Ухвала суду № 41969771, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Київ К/9991/34412/12

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Сватко А.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явились,

відповідача - Української Т.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012

у справі № 2а-8898/11/2070

за позовом публічного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" (далі - Товариство)

до СДПІ

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Товариство звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.2011 № 0000010818/0 та від 13.05.2011 № 0000220818.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012, позов задоволено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що реальність виконання операцій з поставки позивачеві підрядних робіт та товарно-матеріальних цінностей у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Променергобуд Україна» (далі - ТОВ «Променергобуд Україна») та з суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2.) підтверджується документально, тоді як правовідносини цих постачальників з третіми особами не мають правового впливу на податковий облік позивача у справі.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у позові Товариства. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що фіктивність правочинів з придбання ТОВ «Променергобуд Україна» і СПД ОСОБА_2 товарів та робіт, які у подальшому виступали предметом поставки позивачеві, є доказом безтоварності господарських операцій між позивачем та названими контрагентами, що, в свою чергу, виключає обґрунтованість податкової вигоди Товариства за цими операціями.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань підтвердження відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Променергобуд Україна» за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року та з СПД ОСОБА_2 за липень-жовтень 2009 року та червень 2010 року.

Перевірку оформлено актом від 10.02.2011 № 313/18-010/22649344.

Податковий орган за результатами цієї перевірки не визнав право позивача на валові витрати та податковий кредит по операціям з придбання будівельних робіт у ТОВ «Променергобуд Україна» та з придбання товару (стрічок для ЕККА) у СПД ОСОБА_2 з посиланням на безтоварний характер цих операцій.

Наведене (з урахуванням результатів процедури адміністративного оскарження) стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 24.02.2011 № 0000010818/0, за яким Товариству нараховано грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 854 699,91 грн. (у тому числі 683 760 грн. за основним платежем та 170 939,91 грн. за штрафними санкціями), а також податкового повідомлення-рішення від 13.05.2011 № 0000220818 про визначення Товариству суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 4 квартал 2008 року та 3 квартал 2009 року в загальному розмірі 61 737 грн.

Згідно з визначенням, що міститься у пункті 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який визначав порядок формування податкового кредиту на час виконання спірних господарських операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат (у тому числі по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Досліджуючи відповідність сформованих позивачем даних податкового обліку по операціям з ТОВ «Променергобуд Україна» наведеним критеріям, суди встановили, що згідно з умовами договорів підряду, укладеними у перевіреному періоді Товариством та названим постачальником, останній зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи на об'єктах позивача.

На підтвердження задекларованого податкового кредиту та витрат по операціям з цим постачальником Товариством подано довідки про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3, акти приймання виконаних робіт типової форми №КБ-2в, кошториси, податкові накладні, платіжні доручення про оплату Товариством вартості робіт в безготівковому порядку.

Вказані первинні документи оформлені з дотриманням вимог, установлених, зокрема, частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст господарських операцій та їх учасників.

Заперечуючи проти відображення цих операцій у податковому обліку Товариства, ДПІ послалася на залучення названим підрядником до виконання розглядуваних робіт субпідрядника - приватного підприємства «Ростбудсервіс», без погодження із замовником (позивачем у справі), як це передбачалося договорами підряду, а також на фіктивний характер правовідносин між ТОВ «Променергобуд Україна» та приватним підприємством «Ростбудсервіс».

Втім за відсутності доказів, які б свідчили про існування змови Товариства з його постачальниками по ланцюгу, здійснення ними узгоджених, взаємозалежних, не обумовлених ринковими механізмами дій, які керовані єдиним органом або особою з метою досягнення вигідних для одного з суб'єктів результатів у сфері оподаткування, право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат не може ставитися у залежність від діяльності цих постачальників по ланцюгу, тобто третіх осіб. Правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосереднім контрагентом (ТОВ «Променергобуд Україна»).

ДПІ не подано жодних доказів на підтвердження організованої схеми руху грошових коштів по замкнутому ланцюгу, в результаті чого сплачені на користь цього постачальника кошти повертались Товариству.

Залучення підрядником інших осіб до виконання зобов'язань за договором підряду без отримання згоди замовника також не утворює складу податкового правопорушення та не є доказом недобросовісності Товариства у сфері податкових правовідносин.

З аналогічних мотивів суди цілком правомірно дійшли висновку про недоведеність податковим органом існування обставин, які могли б слугувати підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит та на формування валових витрат по операціям з СПД ОСОБА_3

При цьому суди встановили, що факт поставки СПД ОСОБА_3 товару (стрічок для ЕККА загальною вартістю 2109 грн.) позивачеві у рамках виконання договору від 30.06.2009 № 11/1 підтверджений необхідними документами (видатковою накладною, довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжним дорученням про оплату товару); взаємовідносини СПД ОСОБА_3 з його постачальниками та з податковими органами перебувають поза межами контролю та впливу позивача, а тому не можуть бути підставою для відповідальності останнього у сфері оподаткування.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для визнання необґрунтованою податкової вигоди, отриманої Товариством за наслідками виконання спірних операцій, та правомірно задовольнили позов.

Доводи податкового органу, викладені у касаційній скарзі, тотожні тим доводам, які були предметом розгляду судами першої та апеляційної інстанцій; їм надано належну правову оцінку, підстави для її неприйняття у касаційного суду відсутні. Крім того, зазначені доводи спрямовані на переоцінку встановлених судами фактичних обставин справи та прийнятих ними доказів, що є неприпустимим в силу вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України. Інших доводів касаційна скарга не містить.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 у справі № 2а-8898/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько