Ухвала суду № 41970533, 16.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15075/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., І.Л. Желтобрюх.

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 22» жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Ардал» до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Київська міська рада про визнання протиправними та скасування постанов,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві у про скасування постанов ВП № 44649923 від 23.09.2014 року «Про стягнення з боржника виконавчого збору» у розмірі 1 360,00 грн. та «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» у розмірі 100,15 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 22.10.2014 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2014 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції 09.09.2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві Варавою Р.С. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва № 910/1264/14 від 11.06.2014 року про зобов'язання ДП «Ардал» звільнити земельні ділянки на просп. Броварському у Деснянському районі м. Києва та повернути їх Київській міській раді. Зазначеною постановою було встановлено строк для його добровільного виконання до 16.09.2014 року.

16.09.2014 року, тобто, в строк для добровільного виконання наказу господарського суду м. Києва, з боку ДП «Ардал» на адресу Стягувача було направлено лист №80 від 16.09.2014 року разом з підписаним з боку ДП «Ардал» актом приймання-передачі земельної ділянки у двох примірниках. Таким чином 16.09.2014 року позивач виконав покладений на нього обов'язок повернення земельних ділянок.

Однак, 23.09.2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Варавою Р.С. було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

29.09.2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Варавою Р.С. за участі представника стягувача, боржника та Департаменту земельних ресурсів було складено акт державного виконавця, яким встановлено, що земельні ділянки вільні від будівель і споруд та повернуті Київській міській раді (Стягувачу). Таким чином державним виконавцем актом від 29.09.2014 року встановлено факт повернення земельних ділянок з боку ДП «Ардал», що поверталися з оренди за актом приймання-передачі від 16.09.2014року. Але, не зважаючи на зазначені факти, державний виконавець не закрив відповідне виконавче провадження та не вчинив жодних дій щодо скасування власних постанов від 23.09.2014року про стягнення з ДП «Ардал» витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору

Не погоджуючись із вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Окружний адміністративний суду м. Києва прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2014 (справа № 910/1264/14) вирішено зобов'язати дочірнє підприємство «Ардал» звільнити земельні ділянки на просп. Броварському у Деснянському районі м. Києва, які використовує під розміщення, експлуатацію та обслуговування автозаправної станції, кадастровий номер 62:035:021, розміром 0,1150 га (нормативно-грошова оцінка складає 3 204970, 98 грн.), та земельну ділянку, кадастровий номер 62:035:023, розміром 0,0116 га (нормативно-грошова оцінка складає 307 568, 83 грн.), та повернути їх Київській міській раді .

На виконання вказаного рішення судом видано наказ № 910/1264/14 від 11.06.2014 року.

На підставі вказаного наказу Господарського суду м. Києва 09.09.2014 року відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві шляхом прийняття постанови відкрито виконавче провадження № 44649923.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 10.09.2014 року.

При цьому, у постанові запропоновано боржнику добровільно виконати рішення у строк до 16.09.2014 року.

У той же час, 23.09.2014 року державним виконавцем винесені спірні у даній справі постанови «Про стягнення з боржника виконавчого збору» у розмірі 1 360,00 грн. та «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» у розмірі 100,15 грн. При цьому, у постанові про стягнення з боржника виконавчого збору державним виконавцем зазначено, що боржником добровільно не виконано у встановлений строк наказ Господарського суду м. Києва.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27).

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Відносно витрат на проведення виконавчих дій, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 41Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно із ч. 4 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника за умови, якщо державним виконавцем встановлено факт не виконання боржником рішення добровільно в установлений для цього строк.

У взаємозв'язку із наведеним під час розгляду даної справи встановлено, що 16.09.2014 року з боку ДП «Ардал» на адресу стягувача направлено лист № 80 від 16.09.2014 року разом із підписаним з боку ДП «Ардал» Актом приймання-передачі, визначених у Наказі, земельних ділянок у двох примірниках.

З наведеного вбачається, що позивачем, у той мірі в якій від нього залежало, вчинив дії по самостійному виконанню у встановлений державним виконавцем строк наказу Господарського суду м. Києва про передачу Київській міській раді земельних ділянок. При цьому, під час розгляду справи представником відповідача не заперечувався та не спростований факт вчинення вказаних дій з боку позивача, обставини щодо чого підтверджуються і матеріалами справи.

Більш того, 24.09.2014 року позивачем подано на ім'я начальника ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві заяву, згідно якої позивачем повідомляється про добровільне виконання наказу Господарського суду м. Києва у строк, встановлений державним виконавцем. До заяви також були додані докази добровільного виконання наказу, а саме: копія листа № 80 від 16.09.2014 року та копія акта приймання-передачі земельних ділянок від 16.09.2014 року.

До того ж з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 29.09.2014 року державним виконавцем, за участі представника Київської міської ради (стягувача), ДП «Ардал» та представника Департаменту земельних ресурсів КМДА, складено Акт згідно якого встановлено, що визначені наказом Господарського суду м. Києва земельні ділянки прийняті Київською міською радою.

На підставі вказаного Акту від 29.09.2014 року та у зв'язку із виконанням виконавчого документу державним виконавцем прийнято постанову від 29.09.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 44649923.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. З огляду на наведене, постанови державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій не можуть вважатися правомірними та, відповідно, підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 22» жовтня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволені апеляційної скарги Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від « 22» жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчур

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.