Постанова № 41969096, 17.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Справа № 911/4107/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Навчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 рокуу справі за позовомКомунального підприємства "Новосілки"доНавчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії"простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2013 року, Комунальне підприємство "Новосілки" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Навчально-виховного закладу "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії" 158 506,48 грн. заборгованості за комунальні послуги, надані на умовах договору № 31від 01.01.2007 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь Комунального підприємства "Новосілки" 137 664,88 грн. боргу та 3 040,73 грн. на відшкодування судового збору.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 17.11.2014 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права і просить постановлені у справі судові рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, зокрема і після оголошення у судовому засіданні перерв до 03.12.2014 року, 10.12.2014 року, 17.12.2014 року судова колегія не вбачаючи підстав для зупинення касаційного провадження за клопотанням відповідача вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 31 від 01.01.2007 року, за умовами якого КП "Новосілки" зобов'язалось надавати комунальні послуги із теплопостачання, забезпечення холодною та гарячою водою, відведення каналізаційних стоків, вивезення сміття, а НВЗ "Дитячий будинок "Колиска дитячої надії" прийняти та оплатити їх вартість на умовах договору.

Розділом 1 зазначеного договору встановлено, що розмір плати за комунальні послуги визначається тарифами та може бути змінений на вимогу однієї із сторін з урахуванням інфляційних процесів, зміни цін і тарифів у встановленому порядку.

Згідно п. 4 розділу 1 договору споживач проводить оплату за комунальні послуги згідно пред`явленому рахунку щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов зазначеного договору, за актами приймання-передачі виконаних робіт № 872 від 31.10.2011 року, № 962 від 29.11.2011 року, № 1050 від 27.12.2011 року, № 62 від 27.01.2012 року, № 148 від 28.02.2012 року, № 227 від 27.03.2012 року, № 313 від 28.04.2012 року, № 400 від 28.05.2012 року, № 478 від 25.06.2012 року, № 560 від 26.07.2012 року, № 638 від 28.08.2012 року, № 718 від 25.09.2012 року, № 743 від 31.10.2012 року, № 823 від 27.11.2012 року, № 923 від 27.12.2012 року, № 44 від 30.01.2013 року, № 124 від 28.02.2013 року, № 206 від 27.03.2013 року, № 300 від 26.04.2013 року, № 383 від 27.05.2013 року, № 448 від 25.06.2013 року, № 552 від 29.07.2013 року та № 628 від 30.08.2012 року, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін, без жодних зауважень, зокрема і відповідача, позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 310 746,81 грн.

Прийняті за цими актами послуги відповідач оплатив частково і на час розгляду спору судом його заборгованість, з урахуванням часткової оплати 05.11.2013 року, складає 137 664,88 грн., що підтверджується випискою з банківських рахунків відповідача, актом звірення розрахунків (т. 1 а.с. 28).

За таких обставин господарський суду першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо наявності у позивача права вимагати сплати відповідачем суми заборгованості примусовому порядку та правомірно визнали безпідставними посилання останнього на необхідність перерахунку заборгованості з теплопостачання за тарифами для населення, оскільки будинок № 12 по вул. Садовій у с. Новосілки, Києво-Святошинського району, Київської області, лише частина якого використовується відповідачем для проживання дітей сиріт, не є житловим фондом, у будинку розміщені комунальний дитячий навчальний заклад, органи управління відповідача, та ВБФ "Зоряна мрія" без виділення окремих приміщень за цільовим призначенням та окремого обліку комунальних послуг, а тому судові рішення про задоволення позову є законними і підстав для їх скасування за наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2014 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко