Ухвала суду № 41970215, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2014 р. м. Київ К/9991/81207/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Костенка М.І. Кошіля В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 р.

у справі № 2а-10555/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Зенітек Україна» (далі - позивач, ТОВ «Зенітек Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просило суд: - визнати нечинним наказ № 745 від 18.06.2012 р. щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зенітек Україна» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс»; - визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зенітек Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс» за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. за результатами якої складено акт № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р.; - визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо викладення в акті № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р. висновків про визнання нікчемними укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Просвєт» і ПП «Віп Люкс» за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р.; - зобов'язати ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 р., позов задоволено частково: визнано нечинним наказ № 745 від 18.06.2012 р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про призначення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс»; визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредит з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс», за результатами якої складено акт № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Сторони в судове засідання 17.12.2014 р. не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що начальником ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, був виданий наказ від 18.06.2012 р. № 745 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс».

На підставі вказаного наказу від 18.06.2012 р. № 745, направлення від 18.06.2012 р. № 1006, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва у період з 18.06.2012 р. по 20.06.2012 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Зенітек Україна» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс» за період 01.05.2011 р. - 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 27.06.2012 р. № 1530/22-621-37035699 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696, в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 242 473 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо формування висновків акта перевірки від 27.06.2012 р. № 1530/22-621-37035699, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначений акт податкової перевірки не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Так, Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно абзацу 4 пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

З наведеного вбачається, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки відповідно до пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, платник податків вправі надати свої заперечення до відповідного акту, що можуть бути в подальшому враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. Питання щодо визначення грошового зобов'язання платників податків за результатами перевірок, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником).

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків.

Щодо вимог позивача про визнання нечинним наказу начальника ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 745 від 18.06.2012 р. та визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення на підставі вказаного наказу документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зенітек Україна», суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги в цій частині дійшов висновку про їх обґрунтованість виходячи з протиправності наказу відповідача від 18.06.2012 р. № 745 про проведення перевірки позивача та, відповідно, його дій щодо проведення такої перевірки.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення, в частині розгляду позовних вимог щодо визнання нечинним наказу про проведення позапланової виїзної перевірки позивача та визнання протиправними дій відповідача щодо проведення такої перевірки, вказаним вимогам не відповідають.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, визначеній у постанові від 24.12.2010 р. у справі № 21-25а10, платник податку який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Фактичний допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки, крім того, задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків.

Таким чином, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки, в іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено.

Вказані обставини судами попередніх інстанцій підчас розгляду даної справи до уваги прийняті не були.

Також, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що з мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень не можливо встановити з яких підстав судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено у задоволення вимог позивача щодо зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що вказана позовна вимога була залишена судами попередніх інстанцій взагалі без розгляду та дослідження.

Крім того, в порушення принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі судами попередніх інстанцій не встановлено про існування на момент розгляду справи податкового повідомлення-рішення, винесеного за результатами проведення спірної податкової перевірки, яке, по суті, і має бути предметом судового розгляду у відповідній категорії справ, як «оцінка правомірності поведінки платника податків».

Касаційна ж інстанція згідно частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині розгляду позовних вимог щодо: - визнання нечинним наказ № 745 від 18.06.2012 р. щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зенітек Україна» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс»; - визнання протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Зенітек Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс» за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. за результатами якої складено акт № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р.; - зобов'язання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р. та направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 р. у справі № 2а-10555/12/2670 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо викладення в акті № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р. висновків про визнання нікчемними укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Просвєт» і ПП «Віп Люкс» за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. - залишити без змін.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2012 р. у справі № 2а-10555/12/2670 в частині задоволення позову щодо визнання нечинним наказ № 745 від 18.06.2012 р. Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про призначення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс», та визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредит з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 р. по 30.06.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Просвєт» та ПП «Віп Люкс», за результатами якої складено акт № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р., та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом № 1530/22-621-37035699 від 27.06.2012 р., - справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І.В. Приходько Судді підпис М.І. Костенко підпис ОСОБА_3