Постанова № 41971790, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2014 року Справа № 904/6318/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Тітов М.І., довіреність № 26/10-14-175 від 17.12.14, представник;

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 904/6318/14

За позовом Державного підприємства "Підприємство Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)", м. Жовті Води

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 111 053,29 грн.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року по справі № 904/6318/14 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" м. Дніпропетровськ, на користь Державного підприємства "Підприємство Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)" Дніпропетровська область, м. Жовті Води, заборгованість за виконані роботи у сумі 94 452,00грн., 3% річних у сумі 4 254,71грн., втрати від інфляції у сумі 12 329,03грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 220,71грн. ( а.с.42-43;т.1).

Рішення обґрунтоване неналежним виконанням відповідачем умов Договору № Г-5 від 14 грудня 2012року по оплаті виготовленої продукції - кришки люка вантажного напів-вагона на суму 151 452,00грн., яка була оплачена відповідачем частково. Залишок несплаченої суми становить 94 452,00грн. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачу за період часу з жовтня 2013року по червень 2014року включно нараховані втрати від інфляції у сумі 12 329,03грн. та три відсотки річних за період з 17 травня 2013року по 04 серпня 2013року у сумі 4 272,26грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, до господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати , прийняти нове рішення, яким у позові Державному підприємству "Підприємство Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)", м. Жовті Води до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ про стягнення грошової суми відмовити, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник посилається на те, що судом під час розгляду справи не було створено необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи та не здійснено заходів з метою повного та всебічного розгляду справи по суті, і тому при винесенні рішення судом не були досліджені та оцінені всі докази, що мають значення для справи, не в повній мірі з'ясовані обставини справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, що з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права і відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування такого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, який послався на порушення відповідачем умов Договору, як на підставу свого позову, до суду не надав будь-яких банківських документів щодо поточного розміру існуючого боргу за вказаним Договором, однак суд так і не отримавши зазначених відомостей, виніс рішення на користь позивача.

Також скаржник зазначає, що рішення було винесено без представника відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу Державне підприємство "Підприємство Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)", м. Жовті Води просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Представник відповідача не скористався правом участі в судовому засіданні (стаття 22 Господарського процесуального кодексу України), про час та місце повідомлений належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2014року зі штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013року № 28.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника скаржника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

14 грудня 2012року між Державним підприємством "Підприємство Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" (замовник) укладений Договір №Г-15 ( далі Договір) на виготовлення продукції.

Відповідно до пункту 1.1 Договору виконавець зобов'язується виконати роботу по виготовленню з власних матеріалів кришки люку вантажного напіввагону креслення 9919.54.000УСБ за завданням замовника, за власною технологією і на власному обладнанні, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013року (пункт 12.1. Договору).

Орієнтовний загальний обсяг роботи - 500 штук в рік, загальний термін виконання роботи протягом 2013 року. Загальна вартість робіт 1 081 800,00грн., у тому числі ПДВ (пункти 1.2-1.4 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна роботи визначена калькуляцією та погоджена замовником і становить 2 163,6грн. Ціна роботи підлягає перегляду при встановленні нового рівня мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2013року".

Виконавець зобов'язаний виконати роботи по виготовленню продукції за письмовим завданням у термін протягом відповідного планового місяця. Датою виконання роботи з виготовлення продукції є дата підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт без зауважень. Замовник зобов'язаний прийняти по акту здачі-приймання виконаних робіт вчасно виконану належним чином роботу і оплатити в строк, встановлений в пункті 4.1. Договору (пункт 3.2. Договору).

Державне підприємство "Підприємство Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)" виконало роботи по виготовленню кришки люка вантажного напіввагону в повному обсязі на суму 151 452,00грн. кількістю 70 шт., про що складено акт здачі-приймання виконаних робіт № 6 від 14 травня 2013 року, підписаний посадовими особами сторін і підпис яких засвідчено печатками, без зауважень ( а.с. 16; т.1).

Згідно пункту 4.1. Договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця передплату (аванс) у розмірі 50% від вартості робіт на виготовлення продукції до 1-го числа відповідного планового місяця, у разі надання в порядку визначеному пунктом 3.1. договору письмового завдання на цей місяць.

Остаточний розрахунок по відповідному плановому місяцю замовник виконує шляхом перерахування вартості виконаних виконавцем робіт за мінусом передоплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та відвантаження продукції (пункт 4.2. Договору).

Вартість виконаних робіт частково оплачена відповідачем, залишок несплаченої суми становить 94 452,00грн.

28 січня 2014року на адресу відповідача направлена претензія за вих. №26/20-23П від 26 січня 2014року, яка залишена без відповіді ( а.с.18-20).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" своєчасно не здійснило повного розрахунку за виконану роботу підряднику, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 94 452,00грн., що і є причиною спору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. Акт № 6 здачі-приймання виконаних робіт на суму 151 452,00грн. кількістю 70 штук, підписаний сторонами 14 травня 2013року., отже, строк оплати виконаних робіт настав 17 травня 2013року.

Доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 94 452,00грн. відповідачем до суду не надано. До виконаних робіт, вказаних в акті, відповідач зауважень не надав і прийняв підрядні роботи на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 94 452,00грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 17 травня 2013року по 04 серпня 2014року у сумі 4 272,26грн.

Оскільки при проведенні розрахунку трьох відсотків річних позивачем невірно визначено дату прострочки (прострочка виконання зобов'язання настає з 18 травня 2013року, а 17 травня 2013року є останнім днем оплати), не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання (пункт 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"), вимоги позивача про стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково за період з 18 травня 2013року по 04 серпня 2014року у сумі 4 254,71грн.:

за період з 18 травня 2014року по 22 липня 2013року на суму боргу 151 452,00грн. - 821,58грн.,

за період з 23 липня 2013року по 15 серпня 2013року на суму 141 452,00грн. - 279,00грн.,

за період з 16 серпня 2013року по 26 серпня 2013року на суму 131452,00грн.- 118,84грн.,

за період з 27 серпня 2013року по 13 листопада 2013року на суму 121 452,00грн. - 788,60грн.

за період з 14 листопада 2013року по 27 лютого 2014року на суму 111 452,00грн. - 971,00грн.

за період з 28 лютого 2013року по 24 квітня 2014року на суму 101 452,00грн. - 466,95грн.

за період з 25 квітня 2014року по 30 червня 2014року на суму 98 452,00грн. - 542,16грн.

за період з 01 липня 2014року по 17 липня 2014року на суму 96 452,00грн. - 126,84 грн.,

за період з 18 липня 2014року по 04 серпня 2014року на суму 94 452,00грн.- 139,74грн.

Також позивач просить стягнути суму втрат від інфляції за період з жовтня 2013року по червень 2014року у розмірі 12 329,03грн.

Розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з жовтня 2013року по червень 2014року здійснено у відповідності до листа Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

Таким чином, позовні вимоги позивача є правомірними і підлягають задоволенню частково у сумі 111 035,74грн. (94 452,00грн. - основний борг +4 254,71грн. - три відсотки річних + 12 329,03 - втрати від інфляції).

Доводи скаржника про те, що оскільки позивачем не надано банківських документів щодо поточного розміру існуючого боргу за спірним договором , то суд безпідставно задовольнив позовні вимоги, до уваги не приймаються, так як зазначалось вище виконання робіт по виготовленню кришки люка вантажного на піввагону в повному обсязі на суму 151452,0 грн. кількістю 70 шт. по Договору від 14 грудня 2012 року № Г-15 підтверджено первинними документами актами здачі-приймання виконаних робіт без зауважень, що передбачено пунктом 6.4 вказаного Договору.

Щодо доводів скаржника про неможливість явки представника в судове засідання, слід зазначити, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце засідання. Про що свідчить поштове повідомлення ( а.с. 23; т.1 ), а отже не був позбавлений направити в судове засідання іншого повноважного представника, надати необхідні докази, відзив на позовну заяву, де викласти всі свої заперечення на позов.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року.

Підстави для зміни або скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року по справі № 904/6318/14, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м.Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2014 року у справі № 904/6318/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 грудня 2014 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник