Ухвала суду № 41970217, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/81842/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Кошіля В.В.

при секретарі судового засідання Єгоровій І.В.

за участю представників сторін: від позивача - Співак О.О., Городецький А.Д.,

від відповідача - Ткач С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р.

у справі № 2а-12916/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 р. № 0003252303.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р., в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 31.01.2011 р. по 14.03.2011 р., на підставі направлень від 31.01.2011 р. № 49/23-3, від 28.02.2011 р. № 171/23-03 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Ксерокс (Україна) ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт від 28.03.2011 р. № 297/23-03/19356320 та зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 1.15 статті 1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.4.10 пункту 5.4, пункту 5.9 статті 5, пунктів 19.1, 19.2, 19.4 статті 19 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 1, 4 статті 18 Закону України «Про систему оподаткування», в наслідок чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 1 251 374 грн. та занижено податок на прибуток на сумі 2 791 276 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 14.04.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0003252303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 489 095 грн., з яких 2 791 276 грн. - за основним платежем та 697 819 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами оскарження оспорюваного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарга позивача залишення без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 р. № 0003252303 - без змін.

Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем положень податкового законодавства в частині формування валових витрат за період, що перевірявся є обґрунтованими, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Як слідує з матеріалів справи на обґрунтування правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення податковий орган послався на недостовірність даних податкового обліку позивача щодо формування валових витрат та від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне наголосити, що у разі встановлення обставин, що свідчать про порушення платником умов формування валових витрат, які спричинили виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування, відповідні суми повинні бути виключені зі складу валових витрат, що враховувалися в розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було дослідити, за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення податку на прибуток в оспорюваній сумі, перевірити реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених відповідними нормами податкового законодавства України.

Касаційна ж інстанція згідно з частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При цьому суди повинні враховувати всі належні та допустимі згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які надаються сторонами під час провадження у справі в суді. Зокрема, суди не повинні обмежуватися дослідженням лише тих доказів, які були проаналізовані податковим органом під час проведення перевірки. Як платник податків, так і податковий орган, можуть надати суду інші докази, що стосуються правомірності формування платником податків сум валових витрат та від'ємного значення з податку на прибуток. Причини неподання чи відсутності відповідних доказів під час проведення перевірки повинні оцінюватися судами з урахуванням усіх обставин справи.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведену неповноту дослідження судами обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладені в цій ухвалі обставини, безпосередньо дослідити докази та перевірити обставини, що входять до предмета доказування у справі (а саме - щодо правильності формування валових витрат, які спричинили виникнення у позивача від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у відповідній сумі) дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити правильне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ксерокс (Україна) ЛТД» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.02.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 р. у справі № 2а-12916/11/2670 - скасувати.

Справу № 2а-12916/11/2670 направити на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис М.І. Костенко підпис В.В. Кошіль