Ухвала суду № 41970877, 17.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2958/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Телерадіокомпанія «Інтелектуальні кабельні системи» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Чернігівській області № 0001052201/282 від 19.05.2014 року..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Прилуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Інтелектуальні кабельні системи" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ «Компанія «Сельта», ПП «Марсбуд» за період з 01.07.2012 по 30.07.2013. За результатами перевірки складений акт від 05.05.2014 № 255/22/25619166 (том №1, а.с.19-38).

На підставі акту перевірки Прилуцької ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0001052201/282 від 19 травня 2014 року (форма Р), яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 64482,50 грн., в тому числі 51586,00 грн. основного платежу та 12896,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, вважаючи дане податкове повідомлення-рішення неправомірним, звернувся до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону №996.

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Телерадіокомпанія «Інтелектуальні кабельні системи» у перевіряємий період співпрацювало з ТОВ «Компанія «Сельта», що підтверджується технічними завданнями від 05.07.2012, від 10.08.2012, від 27.08.2012, від 19.09.2012, від 02.10.2012, від 03.11.2012, від 20.11.2012 (том №1, а.с.67-84); актами про надання послуг (виконання робіт) від 31.08.2012 №31081, від 25.09.2012 №25097, від 22.11.2012 №22111, від 17.08.2012 №17081, від 17.10.2012 №171011, від 03.12.2012 №03121, від 18.07.2012 №1807/1(том №2, а.с.8-14).

Позивач належним чином розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.06.2013 №218, від 20.05.2013 №175, від 22.04.2013 №135, від 19.03.2013 №99, від 26.02.2013 №82, від 22.07.2013 №261, від 12.02.2013 №49 (том №1, а.с.216-219).

ТОВ «Компанія «Сельта» було виписано податкові накладні від 17.08.2012 №73, від 18.07.2012 №41, від 31.08.2012 №136, від 17.10.2012 №60, від 22.11.2012 №62, від 03.12.2012 №2, від 25.09.2012 №65 (том №2, а.с.1-7).

Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується випискою з журналу (том №1, а.с.249).

Дана операція була відображена в податковому обліку позивача, що підтверджується витягами з податкових декларацій, реєстром отриманих та виданих податкових наданих (том №2, а.с.15-29).

Також, під час проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ було встановлено, що Приватне підприємство «Телерадіокомпанія «Інтелектуальні кабельні системи» у перевіряємий період співпрацювало з ПП «Марсбуд», що підтверджується технічними завдання від 04.02.2013, від 20.02.2013, від 18.03.2013, від 06.03.2013, від 10.04.2013, від 08.05.2013, від 17.06.2013, від 08.07.2013 (том №1, а.с.99-127); актами про надання послуг (виконання робіт) від 22.04.2013 №2204-1, від 22.07.2013 №2207-1, від 21.05.2013 №2105-1, від 12.02.2013 №1202-2, від 26.02.2013 №2602-1, від 19.03.2013 №1903-1; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-2106-2 (том №1, а.с.227-233).

Позивач належним чином розрахувався за надані послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.06.2013 №218, від 20.05.2013 №175, від 22.04.2013 №135, від 19.03.2013 №99, від 26.02.2013 №82, від 22.07.2013 №261, від 12.02.2013 №49 (том №1, а.с.216-219).

ПП «Марсбуд» було виписано податкові накладні від 19.03.2013 №37, від 21.06.2013 №32, від 22.07.2013 №30, від 22.04.2013 №33, від 21052013 №23, від 26.02.2013 №42, від 12.02.2013 №26 (том №1, а.с.220-227).

Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується випискою з журналу (том №1, а.с.215).

Дана операція була відображена в податковому обліку позивача, що підтверджується витягами з податкових декларацій, реєстром отриманих та виданих податкових накладних (том №1, а.с.234-248).

Крім того, на підтвердження використання наданих робіт (послуг) у господарській діяльності позивачем в судове засідання були надані фотокартки об'єктів, де здійснювались роботи (том №2, а.с.35-39).

Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що Прилуцька ОДПІ зробила висновки про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентами на підставі висновків актів перевірок: від 25.11.2013 №2496/26-55-22-08/38347350 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Марсбуд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Київський Машинобудівний Завод» за період з 01.06.2013 по 31.08.2013»; від 05.11.2013 №2112/26-55-22-08/38347350 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Марсбуд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Київський Машинобудівельний Завод» за період з 01.05.2013 по 31.05.2013»; від 10.12.2013 №2858/26-55-22-08/35534315 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Сельта» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 31.12.2012». якими встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців за перевіряє мий період відповідно до пп.48.5.1 п.48.5, п.48.7 ст.48, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про не підтвердження реальності здійснення господарської операції, зроблено без дослідження договорів, первинних та інших документів ПП «Марсбуд», ТОВ «Компанія «Сельта».

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач неправомірно донарахував позивачу податок на додану вартість.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що оскаржувані податкове повідомлення-рішення не можна визнати законним та обґрунтованим.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.