Ухвала суду № 41969761, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2014 р. м. Київ К/800/53432/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Винокурова К.С.,

Ємельянової В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, з врахуванням уточнень, просив: визнати протиправними дії Управління щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за його заявою від 9 лютого 2012 року; зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з врахуванням періоду роботи електрогазозварником з 29 серпня 1988 року по 1 вересня 1989 року на Чигиринському дослідно-експериментальному заводі, з 5 грудня 1983 року по 30 червня 1984 року, з 1 березня 1985 року по 30 квітня 1985 року, з 1 листопада 1985 року по 30 листопада 1985 року, з 1 серпня 1986 року по 30 вересня 1986 року, з 1 листопада 1986 року по 30 січня 1987 року, з 1 квітня 1987 року по 20 травня 1987 року в управлінні торгівлі Олександрійського міськвиконкому; врахувати архівну довідку м.Алмати та довідку архівного відділу Олександрійської міської ради.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Управлінням 23 травня 2012 року прийнято рішення №234 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, посилаючись на відсутність необхідного пільгового стажу роботи - 9 років 1 місяць 8 днів. Відповідачем не враховано періоди роботи позивача газоелектрозварником з 29 серпня 1988 року по 1 вересня 1989 року на Чигиринському дослідно-експериментальному заводі згідно довідки ТОВ «Сталкер» від 17 листопада 2010 року №2/11, у зв'язку з відсутністю відомостей про правонаступництво.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що періоди роботи ОСОБА_2 електрозварником ручної зварки з 13 жовтня 1981 року по 1 квітня 1982 року на Олександрійському ремонтно-механічному заводі «Укрремтресту», з 11 червня 1987 року по 7 липня 1988 року в тунельному загоні №11 Управління будівництва «Бамтунельстрой» Міністерства транспорту і будівництва, з 23 лютого 1993 року по 5 грудня 1994 року на Олександрійському спеціалізованому госпрозрахунковому монтажно-пусконалагоджувальному управлінні тресту «Ремтехмонтажналадка», не можуть бути враховані до його пільгового стажу, оскільки надані довідки не відповідають формі уточнюючої довідки щодо спеціального стажу та відсутністю відомостей про правонаступництво та ліквідацію підприємств на яких працював позивач. В частині позовних вимог щодо зарахування періодів роботи електрогазозварником з 5 грудня 1983 року по 30 червня 1984 року, з 1 березня 1985 року по 30 квітня 1985 року, з 1 листопада 1985 року по 30 листопада 1985 року, з 1 серпня 1986 року по 30 вересня 1986 року, з 1 листопада 1986 року по 30 січня 1987 року, з 1 квітня 1987 року по 20 травня 1987 року, суди виходили з того, що дані періоди враховані до пільгового стажу за Списком №2, тому немає підстав для задоволення позову в цій частині.

Однак, судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи не враховано наступного.

Пунктом «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 62 Закону України №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно пункту 10 зазначеного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном (пункт 20 Порядку).

Суди першої та апеляційної інстанцій вказують, що позивач звернувся з заявою про призначення пільгової пенсії 9 лютого 2012 року, проте в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_2 від 9 лютого 2012 року про надання інформації щодо причин відмови у прийнятті його заяви про призначення пенсії на пільгових умовах за зверненням 29 листопада 2010 року.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій не враховано те, що уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників вимагаються лише у разі відсутності відомостей щодо спеціального стажу у трудовій книжці, оскільки проведення атестації робочих місць за умовами праці було введено з 21 серпня 1992 року, а тому періоди роботи у важких та шкідливих умовах праці до цієї дати зараховуються до пільгового стажу без підтвердження результатами атестації, якщо посади на яких працював позивач віднесені до Списків №1 та №2 відповідних років.

Таким чином, судами під час нового розгляду необхідно дослідити періоди роботи позивача до 1992 року згідно його трудової книжки, проведення атестацій посад після 1992 року у спірні періоди, питання щодо звернення з заявою про призначення пільгової пенсії до відповідача, та щодо наявності правонаступників у разі відсутності відомостей у трудовій книжці та атестації посад, що має істотне значення для вирішення спору.

Частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно зі статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді К.С. Винокуров

В.І.Ємельянова