ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
20 листопада 2014 рокусправа № 804/16097/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..
за участю:
представника відповідача: Годько І.О.,
представників позивача: Бублейник А.М., Молочок А.О..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №804/16097/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та визнання нечинним припису,-
в с т а н о в и в :
27 листопада 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області при складанні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами, проведеної у період з 14.10.2013 року по 25.10.2013 року;
- визнати нечинним припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2013 року №4-1058-9-3.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач не здійснює діяльності, що входить до переліку виробничих та технологічних процесів, не має технологічного устаткування, не використовує пакувальні пакети та тару, та через відсутність відходів від своєї діяльності, не здійснює їх облік, що свідчить про протиправність висновків відповідача та винесеного на їх підставі припису.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "УкрДемСервіс" задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2013 року №4-1058-9-3, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна екологічна інспекція у Дніпропетрвоській області, відповідач, звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм чинного матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що при винесенні припису від 31.10.2013 року №4-1058-9-3, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для скасування припису.
Як вбачається з апеляційної скарги відповідача, він оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2013 року №4-1058-9-3.
У відповідності до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги.
За викладених обставин, з урахуванням того, що позивачем не заявлено жодних доводів стосовно незгоди з рішенням суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає за можливе переглянути дану справи в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 14.10.2013 року по 25.10.2013 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області було проведено перевірку ТОВ «УкрДемСервіс» на відповідність вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт.
Як зазначено в акті перевірки державної екологічною інспекцією в Дніпропетровській області встановлено, що ТОВ «УкрДемСервіс» виконує роботи по встановленню системи автономного - індивідуального опалення населенню у м.Вільногірськ. Діяльність здійснюється на підставі ліцензії на монтаж системи газопостачання серії АЕ 183436, яка видана Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Донецькій області № 3-Л наказу про видачу ліцензії від 12.02.2013 року, строком до 12.02.2018 року. Перелік робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівництво об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності) яка видана ліцензія: будівельні та монтажні роботи; монтаж інженерних мереж.
Також, зі змісту акта перевірки вбачається, що ТОВ «УкрДемСервіс» орендує приміщення згідно договору суборенди нежитлового приміщення № 190713 від 19.07.2013 року у ФОП ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 22,1 м2 для розміщення офісу. Строк дії договору до 31.12.2015 року. Також, наданий договір №20/О суборенди об'єкта нерухомого майна від 02.04.2012 року з ПП «Вівос-Сервіс», що знаходиться за адресою: м. Вільногірськ, вул. Промислова, 21, загальною площею 10 м2. Строк дії договору до 31.12.2013 року. Об'єкт, що орендується, являє собою приміщення адміністративної будівлі, який підприємством на час перевірки не експлуатувалося. Інших правовстановлюючих документів на перевірку не надано. Складські приміщення для зберігання матеріалів та устаткувань по встановленню системи автономного - індивідуального опалення населенню згідно «УкрДемСервіс» відсутні.
Також, в акті перевірки зазначено, що на балансі підприємства знаходиться 1 автотранспорт з бензиновим двигуном та газ метан, який обслуговується з ремонту ТОВ «Гарантсервіс», згідно договору на надання послуг з ремонту, сервісному, технічному обслуговуванню та гарантійному ремонту автомобіля № 03 від 08.02.2011 року.
З урахуванням наведеного, відповідач дійшов висновку, що інвентаризація джерел утворення відходів на підприємстві не проведена. Ліміти на утворення та розміщення відходів виробництва та дозвіл на розміщення відходів на 2012-2013 p.p. підприємством не отримано. Первинний облік утворення та руху відходів на підприємстві по формі № 1- ВТ згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 342 від 07.07.2008р. не здійснюється, у зв'язку з чим, проаналізувати утворення та рух відходів на підприємстві неможливо. Податкова декларація екологічного податку в частині утворення та розміщення відходів не заповнюється. Місця тимчасового зберігання відходів не обладнані, згідно санітарних та екологічних вимог. Відсутні договори з організаціями, які мають відповідні ліцензії на передачу відходів підприємства. Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушуються вимоги ст. ст. 17, 26, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 3, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
На підставі акту перевірки Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області 31.10.2013 прийняла припис № 4-10558-9-3, згідно якого, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених при проведенні перевірки, приписується: призначити відповідальну посадову особу з охорони навколишнього природного середовища, розробити інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням всіх джерел викидів з обгрунтовуючими матеріалами на одержання відповідного дозволу, діяльність підприємства пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювати за наявністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерела викиду, здійснити постановку на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря , складати державну статистику відповідно з вимогами чинного законодавства, провести інвентаризацію джерел утворювання відходів, діяльність пов'язану з утворенням та розміщенням відходів виробництва здійснювати за наявності ліміту, розробити реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення і утилізації відходів, отримати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами, організувати ведення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються на об'єкті за встановленою формою № 1-ВТ, здійснювати заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, місця тимчасового зберігання відходів привести у відповідність вимогам діючого законодавства, розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами, здійснити моніторинг місць утворення, зберігання відходів, організувати ведення статистичної звітності по формі № 1 - «відходи», розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку здійснювати в повному обсязі, відповідно з вимогами чинного законодавства, дотримуватися вимог природоохоронного законодавства України при здійсненні діяльності підприємства.
З урахуванням приписів ст. 195 КАС України, правомірність та обгрунтованість припису від 31.10.2013 року №4-1058-9-3 є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не здійснює діяльності, що входить до переліку виробничих та технологічних процесів, не має технологічного устаткування, не використовує пакувальні матеріали тару та інші матеріали, облік яких передбачений законодавством. Також, у зв'язку з відсутністю відходів від господарської діяльності, позивач не може здійснювати їх облік. Вказане, на думку суду, свідчить про протиправність оскаржуваного припису, та достатність підстав для його скасування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» , викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Згідно статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу.
Відповідно до Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою КМУ від 13.03.2002 року №302, дозвіл на викиди забруднюючих в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
Пунктом 1.15. 5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року № 7, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 березня 1995 р. за N 61/597 визначено, що стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Відповідно до Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 року № 1655, визначено єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів (підприємств, установ,організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів.
Інструкцією про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.05.2002 року № 177, визначені критерії за якими здійснюється взяття на державний облік, а саме: об'єктів, - якщо в їх викидах присутня хоча б одна забруднююча речовина (або група речовин), потенційний викид якої рівний або перевищує величину, зазначену в Переліку забруднюючих речовин та порогових значень потенційних викидів, за якими здійснюється державний облік (додаток 1); видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, - за умови, що обсяг потенційних викидів рівний або перевищує порогові значення за окремою речовиною або групою речовин, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції.
Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем не зазначено які саме забруднюючі речовини було викинуто позивачем в атмосфірне повітря та в якому обсязі.
Натомість, матеріали справи містять пояснення позивача стосовно нездійснення ним діяльності, що веде до викиду в атмосерне повітря забруднюючих речовин, відсутності на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрДемСервіс» об'єктів, які підпадають під вищезазначені ознаки, таїх використання у господарській діяльності. Вказані пояснення не були спростовані в ході судового рогляду справи.
Вказане свідчить про необгрунтованість висновків перевіряючого оргвну в частині визначення правопорушень, що мали місце з боку ТОВ "УкрДем Сервіс", що виразились у викиді в атмосферне повітря забруднюючих речовин.
Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відходи» розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.
Згідно п. "а" ст. 32 цього ж Закону з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.
Пунктами 10, 11 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1218, місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік. Органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік не було отримано, вказане свідчить про відсутність обов'язку у позивача на подання проектів на погодження зазначених лімітів.
Також, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не здійснює діяльності, що входить до переліку виробничих та технологічних процесів, не має технологічного устаткування, не використовує пакувальні матеріали та тару, інші матеріали, облік яких передбачений Інструкцією. Також, через відсутність відходів, від своєї господарської діяльності, позивач не може здійснювати їх облік.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем неповно та невсебічного досліджено обставини, що мають значення для прийняття вірного рішення, вказане є підставою для скасуванню припису, що грунтується на висновках, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що позивачем було порушено вимоги чинного законодавства в сфері екологічної безпеки.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №804/16097/13-а - залишити без зімн.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Судове рішення № 41968187, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/16097/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: