 року.

Передумовою для складання даного акту слугував лист податкового органу від 15.12.2014 року адресований на ім'я директора КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" з вимогою терміново надати документи які підтверджують законність надання зазначеного майна у податкову заставу та які підтверджують відсутність майна, що не може бути передано у податкову заставу.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підприємство не перешкоджало діяльності податкового керуючого та зазначив, що підприємством надано обґрунтовану відповідь на вказаний лист.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем на вказаний лист було надано відповідь від 18.12.2014 року в якому зазначено, що КП "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" не має можливості надати перелік майна для проведення предмета застави, тому що, по перше, казене підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями, у тому числі податковими, лише коштами що перебувають у його розпорядженні, по-друге, сума податкового боргу підприємства, що рахується в обліку ДПІ у Зміївському районі є спірною, отже не визначено суми предмету застави.

З огляду на наведене, пояснення представників сторін та виходячи із системного аналізу положень ст.183-3 КАС України, судом встановлено у спірних правовідносинах спір про право, тобто предметом спору у даній справі є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме платник податків заперечує існування у нього суми податкового боргу, а також заперечує факт того, що підприємство перешкоджало діяльності податкового керуючого, оскільки підприємством надано обґрунтовану відповідь на вказаний лист

Суд вважає за необхідно зазначити, що спір про право в контексті п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України). При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Згідно ч. 6 ст.183-3 КАС України відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Вказана правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.02.2011 р. №149/11/13-11,

З урахуванням викладеного, відповідні вимоги не можуть бути розглянуті судом у порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, а тому, суд дійшов висновків про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки у спірних правовідносинах наявний спір про право.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Керуючись положеннями ст. 157, 160, 165, 183-3, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2014 року