Рішення № 41970764, 10.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24709/14 10.12.14За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Українська страхова група"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

Про стягнення 5 730,39 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Шаталова Т.В. - представник (дов. № 0114-43 від 17.03.2014 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2800-12-00202 від 06.11.2012 р. в розмірі 5 730,39 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ПрАТ «СК "Українська страхова група" за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2800-12-00202 від 06.11.2012 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «БМВ», державний номер АА 4988 МК - Авсеюшкіна В.П., а тому ПрАТ «СК "Українська страхова група" відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль «Хюндай» державний номер АА 7176 ЕН, за участю якого сталась дорожньо-транспортна пригода, водій якого Михайлов О.М. є винним у її скоєнні, застрахований у ПрАТ «СК «Україна» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0635538, просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 5 730,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 р. порушено провадження у справі №910/24709/14 та призначено справу до розгляду на 24.11.2014 р.

У судове засідання 24.11.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 10.12.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

28.11.2014 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відповідь на запит суду на виконання вимог ухвали суду від 12.11.2014 р., з якої вбачається, що згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, за полісом № АЕ/635538 застраховано цивільно-правову відповідальність Романюк А.Є. в страховій компанії ПрАТ «СК «Україна» в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Хюндай» державний номер АА 7176 ЕН, ліміт по майну 50000 грн.

У судове засідання 10.12.2014 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/24709/14 від 12.11.2014 р. про порушення провадження у справі та від 24.11.2014 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (02140, м. Київ, вул. Ревуцького 42-Г), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і ухвала від 24.11.2014 р., вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення вказаних ухвал суду за адресою відповідача з відмітками про вручення останніх уповноваженому представнику містяться в матеріалах справи).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 24.11.2014 р. та 10.12.2014 р. до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.12.2014 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

При цьому, суд звертає увагу, що справа відповідно до приписів ст. 75 ГПК України розглядається за наявними матеріалами, оскільки ні відзиву, ні витребуваних документів відповідачем не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 10.12.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2012 р. між ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та Авсеюшкіним В.П. (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-2800-12-00202 від 06.11.2012 р (далі - Договір), згідно з яким на страхування був прийнятий автомобіль «БМВ», державний номер АА 4988 МК.

Згідно з довідкою № 9170419 про дорожньо-транспортну пригоду, 11.03.2013 р. о 15 год. 30 хв., в м. Києві на Мінському шосе трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу «БМВ», державний номер АА 4988 МК, що належить Авсеюшкіну В.П. та транспортного засобу «Хюндай» державний номер АА 7176 ЕН, під керуванням Михайлова О.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Михайловим О.М. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Подільського районного суду м. Києва від 22.04.2013 р.

До ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору є страховим випадком.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, вартість відновлювального ремонту автомобіля «БМВ», державний номер АА 4988 МК складає 6 730, 39 грн.

ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі Страхового акту № ДККА-25152 від 03.04.2013 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6 730, 39 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 08.04.2013р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У ч. 2 зазначеної статті вказано, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Таким чином, між винною та потерпілою особами виникло зобов'язання з відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Хюндай» державний номер АА 7176 ЕН, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «БМВ», державний номер АА 4988 МК, знаходився під керуванням Михайлова О.М.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну будь-якою особою внаслідок експлуатації автомобіля «Хюндай» державний номер АА 7176 ЕН була застрахована у ПрАТ «СК «Україна» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/635538).

Вина водія Михайлова О.М., який керував автомобілем «Хюндай» державний номер АА 7176 ЕН, підтверджується постановою Подільського районного суду м. Києва від 22.04.2013 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «БМВ», державний номер АА 4988 МК, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АЕ/635538), а до ПрАТ «СК «Українська страхова група» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Михайлова О.М. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/635538) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза - 1000,00грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи передбачений полісом АЕ/635538 ліміт відповідальності за шкоду у розмірі 50 000, 00 грн., франшизу у розмірі 1000, 00 грн., а також розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування - 6 730, 39 грн., то вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми 5 730, 39 грн. є обґрунтованою.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5 730, 39 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького 42-Г, ідентифікаційний код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова 32 літ. А, ідентифікаційний код 30859524) шкоду в розмірі 5 730 (п'ять тисяч сімсот тридцять) грн. 39 коп. та судовий збір в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 15.12.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева