Постанова № 41972657, 16.12.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р.Справа № 923/1076/14Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,

Суддів Лисенко В.А., Савицького Я.Ф.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Полівода С.А., довіреність № 485/03, дата видачі : 14.11.14р.

від відповідача - Блохін С.В., довіреність № б/н, дата видачі : 15.09.14р.

Розглянувши апеляційні скарги Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області та Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"

на рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р.

по справі № 923/1076/14

за позовом Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"

до Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області

про стягнення 402 579,92грн.,

Встановив:

В липні 2014 року Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" (Далі - Банк) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області (Далі - Державна служба охорони) про стягнення заборгованості в результаті невиконання кредитних зобов'язань за договором про надання овердрафту №16/2013Ю від 30.12.2013р.:

- 326530 грн. 83 коп. - заборгованість за кредитом;

- 37 664 грн. 34 коп. - заборгованість по процентам нарахованих, але не сплачених за період з 30.12.2013р. по 30.06.2014р.;

- 4 830 грн. 87 коп. - заборгованість по процентам нарахованим за період з 01.07.2014р. по 20.07.2014р.;

- 18 446 грн. 76 коп. - пеня за прострочений кредит;

- 1471 грн. 32 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач не визнає позовні вимоги та зазначає, що в нього було в установі цього банку відкрито чотири рахунки, в тому числі і за умовами кредитного договору. Також 30.12.2013р. між сторонами був укладений договір застави №16/2013Ю/МПК-1 та договір уступки вимоги з відкладальною умовою. Відповідач пояснив, що він належним чином виконував договірні зобов'язання за кредитним договором.

Після введення тимчасової адміністрації на вищезазначених рахунках зберігалися кошти, які належали відповідачу. Однак, Банк відмовив відповідачу у проведенні платежів на загальну суму 259652грн. 27 коп. Зазначена сума до цього часу обліковується на рахунках банку. Для врегулювання питання погашення овердрафту на адресу позивача неодноразово направлялись відповідачем вимоги щодо перерахування зазначених грошових коштів, але в результаті бездіяльності позивача вказані дії не дали відповідачу бажаного результату.

На думку відповідача із ситуації , яка склалась у правовідносинах між ним та Банком слід застосувати правила ст.606 ЦК України та припинити зобов'язання оскільки поєднуються в одній особі і зобов'язання боржника та кредитора, бо відповідач є по відношенню до позивача як боржником за кредитним договором так і кредитором за договорами обслуговування банківського рахунку. Відповідач пояснив, що він скористався правом, визначеним ст. 601 ЦК України щодо звернення з вимогою про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання, яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Відповідач пояснив, що він листом № 17/5-2112/Мд від 06.06.14 звернувся до позивача з заявою про зарахування однорідних вимог на суму 255835 грн. 55 коп. Відповіді на зазначену заяву від позивача не надходило, тому відповідач вважає, що його зобов'язання за кредитним договором припинені.

Крім того, відповідач зазначає, що на рахунку № 26008057345003, який був відкритий за умовами кредитного договору обліковуються на сьогодні кошти у сумі 5447грн. 93 коп., тому просить суд зменшити на цю суму тіло кредиту. Також відповідач надав докази, що після порушення провадження у даній справі він добровільно сплатив 66334 грн.76 коп. за тілом кредиту та суму нарахованих відсотків 37664 грн.34 коп., що підтверджується відповідними платіжними документами.

Щодо нарахованої пені відповідач вважає, що вона нарахована безпідставно, оскільки у нього відсутня вина у невиконанні зобов'язань за кредитним договором. З урахуванням викладених обставин, відповідач просив припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р., винесеним суддею Немченко Л.М., позов задоволено частково.

Місцевий господарський суд стягнув з Державної служби охорони на користь Банку суму по кредиту в розмірі 254748,14 грн. та судового збору 7271,56 грн.

Крім того, суд припинив провадження по справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі - 66334,76 грн. та суми відсотків - 42495,21грн..

27 жовтня 2014 року до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Державна служба України із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р., в якій просила скасувати дане рішення в частині стягнення з них суми кредиту в розмірі 254748,14 грн. та судового збору в розмірі 7271,56 грн.. Припинити провадження у справі за відсутністю між сторонами предмету спору.

В обґрунтування апеляційної скарги, Державна служба України вважає, що вони по відношенню до позивача є як боржником (за кредитним договором №16/2013Ю від 30.12.2013), так і кредитором (за договорами банківського рахунку №57345 від 13.08.2012).

Відповідач зазначає, що залишку грошових коштів на його рахунках було достатньо для повного виконання грошового зобов'язання за Договором овердрафту №16/2013Ю від 30.12.2013.

На думку Відповідача, зобов'язання за кредитним договором №16/2013Ю від 30.12.2013 є припиненим у зв'язку з поєднанням відповідача в одній особі як боржника так і кредитора на суму 268.667,36 грн..

Не погоджуючись із даним рішенням, 28.10.2014р. Банк звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просив змінити рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р.. Стягнути з відповідача заборгованість за договором в розмірі 293749,90 грн..

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Позивач зазначає, що залік грошових коштів у розмірі 5447,93 грн. в рахунок погашення кредиту (овердрафту) заборонено, а тому висновок суду першої інстанції про таку можливість є помилковим.

Крім того, Банк вважає, що відмова судом першої інстанції у стягненні з Відповідача пені та процентів не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, між сторонами був укладений договір про надання овердрафту № 16/2013Ю від 30.12.2013 року, згідно якого відповідачу був наданий кредит у формі овердрафту з лімітом в розмірі 700 000 гривень 00 копійок, строком користування по "30" червня 2014 року, зі сплатою 22,0 процентів річних за користування кредитними коштами. (а.с.6-9)

У відповідності до п. 1.2, 1.3. кредитного договору - овердрафт надається за поточним рахунком позичальника № 26008057345003, відкритим позичальнику в АТ "БРОКБІЗНЕСАНК", код банку (МФО) 300249, місто Київ. Надання овердрафту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку платіжних документів позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 2.1. кредитного договору кредитування позичальника у формі овердрафту здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором, з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше, ніж 90 календарних днів. Початком періоду безперервного користування овердрафтом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувала заборгованість позичальника за овердрафтом. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксована відсутність заборгованості позичальника за овердрафтом. У разі, якщо в день визначений п. 1.5. цього договору, позичальник не здійснить погашення заборгованості по поточному рахунку, заборгованість позичальника по поточному рахунку вважається простроченою з робочого дня, наступного за датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом або за датою, визначеною п. 1.5. цього договору, і банк здійснює нарахування процентів на суму овердрафту за фіксованою процентною ставкою в розмірі 27,0 процентів річних.

На виконання умов договору позивачем було відкрито рахунок №26008057345003

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а також якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи із положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.п. 2.1. кредитного договору, максимальний період безперервного користування відповідачем кредиту (овердрафту) повинен бути не більше, ніж 90 календарних днів. Згідно виписки рахунку №91291057345005, позивач почав користуватись кредитом 30.12.2013 року, а 90-денний період безперервного користування кредитом (овердрафтом) спливає 29.03.2014 року.

Станом на 31.03.2014 року, відповідач мав період безперервного користування кредитом (овердрафтом) більше 90 днів, при цьому маючи заборгованість у розмірі 326530,83 грн.

Дана заборгованість за умовами п. 2.1. кредитного договору визнається простроченою, на яку позивачем здійснюється нарахування процентів на суму кредиту (овердрафту) за фіксованою ставкою 27,0 процентів річних тощо.

Місцевим господарським судом встановлено, що Постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 107 "Про віднесення ПАТ "Брокбізнесбанк" до категорії неплатежспроможних", а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014 прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в ПАТ "Брокбізнезбанк".

У відповідності до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 року № 45, починаючи з 11.06.2014 року, у відношенні позивача розпочато процедуру ліквідації.

Починаючи з 11.06.2014 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" та призначив уповноважену особу на ліквідацію, яка в своїй діяльності керується Законом України від 23.02.2012 року за № 4152-ІV "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". (а.с.21)

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 46 вищезгаданого Закону уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені частиною другою статті 37 Закону. За змістом п.п. 1, 2, 5 ч. 2 ст. 37 Закону - Уповноважена особа має право:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Виходячи із змісту вищенаведених положень ст.ст. 46, 48, 37 Закону - Фонд з дня оголошення ліквідації банку та призначення уповноваженої особи на ліквідацію, усі повноваження органів управління та контролю банку припиняються та одночасно переходять до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію.

Відповідно до ст.2 Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

У зв'язку з цим, повернення коштів, які знаходилися на рахунках банку мають проводити у порядку визначеному ст.44-52 вищезгаданого Закону, а саме шляхом звернення кредиторів з відповідною вимогою на протязі 30 днів з дня оголошення про ліквідацію банку.

Відповідач Листом від 06.06.2014р. №17/5-2112/Мд звернувся до Позивача із вимогою про зарахування однорідних вимог, в той час як тимчасова адміністрація була призначена 28.02.2014. Таким чином, позивач на день звернення відповідача вчиняв дії в межах визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи вищезазначене, судова колегія не може погодитись із доводами відповідача стосовно відсутності в нього заборгованості за кредитним договором, яка припинена шляхом зарахуванням однорідних вимог на підставі звернення останнього з відповідним листом.

Отже, судова колегія, погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позивачем доведено факт наявності на день звернення до суду заборгованості за кредитним договором у сумі 326 530 грн. 83коп. Після порушення провадження у справі відповідач частково добровільно перерахував частину коштів на погашення цієї заборгованості у сумі 66334 грн.76 коп., що підтверджено платіжними дорученнями.

При таких обставинах суд першої інстанції правомірно припинив провадження в частині стягнення суми заборгованості на суму 66334 грн. 76 коп., за відсутності предмету спору.

Крім того, місцевим господарським судом встановлено, що на день розгляду справи на р/р № 26008057345003 обліковується сума 5447 грн. 93 коп., що підтверджено банківським витягом, а тому судова колегія вважає, що зазначена сума має бути залікована в рахунок погашення суми заборгованості в ході виконання своїх повноважень щодо здійснення ліквідаційної процедури уповноваженою особою Фонду, що не суперечить повноваженням уповноваженої особи, визначених ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно ч. 1. ст. 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом статті 536 Цивільного Кодексу України - за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

У відповідності до п.п. 1.6., 2.1., 2.5., 2.7. кредитного договору позивачем нараховано за період з 30.12.2013 року по 20.07.2014 року включно процентів за користування відповідачем кредитом (овердрафтом) у розмірі 54 825 грн. 48 коп., з них сплачено - 12 330 грн. 27 коп., залишок простроченої заборгованості по процентам складає 42495 грн. 21 коп.

Позивачем заявлено до стягнення суму нарахованих та несплачених процентів 42495 грн. 21 коп.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач добровільно перерахував нараховану заборгованість по процентам, що підтвердив платіжними документами, доданими до справи. Позивач зазначений факт підтвердив, тому місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі в цій частині позовних вимог.

За змістом положень ст. 549-552 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Згідно 5.1. Кредитного договору - за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом в день закінчення періоду безперервного користування овердрафтом та/або за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач нарахував пеню з урахуванням збільшення, станом на 01.10.2014 року, за несвоєчасне погашення кредиту (овердрафту), яка склала - 31797грн. 98 коп., та пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (овердрафтом), яка склала - 1755 грн. 09 коп.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення . Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (стаття 614 ЦК України).

До того, матеріалами справи підтверджено те, що у відповідача були кошти, які обліковувались на рахунках в ПАТ "Брокбізнесбанк": на рахунку №26000057345001 - сума 106843грн. 16 коп., на р/р 26009057345002 - 154 684 грн. 55 коп., на р/р 26089057345000 -1 691грн. 42 коп., на р/р 26008057345003 -5 447 грн. 93 коп., а всього 268 667 грн. 36 коп.

Зазначених коштів було достатньо для виконання договірних зобов'язань щодо погашення суми боргу та нарахованих відсотків. Відповідач неодноразово намагався врегулювати погашення боргу за овердрафтом, звертаючись до банку щодо перерахування коштів в рахунок погашення боргу, що підтверджено листами № 17/5-1407 від 17.04.2014, № 17/10-2533 від 07.07.2014. Намагався вирішити питання щодо припинення грошових зобов'язань шляхом проведення зарахування однорідних вимог, що підтверджено листом № 17/5-2112/Мд від 06.06.2014.

Однак, перерахування коштів або проведення заліку було неможливо провести у зв'язку із обмеженнями, встановленими ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який розповсюджувався в той час та вищезгадані правовідносини.

Враховуючи дані обставини справи, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду, що відповідачем було здійснено всіх залежних від нього заходів спрямованих на своєчасне виконання грошового зобов'язання за договором № 16/2013Ю від 30.12.2013.

А тому зазначене дає всі підстави зробити висновки про недоведеність вини відповідача, у невиконанні своїх договірних зобов'язань.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційні скарги Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ в Херсонській області та Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 07.10.2014р. по справі № 923/1076/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 19.12.2014р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Лисенко В.А.

Суддя Савицький Я.Ф.