Рішення № 41970765, 15.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23075/14 15.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 68 606 027,85 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Дмітрішин Д. М. - представник за довіреністю

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Боклан А. А. - представник за довіреністю

від третьої особи: Костюков Д. І. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ" заборгованості за кредитним договором № КЛ/13/37 від 26.12.2013 в розмірі 68 606 027,85 грн., в тому числі 62721072,00 грн. заборгованості по кредиту, 3706287,41 грн. заборгованості по процентам, 101168,44 грн. пені, 2077500,00 грн. штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.12.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" укладено кредитний договір № КЛ/13/37, відповідно до п. 1.1. банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 138500000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 23,8 % річних, та сплачувати інші платежі, передбачені договором. В порушення умов договору та норм чинного законодавства, відповідач 1 не виконує свої зобов'язання по договору, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість. 10.02.2014 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ" укладено договір поруки № П/13/38 відповідно до умов якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" його зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 1 та відповідача 2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 порушено провадження по справі № 910/23075/14, розгляд справи призначено на 17.11.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 17.11.2014 представників відповідачів розгляд справи відкладено на 15.12.2014.

Ухвалою суду від 15.12.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Представник позивача в судове засідання 15.12.2014 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання 15.12.2014 з'явився та через відділ діловодства суду подав письмовий відзив на позов в якому зазначив, що якщо в договорі поруки передбачено субсидіарну відповідальність поручителя, то господарським судом необхідно виходити з того, що кредитор зобов'язаний спочатку пред'явити вимогу до боржника, а у разі незадоволення цієї вимоги боржником вправі вимагати виконання зобов'язання від поручителя. Проте, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він використав усі передбачені чинним законодавством засоби вирішення даного питання з боржником до того як подав позов про стягнення заборгованості з відповідача 2.

Представник третьої особи в судове засідання 15.12.2014 з'явився та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача 1 в судове засідання 15.12.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача 1 в судовому засіданні 15.12.2014 від останнього до суду не надходило.

В матеріалах справи міститься докази направлення на адресу відповідача 1, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала суду про порушення провадження у справі від 29.09.2014, яка повернулася на адресу суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

З огляду на зазначене, відповідач 1 вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Оскільки відповідач 1 не з'явився у судове засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.12.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та третьої особи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26.12.2013 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" укладено кредитний договір № КЛ/13/37 відповідно до п. 1.1. банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 138000000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 23,8 % річних, та сплачувати інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору кредитна лінія відкривається з 26 грудня 2013 року по 25 листопада 2014 року.

П. 1.3.2. договору передбачено, що позичальник в будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі до 25 листопада 2014 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 20621301108304 в ПАТ "ТЕРРА БАНК" код банку 380601, відповідно до строків, визначених в п. 1.3. цього договору. Якщо останній день сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених і строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунок простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору зокрема нарахування процентів за користування кредитом по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному у п. 1.1. цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно, в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця. Нарахування процентів здійснюється за період з дати надання кредиту по день, що передує останньому робочому дню місяця, в якому надано кредит, включно, та надалі за період з останнього робочого дня місяця, попереднього звітному, по день, що передує останньому робочому дню звітного місяця, а при погашенні кредиту - по день, що передує дню погашення кредиту.

П. 3.4. кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця, наступного за місяцем нарахування на рахунок № 20621301108304 відкритий в ПАТ "ТЕРРА БАНК" код банку 380601.

П. 3.5. кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 33,8 % річних (проценти за понадстрокове користування кредитом). Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки в терміни, передбачені цим договором (проценти за понадстрокове користування кредитом) здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору.

П. 3.8. кредитного договору встановлена черговість погашення позичальником заборгованості.

П. 4.2.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Відповідно до п 4.3.4. кредитного договору позивачеві надано право вимагати від позичальника, незалежно від строку погашення кредиту, сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користуванням кредитом, та/або суми неустойки, передбачених кредитним договором, у разі настання будь-якого або всіх, передбачених п. 4.3.4. кредитного договору випадків, зокрема і невиконання позичальником у строк своїх зобов'язань по поверненню кредиту, та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або сплаті комісійної винагороди та/або інших зобов'язань по сплаті грошових коштів.

27.08.2014 позивач направив відповідачеві 1 вимогу 27.08.2014/33-вих. з повідомленням про наявну заборгованість та вимогою її сплати.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по кредитному договору № КЛ/13/37 від 26.12.2013, у зв'язку з чим у останнього станом на 16.09.2014 утворилась заборгованість за кредитом у сумі 62721072,00 грн. та 3706287,41 грн. заборгованість по прострочених процентах, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 4.3.4 договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованосі за кредитом та/або процентами за користування ним та/або суму неустойки передбачених цим догвором, в тому числі у разі невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яким умов та/або зобовязань.

У зв'язку з несплатою чергового платежу позивач звернувся до відповідача 1 з вимогоювід 27.08.2014 про дострокове погашення суми кредиту по договору. На доказ направлення вказаної вимоги відповідачу 1 позивач надав суду копію поштового конверту.

Проте, відповіді на вимогу відповідач 1 не надав, суму заборговансті по крединому договору не сплатив.

Враховуючи вищезазначене, станом на 16.09.2014 факт наявності заборгованості за кредитним договором № КЛ/13/37 від 26.12.2013 року за кредитом у сумі 62721072,00 грн. та 3706287,41 грн. заборгованості по прострочених процентах, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором № КЛ/13/37 від 26.12.2013 року позивач нарахував пеню у розмірі 101168,44 грн. за несвоєчасну сплату процентів.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором № КЛ/13/37 від 26.12.2013 року позивач нарахував 2077500,00 грн. штрафу.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 кредитного договору у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником в порядку, передбаченому п. 3.4. цього договору для нарахування та сплати процентів, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді штрафу, останній сплачується позичальником протягом 5 банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу, на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору за порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

П. 5.5. кредитного договору передбачено, що за кожний випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, передбачених п. 4.2. цього договору позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії. Сплата штрафу не звільняє позичальника від неналежного виконання зобов'язань за цим договором.

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з розрахунком пені у розмірі 101168,44 грн. грн. за несвоєчасну сплату процентів та 2077500,00 грн. штрафу.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

10.02.2014 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ" укладено договір поруки № П/13/37 відповідно до п 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" його зобов'язань за кредитним договором № КЛ/13/37 від 26.12.2013 укладеним між кредитором і боржником, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії (надалі за текстом - основний договір), включаючи зобов'язання із повернення отриманих грошових коштів (суми кредиту), сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій, пені, інших штрафних санкцій, відшкодування збитків, тощо. Строк, порядок надання та повернення кредиту, нарахування та сплати процентів, комісій визначено основним договором.

Відповідно до ч.1 статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 1, 2 статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

П. 1.2. договору поруки передбачено, що в разі порушення боржником своїх зобов'язань за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки за основним договором поручитель відповідає перед кредитором в тому обсязі, що і боржник.

Позивач направив 19.09.2014 відповідачеві 2 вимогу 19.09.2014/31-вих. з повідомленням про наявну заборгованість відповідача 2 та вимогою її сплати.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і дії до моменту виконання в повному обсязі боржником та/або поручителем зобов'язань за основним договором.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" перед Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" заборгованості за кредитним договором № КЛ/13/37 від 26.12.2013 встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ" заборгованість на суму 68606027,85 грн. що складається з 62721072,00 грн. заборгованість за кредитом, 3706287,41 грн. заборгованість по прострочених процентах, 101168,44 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 2077500,00 грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Ціна позову становить 68606027,85 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 73080,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п.4.46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, з відповідачів стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 73080,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ч.2 ст. 35, ст. 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" (04070, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, ідентифікаційний код: 37332845) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ" (03058, м. Київ, вулиця Лебедєва-Кумача, 5, офіс 538; ідентифікаційний код: 34484536) на користь Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, будинок 28В; ідентифікаційний код: 24425738) 62721072 (шістдесят два мільйони сімсот двадцять одну тисячу сімдесят дві) грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 3706287 (три мільйони сімсот шість тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 41 коп. заборгованість по прострочених процентах, нарахованих на строкову заборгованість за кредитом, 101168 (сто одну тисячу сто шістдесят вісім) грн. 44 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 2077500 (два мільйони сімдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІ-ГРАНД" (04070, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 56, офіс 13, ідентифікаційний код: 37332845) та Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ПРОЕКТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДИЗАЙН ТА АРХІТЕКТУРА МОЛОДИХ АВТОРІВ" (03058, м. Київ, вулиця Лебедєва-Кумача, 5, офіс 538; ідентифікаційний код: 34484536) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.2014

Суддя О.А.Грєхова