Постанова № 41971770, 15.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2014 року Справа № 904/6301/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Пруднікова В.В.-доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Широбокової Л.П.

при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.

Представники сторін:

від позивача: Лукіш М.А., довіреність № 16044 від 11.08.14, представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.14р.

у справі № 904/6301/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування в сумі 176 738,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.14р. у справі № 904/6301/14 (суддя Красота О.І.) позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" 167 074 грн. 07 коп. - основного боргу, 6 481 грн. 06 коп. - пені, 893 грн. 24 коп. - 3% річних, 2 290 грн. 58 коп. - інфляційних втрат.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не врахував фінансовий стан відповідача на момент прийняття рішення та неспроможність його виконання, що свідчить про неповне з'ясування всіх обставин справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить, виходячи з наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

(експедитор) та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (клієнт) укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 146 ТЕО/531122573 від 10.12.12р.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 договору Експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування Клієнта, в рамках якого Експедитор надає Клієнту за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі. Експедитор здійснює ТЕО з урахуванням вимог нормативних документів (Статут залізниць України, Правила перевезень вантажів, Тарифне керівництво № 1), Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), Конвенцію про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ), Тарифною політикою залізниць країн-учасниць СНД на перевезення в міжнародному сполученні і чинним законодавством України.

За змістом п 3.2 договору загальна сума визначається на підставі всіх актів, оформлених сторонами порядком, передбаченим Договором.

Порядок розрахунків за надані послуги визначено розділом 3 даного договору. Так згідно з п.п. 3.3, 3.8 договору клієнт здійснює попередню оплату вартості транспортно-експедиторського обслуговування та плати послуг Експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора в розмірі 100% від розрахункової вартості здійснення транспортно-експедиторського обслуговування та плати послуг Експедитора, в строк не пізніше 2-х банківських днів до початку перевезення на підставі рахунку Експедитора. На підставі підписаних актів Клієнт здійснює остаточні розрахунки з Експедитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення акта на підставі рахунку.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Пунктом 1 ст.ст. 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до умов укладеного договору позивачем у травні-червні 2014р. надано відповідачу послуги з транспортного експедирування вантажів, на суму 167074, 07 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами надання послуг №№ 23/1182 від 31.05.14р., 24/1183 від 31.05.14р., 25/1285 від 31.05.14р., 6/1514 від 30.06.14р. які підписані відповідачем без запечеречень (а.с. 16-22).

Відповідно до вимог п.п. 2.3.3, 2.3.4 договору відповідачу було передано акти надання послуг, рахунки на оплату цих послуг. Факт отримання відповідачем актів надання послуг та рахунків на їх оплату підтверджується супровідними листами №№ 11246 від 04.06.14р., 13243 від 03.07.14р. (а.с. 23,24), які містять відмітку представника відповідача про їх отримання.

Відповідно до зазначених супровідних листів, акти надання послуг № 25/1225 від 31.05.14р., № 23/1182 від 31.05.14р.; № 24/1183 від 31.05.14р. та рахунки № 1249 від 31.05.14р., № 1253 від 31.05.14р. отримано представником відповідача - 05.06.14р., акт надання послуг № 26/1514 від 30.06.14р. та рахунок №1484 від 30.06.14р. - 04.07.14р.

Як зазначалось вище, пунктом 3.8 договору визначено строки здійснення оплати наданих послуг, а саме протягом 3-х банківських днів з моменту отримання акту на підставі рахунку. Виходячи з встановленої дати отримання відповідачем актів наданих послуг та рахунків на їх оплату, відповідач повинен був здійснити оплату актів №№ 25/1225, 24/1183, 23/1182 у строк до 10.06.14р. включно, акту № 26/1514 у строк до 09.07.14р. включно.

Докази оплати вартості наданих позивачем послуг у сумі 167074, 07 грн. відповідач не надав.

За даних обставин судом першої інстанції вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу - 167074, 07 грн. задоволено правомірно.

Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.4 договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплат рахунків Експедитора, передбачених п. 3.8 договору, клієнт сплачує Експедитору пеню, розраховану, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період прострочення оплати рахунків Експедитора, за кожен день прострочення.

Факт прострочки оплати відповідачем надання йому послуг, підтверджується матеріалами справи, тому вимоги позивача щодо стягнення пені за період з 11.06.14р. -15.08.14р. у сумі 6481, 06 грн., річних у сумі 893, 24 грн. та інфляційних втрат у сумі 2 290, 58 грн. за вказаний період також місцевим господарським судом задоволено обґрунтовано. Розрахунок пені, річних та інфляційних втрат позивачем здійснено з урахуванням умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідачем заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду строком на 3 місяці з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи Позивача так і заперечення Відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку розстрочки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що посилання відповідача на скрутне фінансове становище підприємства внаслідок скорочення обсягів збуту продукції, погіршення політичної ситуації в країні, а також зниження світових цін на продукцію, що виробляється підприємством та подорожчання енергоносіїв, транспортних видатків, вартості сировини та відсутність резервних збережень, у зв'язку з витратою їх на господарські потребі підприємства не є тими доказами, що ускладнюють виконання рішення суду.

За даних обставин підстав для задоволення клопотання про розстрочку виконання рішення колегія суддів не знаходить.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не можуть служити підставою для зміни чи скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2014р. у справі №904/6301/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод"

- без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Постанову виготовлено в повному обсязі 18.12.14р.

Головуючий суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна