Ухвала суду № 41971123, 19.12.2014, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37598/14-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" грудня 2014 р. м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський деревообробний комбінат», Київська міська ради, Київська міська державна адміністрація про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський деревообробний комбінат», Київська міська ради, Київська міська державна адміністрація про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: про зобов'язання ПАТ «Київський деревообробний комбінат», Київську міську раду та її виконавчий орган Київську міську державну адміністрацію укласти договір про безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Києва гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та про зобов'язання ПАТ «Київський деревообробний комбінат» передати, а Київську міську раду та її виконавчий орган Київську міську державну адміністрацію прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Києва гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом складання акту прийому-передачі даного гуртожитку.

Разом з тим, вказана позовна заява не може бути прийнята до її розгляду у порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року № 3 у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання у належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків (стаття 25 Закону України від 4 вересня 2008 року № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків») тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002 відповідно до статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З цього конституційного положення у системному взаємозв'язку з положеннями статті 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, випливає, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а місцеве самоврядування слід розглядати як форму здійснення народом влади, яка визнається і гарантується в Україні (стаття 7 Конституції України). Конституція України (стаття 140) визначає місцеве самоврядування як право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Такому конституційному змісту інституту місцевого самоврядування властиві принаймні дві найважливіші ознаки. Це - самостійність територіальної громади, органів місцевого самоврядування у вирішенні певного кола питань і те, що предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року.

Системний аналіз положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ч. 1 ст.10, ст.ст. 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 1 квітня 2010 року № 10-рп/2010).

Отже, як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують питання і щодо укладення договору про безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Києва гуртожитку та його прийняття.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року № 8 справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З огляду на положення ч. 2 ст. 17 КАС України спори, в яких урегульовані нормативно визначеною процедурою управлінські дії суб'єкта владних повноважень, пов'язані з реалізацією житлових прав фізичних осіб (щодо обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нагляду і контролю за забезпеченням реалізації права громадян України на житло, додержання правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків тощо), є публічно-правовими і розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа про зобов'язання ПАТ «Київський деревообробний комбінат», Київську міську раду та її виконавчий орган Київську міську державну адміністрацію укласти договір про безоплатну передачу у комунальну власність територіальної громади м. Києва гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та про зобов'язання ПАТ «Київський деревообробний комбінат» передати, а Київську міську раду та її виконавчий орган Київську міську державну адміністрацію прийняти у комунальну власність територіальної громади м. Києва гуртожиток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом складання акту прийому-передачі даного гуртожитку є справою адміністративної юрисдикції відповідно до ст. 17 КАС України.

За таких обставин, вважаю за необхідне відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 121 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі, оскільки така позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відповідно до закону має бути подана до відповідного адміністративного суду.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський деревообробний комбінат», Київська міська ради, Київська міська державна адміністрація про зобов'язання вчинити певні дії.

Повернути позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., сплачений за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -380 04 897; рахунок отримувача - 312 142 067 00007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача - 82 00 19; відповідно до квитанції № 0.0.325001003.1 від 11 грудня 2014 року.

Ухвала суду може бути оскаржена через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя Батрин О.В.