Постанова № 41971266, 17.12.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 року Справа № 904/8864/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Прокопенко А.Є.

При секретарі Ситніковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Близнюкова С.І., довіреність № 633 від 24.03.14, представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2014 року у справі №904/8864/14

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», Запорізька область, м. Енергодар

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтобудсервіс», м. Дніпропетровськ

про стягнення 250 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 року (суддя Красота О.І.) позовна заява і додані до неї документи повернуті позивачу - Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція".

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія" "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги у якості доказів надіслання позовної заяви, долучений до позову лист з описом вкладення, посвідчений працівником поштового відділення.

Крім того, апелянт вважає, що суд безпідставно зазначив про порушення позивачем п.2 ч.1 ст. 63 ГПК України, оскільки в позовній заяві зазначені повні найменування сторін та їх поштові адреси. На думку апелянта, не відповідність реквізитів відповідача, вказаних у позовній заяві тим реквізитам, що містяться у ЄДРПОУ не є підставою для повернення заяви, оскільки означені реквізити були зазначені відповідачем у договорі та у накладних, які підтверджують факти поставки.

Всі ці обставини, на думку позивача, є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 17.12.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 12.12.2014 року справу було розглянуто у складі: Березкіна О.В. (головуючий), суддів Дарміна М.О., Прокопенко А.Є.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтобудсервіс», вказавши юридичну адресу: 49126, м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, ж/м Сокіл-1, корпус 8/62, код ОКПО 32350959.

Повертаючи позовну заяву, господарський суд першої інстанції виходив з того, що по-перше, у позовній заяві відсутні посилання на докази, що підтверджують факт поставки товару з порушенням умов Договору і відсутні посилання на докази, які свідчать про оплату товару; по-друге, що у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, оскільки ідентифікаційний код відповідача не відповідає назві юридичної особи, яка зареєстрована за цим кодом: згідно витягам з Держреєстру, під кодом - 32350959 знаходиться ТОВ "Цепта", а не ТОВ "Нафтобудсервіс", який має інший юридичний адрес.

Крім того, суд виходив з того, що не подано належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки позивачем не долучений до позовної заяви розрахунковий документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем були долучені докази направлення копії позовної заяви відповідачу, а саме: оригінали опису вкладення в реєстрований лист з оголошеною цінністю і з повідомленням про вручення та оригінал реєстру відправленої кореспонденції.

На вказаному описі міститься відтиск штампу поштового відділення від 06.11.2014 р. та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення.

Згідно зі ст. 32 ГПК України опис вкладення в цінний лист із відтиском штампу поштового відділення від 06.11.2014 р. є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву його вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд міг витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Таким чином, висновки суду про відсутність доказів направлення позовної заяви є необґрунтованими.

Крім того, вони спростовуються наданим позивачем до апеляційної скарги повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.11.2014 року відповідачу за адресою, зазначеній у позовній заяві.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначено в ст. 54 ГПК України, зокрема, позовна заява повинна містити найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і рахунки сторін у банківських установах.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційною інстанцією, позовна заява містить найменування сторін, у тому числі й відповідача, вказано його повну адресу та банківські реквізити, код ЄДРПОУ 32350959, який зазначений в договорі №25(2)07УК від 09.02.2007 р. постачання продукції, який підписано і скріплено печаткою директора ТОВ "Нафтобудсервіс" з відповідним кодом ЄДРПОУ, який і зазначено у позовній заяві.

За таких обставин посилання суду першої інстанції про порушення позивачем вимог, передбачених ст. 54 ГПК України, є безпідставним.

При цьому, фактичне місцезнаходження відповідача за іншими адресами, про які зазначає місцевий господарський суд, а також, які не збігаються з зареєстрованою адресою в єдиному державному реєстрі, не має значення для застосування вимог ст. 56 ГПК України.

Відповідно до статті 63 ГПК України перелік підстав для повернення позовної заяви без розгляду є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню, тому колегія суддів вважає, що повертаючи матеріали позовної заяви місцевий господарський суд вийшов за межі підстав передбачених ст. 63 ГПК України, що у відповідності до ст. 106 ГПК України є підставою для скасування ухвали господарського суду першої інстанції та передачі справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.101,103-106 ГПК Украни, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2014 р. - скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст виготовлено 19.12.2014 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя А.Є. Прокопенко